Вітаю!

Опрацювати матеріал підручника:  

Параграф 38, с. 194-195. Розглянути правила на с. 195. Виконати вправи 451, 453.

Домашня робота: Параграф 38, с. 194-195. Вправа 452.

Опрацювати матеріал підручника: с. 191-193.

Записати в зошит визначення з теорії літератури: 

Вітаю!

Вісімнадцяте березня

Класна робота

Урок розвитку мовлення

Тема, яку ви обрали

План

Текст 

Домашнє завдання: Дописати твір-роздум.

Вітаю!

Опрацювати матеріал підручника с.196-197.

Розглянути та вивчити правило на с. 196.

Виконати в зошиті вправи 454, 455,456.

Домашнє завдання: с.196-197, впр. 457. 

https://youtu.be/QvfE0Knbv3Q

    Вітаю!

Самостійна робота над допущеними у творі помилками. Усунення недоліків.

   Вітаю!

Прочитати вірш на с. 193.

Після закінчення Академії мистецтв у 1845 р. Шевченко повертається в Україну з наміром там оселитися. Він знайшов роботу у Київській археографічній комісії та почав змальовувати історичні пам`ятки по всій Україні. Побував у Кирилівці, був обурений знущанням над простими селянами – кріпаками.

1845р. – рік розквіту творчих сил Шевченка: написав п`ять поем та «Заповіт». У Києві познайомився із Костомаровим, письменником, ученим – істориком. Саме він загітував Шевченка приєднатися до таємної політичної організації, яка називалась Кирило – Мефодіївське братство, його девізом було: « І не буде ні царя, ні пана, ні кріпака». Студент Петров вступив до братства з провокаційною метою, доніс у поліцію на його учасників, і 5 квітня 1847 р. Шевченка було заарештовано і в супроводі двох дужих жандармів відправлено до Петербурга.На допитах Шевчен­ко тримався мужньо, не втрачав гідності, дипломатично відповідав на запитання слідчих.

Тут, у казематі, у нестерпному очікуванні вироку Т. Шевченко провів квітень і травень. Вирок виявився жорстоким: заслання до Орської фортеці без терміну заслання рядовим солдатом, Заборона писати і малювати.

В одиночній камері центральної упра­ви політичної поліції гіркі поетові розду­ми вилились у чудову лірику, яка переко­нує, що не злоба й ненависть, а любов жи­ла в його серці у скрутні часи випробу­вань. Любов до знедоленої України та її народу, до Бога, своїх побратимів і спів­чуття до всіх нещасних, навіть до тюрем­них наглядачів. Тринадцять проникли­вих, глибоких за змістом творів об'єднано в ліричний цикл «В казематі».

Саме у тюрмі Шевченко написав цикл із 13 поезій « У казематі». Однією з них і була поезія « Садок …» - шедевр світової пейзажної лірики.

Напрочуд світлий і радісний вірш «Садок вишневий коло хати...» - 8-й твір з цього циклу, написаний у 1847 році. У ньому втілено спогади і мрії автора про Україну.

• Який настрій передано у творі? (Радісний, лагідний.)

• Що є темою, ідеєю вірша? (Тема - опо­етизований Шевченком вечір в Україні: зали­тий білим цвітом вишневий садок із приглуше­ним гудінням хрущів, плугатарі, співучі дівча­та, матері, що чекають дітей до вечері, со­лов'їне щебетання. Ідея - пошанування тра­дицій селянської родини, оспівування чарівної природи рідного краю.)

• Яку пору року зображено? (Весну.)

• Що змальовує Т.Шевченко на лоні виш­невого садка? (Життя української селянської родини.)

• Чи означає назва «садок» зменшення? (Ні. Це народна назва, яка засвідчує не його ма­лий розмір, а замилування автора.)

• Чому цей вірш залічуємо до пейзажної лірики? (Бо в ньому автор зображує природу рідного краю.)

• Чи є у творі художні засоби (порівняння, епітети, персоніфікації)? (У ньому немає тра­диційних художніх засобів, однак зображений тут вечір в українському селі постає перед нами в усій красі. Понад те, за простою, на перший погляд, формою викладу прихована геніальність створе­ного поетом образу, який став символом України.)

• Завдяки чому ми чуємо і бачимо чудову картину природи, праці й побуту селянської ро­дини? (Завдяки деталям та образам, які скла­дають цілісний пейзаж.)

• Які образи містить поезія? Які з них є зоро­вими, а які - слуховими? (Зорові образи: вишне­вий садок, батьківська хата, плугатарі з плугами, матері, що чекають вечеряти, вечірня зіронька; слухові образи: гудіння хрущів над вишнями, спів дівчат, тьохкання соловейка, нічна тиша.)

• Чому, на вашу думку, дія відбувається «коло хати»? (Бо рідна хата для українця - бе­региня життя. Вона дає відчуття безпеки, спо­кою, захищеності.)

• Як поет описує родину? Спираючись на поезію, доведіть, що автор оспівує лад і взаємо­повагу у великій селянській родині. (Селянська родина, в якій ніжне, дбайливе ставлення одне до одного, живе в гармонії з природою.)

