Новопавлівський ліцей Новопавлівської сільської ради Дніпропетровської області

 





Історія школи

Коротка історична довідка Початок ХХ століття. Багата історією і гарячим сонцем краплина на географічній карті Європи – Новопавлівка Катеринославської губернії (тепер Межівського району Дніпропетровської області). Тут у 1910 році силами земства було споруджено семирічну школу, яка виросла на місці двокласної церковно-приходської. Вона швидко стала осередком культури в селі. Тут працював учителем мови і літератури легендарний поет Аркадій Казка, який став першим наставником Василя Мисика, майбутнього поета, перекладача з 10 мов світу. В 1914 році в с. Новопавлівка було три школи, про що свідчать архівні дані: „...церквей – 2, еврейский молитвенный дом – 1, 3 школы, больница, почтовое отделение, земская почтовая станция, 4 ярмарки, воскресный базар, кирпичное заведение, 3 черепичных завода, две паровые мельницы, две газогенераторных мельницы, лесная пристань, 1 врач, 2 фельдшера, акушерка, аптека, волоское управление.” Дуже мало турбувалися царські власті про розвиток освіти на селі. В усіх школах села навчалося 132 дітей: 90 хлопчиків і 42 дівчинки. Це складало менше чверті дітей шкільного віку, бо в цей період щорічно народжувалося 539 дітей. „Вчителів було 5, шкільних приміщень 2, в них класних кімнат – 4” (Список народных училищ Екатерининского уезда в 1915 году, стр.55). З 1781 по 1913 рік лише один житель Новопавлівки зміг здобути вищу освіту. В 1925 році в селі працювало три школи соціалістичного виховання. 1938 – 1939 роки в селі була школа – десятирічка (960 учнів), восьмирічка і сім початкових шкіл. В 1963 році в селі була одна середня, одна восьмирічка і шість початкових шкіл, в них працювали 47 вчителів, які навчали 1800 дітей. 1970 рік – 56 вчителів, вони навчали 835 учнів, 1988 рік – 243 учня і 25 вчителів. 2000 – 2005 роки – 367 – 317 учнів. У 1971 році на найпочеснішому місці села гостинно відчинила двері нова двоповерхова красуня-школа, з просторими, світлими і затишними класами-кабінетами, сучасним спортзалом, їдальнею. На впорядкованому подвір’ї, оточеному газонами, квітниками й парком, дітворі приємно гратися, веселитися, просто відпочивати, спілкуватися на свіжому повітрі. Для дітей заведено спортивно-ігровий комплекс з майданчиком для наймолодших школяриків-шестирічок. Поряд – смуга перешкод з набором снарядів, місце для занять з допризовної підготовки юнаків. Тисячі юнаків і дівчат одержали путівку в життя у цій школі. Серед них поети і художники, відомі лікарі і педагоги, наукові працівники і, звичайно ж, славетні хлібороби. Це – драматург, актриса, перша на Катеринославщині жінка-громадський діяч Т. С. Бичиха (Сулима), письменники-гумористи Яким Давиденко та Іван Тараненко, художники Анатолій Гнілов і Йосип Бобенчик, літературний критик Віктор Іванисенко, наукові працівники Михайло Чистик, Таїса Лепеха, Надія Могила, відомі лікарі брати Романенки та І. Я. Чистик, Герой Радянського Союзу Іван Іванович Надточий, жінка-трактористка, орденоносиця, делегатка ІІІ Всесоюзного з’їзду колгоспників Анастасія Никонівна Скочко, кавалер трьох орденів Василь Григорович Радченко. Киричок Марія Андріївна народилася і виросла в с.Новопавлівка. До війни закінчила 8 класів. Перша вчителька - Марія Зіновіївна Тур. Класним керівником був Анатолій Миколайович Судоплатов. „Ці люди були для мене святими. Я хотіла бути завжди схожою на них. Їм, і тільки їм завдячую, що стала сільською вчителькою” – говорила Марія Андріївна. 40 років віддала педагогічній роботі. Закінчила Дніпропетровське педагогічне училище, Кіровоградський педагогічний інститут (факультет російської мови та літератури). З 1967 року працювала в Новопавлівській середній школі, була директором школи збудованої в 1971 році. На зламі тисячоліть прикметою духовності українців стало підвищення зацікавленості до національної історії, літератури і мистецтва. Протягом кількох десятиліть у школі функціонує історико- краєзнавчий музей, створення якого започаткував учитель історії Діденко К. В. Його справу продовжують заступник директора з виховної роботи Іванисенко О.О. та вчитель історії Бондик В. М. Сьогодні як ніколи потрібно, щоб кожен педагог займався своєю справою творчо, щоб кожне слово, звернене до юного серця й розуму, пробуджувало внутрішні духовні сили, викликало внутрішню роботу розуму й серця, спрямовану на самопізнання й самовдосконалення. З 2003 року школа перейшла на профільне суспільно-гуманітарне навчання учнів. Учителями школи проводиться апробація напрацьованих методик з профільного навчання, практичне відпрацювання особистісно – орієнтованих підходів до учнів в процесі профільного навчання, виявлення шляхів сходження до цілісної педагогічної діяльності й цілісного розвитку творчої індивідуальності.

З 2018 року школа стала опорним закладом.