17.03

Тема. Оздоблення виробів різьбленням

1. Геометричне різьблення.

Цікавим і привабливим є оздоблення виробів геометричним різьб­ленням, у якому орнаментальні мотиви складаються з простих гео­метричних елементів: ліній, трикутників, квадратів, прямокутників, ромбів, кіл, вирізаних різцем на поверхні виробу.

Існує багато видів геометричного різьблення.  Одним із видів є тригранно-виїмкове різьблення. Основним елементом є вирізана тригранна піраміда.  В чистому вигляді використовується рідко. Основні елементи, крім тригранної піраміди, - це чотиригранна піраміда, вічко, зубчик. Елементи поєднують між собою в стрічкові орнаменти, в розети.

Власне геометричне різьблення – це комбінація тригранно-виїмкового різьблення та контурного геометричного різьблення. Застосовується найчастіше, оскільки поєднання двох технік різьблення дає більш повноцінні композиції.

Кон-турне гео-метричне різьблення має свою історичну назву «ільчасте письмо». Воно утворюється прорізанням неглибоких тоненьких ліній - заглиблень, що мають вигляд тоненької сітки. По­дібним чином утворюються інші орнаментальні мотиви: «січені зубці», «огірочки», «кривульки» тощо

2. Інструменти для різьблення. Технологія різьблення.

Для виконання різьблення необхідно мати набір спеціальних різальних інструментів: стамесок, ножів-різаків, а також креслярське приладдя - твердий олівець, шило, металеву лінійку з міліметровими поділками, косинець, циркуль.

Для тригранно-виїмкового різьблення  достатньо лише одного косого ножа.

Для тригранно-виїмкового різьблення  достатньо лише одного косого ножа.

Для геометричного різьблення крім косого ножа потрібні півкруглі стамески, кутик.

Різьблення виконують після розробки на аркуші паперу відповідної композиції та перенесення її на виріб.

Наносять композицію через копірку. Але більш точним є перенесення композиції за допомогою циркуля та вимірника.

Геометричне різьблення виконують на чис­тих, добре виструганих та відшліфованих дошках м'яких і твердих порід деревини зі слабо вираженою текстурою. Звичайно, краще починати вправи і перші роботи на деревині м'яких порід (липа, верба, вільха, каштан).

  Під час виконання тригранно-виїмчастого різьблення різак тримають чотирма пальцями, а великий палець має впиратися у ручку різака, або лежати на скошеній верхній частині різака.

Робоче положення різака може бути «до себе» і «від себе». Рука повинна лежати на дощечці для контролю за рухом різця. При ружові від себе інколи допомагають великим пальцем лівої руки.

Найпростішими елементами орнаменту для різьблення є паралельні лінії вздовж і впоперек деревини.

При обробці деревини різанням слід до­держувати двох основних правил:

1. Різати потрібно за волокном, щоб зрізані кінчики волоком притискати різцем,  а не рухатися порти них. Різ буде чистим.

2. Якщо елемент розташований таким чином, що його необхідно зрізувати вздовж волокон, то його зрізують найпершим, щоб не сколоти його.

Від правильного виконання цих правил залежить якість різьблення.

Основним елементом тригранно-виїмчас­того різьблення є тригранна виїмка. Залеж­но від техніки виконання виїмки можуть бути рівнобедреними, рівносторонніми із заглибленням у центрі, рівнобедреними із заглибленням біля основи.

На заготов­ку наносять горизонтальні лінії на відстані 5... 10 мм одна від одної. Потім будують рівносторонні трикутники. Три­маючи різак вертикально, наколюють промені трикутника від вершини кожного кута. При вершині наколювання має більшу глибину. При наближенні до кута глибина зменшується нанівець.  

 Потім кінчиком косого ножа зрізують кожен елемент окремо. Кінчик ножа повинен йти від вершини до вершини трикутника. В середині максимальне заглиблення. Ніж ставимо під кутом. Чим більший кут, тим глибші будуть виїмки. В кожного різьбяра своя улюблена глибина. Для малих елементів зі стороною трикутника 5-10 мм глибина повинні бути приблизно 3-5 мм.

Для вирізування вигнутих довгих тригранних елементів використовують косий ніж з меншим кутом леза.

Домашнє завдання: Опрацювати відповідний матеріал за конспектом. Розробити орнамент для тригранно-виїмкогового різьблення. 

31.03.

Тема. Технологічний процес оздоблення різьбленням.

Отже, геометричне різьблення (мал. 68) виконують у вигляді виїмок або виступів геометричних фігур: пірамідок, сфер, конусів та ін., які на поверхні заготовок утворюють трикутники, чотирикутники, кола, овали тощо. їх поєднання в різних комбінаціях дає можливість виконувати на поверхні виробу узори, стилізовані сюжети, орнаменти тощо.