• Чому селяни не квапляться відпочивати, а співають, слухають соловейка, милуються кра­сою природи? Про які риси характеру свідчить таке світосприйняття? (У співах, замилуванні природою й полягає душевний відпочинок. Любов до природи, взаємопіклування- риси, властиві українцям споконвіку.)

• Як ви вважаєте, чому саме «мати хоче на­учати» дочку? (Мати є прикладом і авторите­том для доньки.)

• Які почуття у вас викликає образ матері з цього вірша Т.Шевченка? Опишіть цей уявний образ. (У поетичних рядках автор змальовує жінку, радість її материнських обов'язків: вона ве­черю зготувала, і доньку навчала, і дітей спати повкладала. все це овіяне спокоєм і гармонією з природою.)

• Чи буде щасливою, на вашу думку, доля малих діто­чок, яких мати поклала спати? Свої міркування обґрунтуйте. (Коли не брати до уваги історичного часу, кріпач­чини, тоді майбутнє родини видається світлим і щасливим.)

 Можна без перебільшення сказати, що Шевченко чудово знав народний побут, звичаї, обряди. Як творча особистість, він мав дар підносити, здавалося б, звичайні речі до вершин поетичного осмислення і вселюдського значення.

Навчаючись у Петербурзькій академії мистецтв, він приїхав в Україну, де не був уже чотирнадцять років. Що ж побачив по­ет у милому серцеві краї? Злидні, горе, страждання, стогін підневільного народу. І водночас - сите життя розбещеного пан­ства, поміщицьку сваволю. Біль за скрив­джений народ знайшов відображення в картині «Селянська родина», яку Шевчен­ко написав 1843 року.

На полотні бачимо стареньку, під солом'яною стріхою хату. Тут, у затишку, наприкінці літньоїднини, зібралася селянська родина: молоді бать­ки, їхній синочок, дід. Малюк, що цілий день був із дідусем, очевидно, бешкетуючи, а може, й нена­роком розбив горщика, який висів на тину і був неабиякою цінністю в селянській родині.

Батько спершу хотів покарати хлопчика за вчинену шкоду. Однак мати вступилася за ма­лого, благаючи чоловіка вибачити його. Чоловік полагіднішав, заспокоївся, узяв люльку і, немов вибачаючись перед дружиною, хоче приголуби­ти сина.

За цією маленькою драмою пильно стежить дворовий пес. Трохи далі, на розі хати, сидить і гріється у променях передвечірнього сонця си­вий дідусь. Він заглиблений у власні думки й не дослухається до того, що відбувається на подвір'ї.

Картина «Селянська родина» зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві.

Домашнє завдання: вивчи­ти напам'ять поезію «Садок вишневий коло хати...». (с.193).

►  Знайдіть і підкресліть однорідні члени речення.

НАШ ПРАПОР

Небеса блакитні

сяють з глибини,

а пшеничні й житні

мерехтять лани.

Образ цей не зблідне,

хоч минуть жнива,

Це знамено рідне —

злото й синява.

     Д. Павличко

►  знайти однорідні члени:

У кожного народу є свої національні святині, символи. Ми з вами живемо в Україні. Наш рідний край великий і гарний. Україна — це рідна мова, мальовнича природа, талановитий народ, народні традиції і символи.

Прапор — це символ державності та національної незалежності. Герб — це знак, своєрідний ключ до історії сім’ї, міста, національного утворення держави.

Гімн — урочиста, хвалебна пісня своїй Батьківщині, у якій народ висловлює бажання бути вірним, незалежним, щасливим.

Синтаксичний розбір

► Зробіть синтаксичний розбір речення.

У безмежному небі яскраво сяяло і посміхалось літнє сонечко.

► Випишіть речення з однорідними членами. Розставте розділові знаки. Підкресліть однорідні члени речення.

Символіка представляє країну, підтверджує її існування. З гімну починають урочисті збори, свята, надзвичайні масові події, гімном їх і закінчують. У гімні прославляється наша держава, її сила та могутність. Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.

Парний сполучник

Якщо однорідні члени речення зв’язані парним сполучником, то кому ставимо лише перед другим компонентом сполучника. НАПРИКЛАД: 1. У конференції взяли участь не лише вчителі, а й школярі. 2. У конференції взяли участь як учителі, так і школярі.

Пари

Якщо однорідні члени речення зв’язано сполучниками в пари, то кому ставимо між цими парами, а перед сполучниками кому не ставимо: НАПРИКЛАД: Нашому організму дуже потрібні фрукти й овочі, м’ясо й молоко.

                                                               О і О, О і О

Кому не ставимо

Не ставимо кому між двома однорідними членами речення, якщо вони з’єднані одиничним сполучником і (й), та (у значенні і), чи, або.

                                   О, О і О,

                                     О і О

НАПРИКЛАД: Над Россю, Дніпром і Сулою в задумі шепочуть гаї (В. Симоненко).

Не ставимо кому між словами, які становлять фразеологізм: і сміх і гріх, ні світ ні зоря, і так і сяк, ні туди ні сюди тощо. НАПРИКЛАД: Побажайте нам ні пуху ні пера.