Мал. 68. Фігури геометричного різьблення: а – трикутник; б – ромб; в – “змійка”; г – піраміда; д – зірочка; е – розетка

До різьбярського інструменту належать ножі різних форм та стамески. Для деяких видів робіт використовують звичайний ніж з двостороннім загостренням леза. Основним інструментом для виконання тригранних і чотиригранних лунок є косий ніж (мал. 69, а).

Мал. 69. Ніж-різак: а – будова; б – спосіб виготовлення

На допомогу вчителю. За відсутності в навчальних майстернях потрібного ножа його можна виготовити (мал. 69, б). Найпростіший спосіб виготовлення косого різака полягає в тому, що лезо виготовляють з уламка полотна слюсарної ножівки або стрічкової пилорами, а ручку – з двох половинок. Ручку виготовляють з деревини м’якої породи. В одній з половинок прямою стамескою вирізують паз для леза. Глибина його має бути меншою за товщину леза для міцної фіксації в ручці. Половинки намащують клеєм ПВА, вставляють лезо в паз. Зверху накладають другу половинку і стискають у лещатах або за допомогою струбцин.

Довжина леза скісного ножа повинна коливатися в межах 20…50 мм, ширина – 8…20 мм, товщина – 1…2 мм. Кут нахилу різальної крайки становить 55…70°, а кут загострення – 15.20°.

Потім учитель переходить до пояснення технології виконання тригранно-виїмчастого різьблення. Тут необхідно звернути увагу учнів на те, що процес отримання будь-якої фігури в тригранно-виїмчастому різьбленні складається з двох операцій – наколювання і підрізування. Для цього необхідно взяти ножа в праву руку (лівші виконують усе навпаки).

Учитель демонструє послідовність виконання елемента “кутик”.

Великий палець повинен лягти на скошену частину ручки. Це необхідно для того, щоб запобігти сповзанню руки під час натискання. Далі носок ножа суміщають з вершиною зрізу, а різальну крайку направляють точно по лінії правої сторони фігури. Тримаючи ніж вертикально, сильно натискують на нього, щоб носок заглибився на 1…1,5, а в окремих випадках – до 2 мм (мал. 70, а), потім опускають п’ятку ножа до перетину бічної лінії сколювання з горизонтальною лінією розмітки (мал. 70, б). Після цього повертають ніж у вертикальне розташування і витягують його. Потім необхідно відтворити наколювання правої сторони наступної лінії – і так до кінця. Так само проводять наколювання лівої частини.

Мал. 70. Виконання елемента “кутик”

Надалі виконується інша операція – підрізування. Для її виконання потрібно прикласти різальну крайку ножа до правої сторони зрізу так, щоб носок ножа співпав з його вершиною (мал. 71, а). Потім треба відвести руку з ножем назад, слідкуючи за тим, щоб збереглася паралельність між різальною крайкою і правою стороною зрізу (мал. 71, б). Після надавлювання на ніж його носок опиниться у вершині трикутника, а різальна крайка – на правій стороні трикутника. У результаті цього підрізаний трикутник відколеться (мал. 71, в).

Мал. 71. Прийом підрізування

Учитель демонструє виконання елемента “трикутна пірамідка” (мал. 72).

Спочатку виконують наколку у вертикальному положенні косого ножа. Найглибшою вона має бути в центрі. Далі в похилому положенні зрізують елементи, заглиблюючись до центру, там і буде найглибша наколка. Так утворюються грані тригранних лунок.

Мал. 72. Вирізання трикутної пірамідки: а – розташування на поверхні; б – технологія різання

Щоб процес виконання завдань був безпечним, необхідно звернути увагу учнів на дотримання певних правил безпеки, а саме:

– Під час різання робоча рука (та, у якій знаходиться ніж) повинна бути міцно притиснута до поверхні стола, цим досягається можливість вільного руху кисті.

– Усі рухи повинні здійснюватися тільки кистю.

– Утримуючи заготовку другою рукою, потрібно слідкувати за тим, щоб її пальці не перебували на шляху різання.

Надалі учні беруться до виконання практичної роботи Виконання вправ на різьблення.

Опанування прийомів різання доцільно розпочати з вирізування простих двогранних кутів у вигляді трикутника, ромба, “драбинки”, “змійки” тощо (мал. 73).

Мал. 73. Орієнтовні завдання

У вступному інструктажі вчитель звертає увагу на якість підготовки поверхні до оздоблення та виконання малюнка елементів різьблення. Далі акцентує увагу на особливостях та прийомах виконання різьблення залежно від напрямку волокон деревини, положенні різальної частини інструмента, правильному розміщенні заготовки, зміні її положення. Учитель наголошує на дотриманні правил безпечної роботи, особливо щодо положення руки, у якій утримується заготовка.

Учні виконують елементи геометричного різьблення на заздалегідь підготовленій основі, а потім виконують шліфування поверхні. У ході роботи при виявленні характерних помилок учитель зобов’язаний призупинити роботу, провести поточний інструктаж або інструктаж на робочому місці, пояснити методи недопущення або уникнення помилок у подальшій роботі.

Підбиваючи підсумки уроку, учитель може продемонструвати окремі роботи, надати аналіз щодо якості їх виконання, зазначивши типові недоліки.

Як домашнє завдання можна запропонувати розробити просту об’ємну композицію з елементів трикутників (мал. 74).

Мал. 74. Орієнтовні композиції

07.04.

Тема. Деревина придатна для різьблення. Моделі-аналоги рамки для фото, інструменти для різьблення.

1. Різьба по дереву є досить складним видом декоративного мистецтва. Причому кінцевий результат залежить не тільки від навичок майстра, але й багатьох інших факторів, зокрема, важливу роль відіграє якість деревини. Нижче ми розглянемо, яке дерево використовують для різьблення по дереву професійні різьбярі. 

Вибір деревини

Далеко не кожна деревина підходить для різання.

Тому її вибір є відповідальним етапом, від якого залежать такі моменти, як:

• Простота обробки заготовки;
• Можливість виконання складних візерунків;
• Довговічність готового виробу;
• Зовнішній вигляд виробу.

Слід зазначити, що яка-небудь чітка інструкція з вибору матеріалу відсутня, оскільки для різних цілей досвідчені різьбярі використовують різну дерево. Однак, існують деякі загальні правила, яких необхідно дотримуватися.

Далі ми з ними детально ознайомимося.

Порода
Отже, щоб правильно вибрати матеріал для різьблення по дереву, звичайно, в першу чергу потрібно звертати увагу на породу деревини.
Ще з давніх часів для різьблення найчастіше використовували листяні породи, такі як:
• Липа - користується найбільшою популярністю у різьбярів, оскільки відмінно піддається обробці різцем. Причому завдяки тонковолокнистої структурі, яка властива тільки цій породі, вона дозволяє виконувати складні і тонкі малюнки. Крім того, різьбярів приваблює і зовнішній вигляд липи, а саме - її рівний білий колір.

• Осика - володіє однорідною структурою, однак, її досить рідко використовують для художнього різьблення. Пов'язано це з тим, що осика має зеленуватий відтінок, стійкий до зовнішніх впливів. Тому дана деревина частіше використовується при виготовленні своїми руками всілякого кухонного дрібного інвентарю, такого як ложки, миски, обробні дошки та ін.
• Вільха - широко застосовується різьбярами. Досвідчені майстри використовують у своїх цілях її властивість змінювати колір. Справа в тому, що свіжозрубана вільха має білий колір, але якщо її залишити на свіжому повітрі, то вона дуже швидко почервоніє, після чого почне рожевіти, поки не набуде світло рожевий відтінок. Якщо вільху вчасно ізолювати, то можна отримати бажаний колір.

• Береза ​​- володіє блідо-жовтим відтінком і в'язкою однорідною структурою. Клен - за кольором нагадує березу, однак, відрізняється красивою текстурою і високою твердістю. Це дерево більш складне в обробці, але зате вироби з нього виходять дуже міцними. Тому здавна ложки і інше начиння з клена цінувалася набагато більше, ніж з липи або берези.
• Дуб - є ідеальним матеріалом для виготовлення дерев'яного посуду, ложок і інших виробів. Єдиним недоліком цієї породи є висока ціна і складність обробки.

Порада!
Якщо ви є новачком, то краще всього починати з цукровою сосни або американської липи, так як ці породи найбільш прості в плані обробки.
Що стосується хвойних порід, то вони для цих цілей занадто м'які, однак, в деяких випадках їх все ж використовують.

Наприклад, якщо потрібно отримати особливий колір або текстуру, яку не можуть дати листяні породи, застосовують:
• Кедр;
• Ялицю;
• Сосну;
• Тис.

Зверніть увагу!
Різьбярі часто використовують для різьблення не тільки саму деревину, а й капи або сувель - це нарости, які зустрічаються на стовбурі дерева.
Головною їх особливістю є різноманітна химерна текстура.

Якості деревини
Крім породи деревини існує ще ряд інших факторів, які впливають на придатність чи непридатність використання матеріалу для різьблення. До таких факторів належать:

Вологість
Багато в чому залежить від області застосування різьбленого виробу. Приміром, для зовнішньої різьби вологість повинна становити 15 відсотків. Якщо ж виріб буде знаходитися всередині приміщення, то заготовку необхідно досушити до 8 відсотків.

У деяких випадках, наприклад, для орнаментального різьблення використовують абсолютно сухе дерево, тобто 0 відсотків. Слід зазначити, що свіжозрубана деревина абсолютно не підходить для різьблення, оскільки з часом вона деформується і розтріскується.

Стан
Деякі нарости, сучки і інші включення можуть істотно зіпсувати роботу або привести до певних проблем. Приміром, перекручення волокна можуть привести до того, що інструмент складно буде направляти в потрібному напрямку, особливо при русі поперек волокон. Тому вибираючи матеріали для різьблення по дереву, необхідно ретельно їх оглянути.

Вага
Як правило, чим важче деревина, тим складніше з нею працювати. Крім того, слід враховувати, що вага говорить про вологості матеріалу - чим заготівля легше, тим вона більш суха.

Порада!
Якщо вам не вдалося знайти матеріал потрібних розмірів, можна склеїти кілька дощок.
Ось, власне, і вся основна інформація з вибору матеріалу. Звичайно, це далеко не все що потрібно для різьблення по дереву, проте, як вже було сказано вище, від якості дерев'яної заготовки в чому залежить кінцевий результат.

Висновок
При виборі дерева для різьблення слід звертати увагу на кілька моментів. Основними з них є - порода деревини, її вологість і якість. Новачкам можна порекомендувати використовувати липу вологістю 8-10 відсотків.

2.Альтернативні види рамок.

 Перші рами з'явилися в XIV столітті і не мали чіткого відмінності з картиною, вони не виділялися своєю індивідуальністю. В епоху Відродження рами брали вид конструкцій архітектурних споруд: колони, напівколони, консолі, капітелі. У період бароко рами прикрашалися скульптурами і багатими розписами вже окремо від картини. У XIX столітті за рахунок свого багатого оформлення деякі художники розглядали раму як окрему частину художньої композиції, несучою у собі закінченість сюжету, придававшего рамі окрему художню цінність. Імпресіоністи експериментували зі сприйняттям зображення, фарбуючи рами в яскраві жовті, фіолетові кольори, що додають певний ефект зображенню.

З винаходом фотографії рами отримали нове призначення - оформлення фотографій. На відміну від багатьох картинних рам, фоторамки виготовлялися в новому модному стилі модерн, були прямолінійні, багато хто позбавлений вишукувань і форм, що протиставляло їх картинним багет, продовжуючи ще більше відділення фотомистецтва від живопису. Дерев'яні фоторамки виготовлялися з незабарвленого дерева, інші фоторамки мали аплікації зі шкіри, сталеві фоторамки виконувалися з різаної нікельованої сталі. З'являлися настінні, настільні фоторамки, фоторамки на кілька фотографій, а також багатолистові сімейні фотоальбоми з товстим палітуркою з шкіри та індивідуальним художнім оформленням обкладинки титульного аркуша альбому.

Наприкінці XX століття світ захлиснули цифрові технології, які в найкоротші терміни перевернули спосіб отримання фотографії, породивши цифрову фотографію. На відміну від звичайної фотографії, цифрова фотографія зберігається в електронному вигляді, її не можна помацати, не можна помацати, але художнє сприйняття від такої фотографії анітрохи не змінилося. Так з'явилася цифрова фоторамка, зображення в якій зберігаються в електронному вигляді .

3.Моделі-аналоги.Нова річ має бути не тільки оригінальною. Не менше захоплення викликає краса виробу. Тому в конструюванні широко використовують різні засоби мистецтва, зокрема художнє конструювання та оздоблення виробів. Художнє конструювання – це створення конструкції виробів із використанням декоративного оформлення (гравірування, шліфування, оздоблення прикрасами тощо). Цей спосіб дає можливість найповнішого втілення фантазії в різних виробах.

Домашнє завдання. Вивчити матеріал. Розробити ескіз фоторамки.

14.04. 

Тема. Виконати тест за посиланням join.naurok.ua

Код доступу 616590

21.04

Тема Перегляд відео "Геометрична різьба по дереву" https://www.youtube.com/watch?v=xyWZJkNzjTw

28.04.

Тема. Виконати тест 

Інструменти для столярної обробки деревини 

відкривши посилання
join.naurok.ua

Код доступу 670506