1. Перед одиничним сполучником та ставимо кому, якщо його вжито в значенні але. НАПРИКЛАД: Стихнуть кроки, та [але] не стихне серце (В. Вознюк).

2. Перед одиничними сполучниками і (й), чи, або, та (у значенні і) кому не ставимо, якщо з'єднуємо однорідні члени речення. Якщо ж цими сполучниками з'єднуємо частини складного речення, то кому ставимо.

І. Спишіть речення. Розставте пропущені розділові знаки, обґрунтуйте їх. Підкресліть однорідні члени речення відповідно до їхньої синтаксичної ролі.

1. Я живу у світі любові до людей до землі до квітів (Г. Дудка). 2. Шаблі й набої кайдани й пістолі хай гинуть у морі, мов смуток і біль (С. Фоменко). 3. Люблю я осінні квіти прощальну красу вечорів і сині оголені віти і вітру холодного спів (В. Сосюра). 4. Вогонь і вода добре служать та погано панують (Нар. творчість). 5. Оркестр шалів погрожував благав журивсь і плакав скрипок голосами (О. Доріченко). 6. Український транспортний літак «Руслан» має вантажні люки як у носовій частині так і у хвостовій (Із журналу).

Парні сполучники

Компоненти парних сполучників мають стояти безпосередньо перед однорідними членами речення.

Відредагуйте речення та запишіть, розставляючи потрібні розділові знаки. Укажіть однорідні члени речення і сполучники, якими вони зв'язані.

1. Не тільки міцну деревину з красивим малюнком має клен а й горобина. 2. У гідропарку діти відпочивали не лише біля річки але й каталися

на каруселях. 3. Різьбярі з усіх порід дерев люблять липу за те, що її деревина як в роботі легка так і м’яка. 4. Пильнував дід як свій город удень так і вночі.

Спишіть речення, добираючи з довідки відповідний парний сполучник для зв'язку однорідних членів речення. Поставте потрібні розділові знаки.

1. Він ... забився об стіл, ... стривожився (І. Нечуй-Левицький). 2. Хата ... старенька ... чепурна біла - видно, біля неї ходили хазяйські руки (Панас Мирний). 3. Митець думає ... розумом ... серцем (О. Довженко). 4. І ... болить ... не черствіє серце (О. Квітневий).

ДОВІДКА. Не стільки... як; хоч... та; хоч... але; не тільки... а й.

https://youtu.be/GdYM9PgUlis

https://youtu.be/KiKoFlt45jk

Опрацювати матеріал підручника с.198-201.

Опрацювати правила с.199, 200, 201.

Виконати вправи 461, 463, 464, 467.

Домашнє завдання: с.198-202. Вправи 465, 468. 

Біографія Павла Тичини с. 194-195.

Записати в зошит.

Вірш "Не бував ти у наших краях!" с. 195. 

Виразне читання вірша П. Тичини

„Не бував ти у наших краях!“ 

3. Бесіда

· Як, на думку поета, впливає природа на людину? Чи згодні ви з таким авторським баченням? (Поет уважає, що природа деякою мірою змінює характер людини, поповнює душу красою, оптимізмом.)

· Що, на ваш погляд, незвичне в побудові вірша? (Вірш побудований у формі незримого діалогу, суперечки, протиставлення. Поет захоплюється красою свого краю, його мужніми, працьовитими, співучими людьми, які „не люблять, не вміють ридати“, „не можуть без пісні і нивки зорати“ і ставить за приклад своєму незримому співрозмовникові, людині-песимісту, якою завжди бачить „в сльозах“.)

Розгадавши головоломку, ви прочитаєте прислів'я, близьке за змістом до головної думки вірша П. Тичини.

Ключ. Читати за лінією.

Домашнє завдання: с.194-195. Біографія поета. Виразне читання вірша „Не бував ти у наших краях!“ 

(Теза, аргументи, докази, висновок.)

Варіант І

Хтось сказав: усмішка робить обличчя гарної людини іще кращим, у добрих людей — добрий сміх. Крадькома хлопчик усміхається дзеркалу і миттю стягає губи у сердитій гримасі,— ні, від усмішки його обличчя не кращає. Не буде він сміятися, та й хіба це обов’язково? Можна бути іронічним і суворим. Трохи вниз куточки уст і вгору ліва брова (гримаса виходить жалібна, ображена), хлопцеві здається, що він виглядає як римський імператор Гай Юлій Цезар на малюнку в підручнику історії.

Виходить у двір, де бавляться однолітки, і дивиться з іронією на безплідну біганину за м’ячем, а мати кличе:

— Юльчику, дитинко, ходи додому, чуєш, Юльчику!

Хлопець вертається, і мама просить:

— Не ходи на подвір’я, то не для тебе компанія, не твоє коло. Ти зовсім інший, синку.

І подумки Юлько вимальовує доокруж себе коло — заворожене, як у казці,— не переступиш ані ззовні, ані зсередини...

(136 слів) (За Н. Бічуєю)

Варіант ІІ

Приїхала в гостину родичка. Плоске обличчя і ніби наклеєний зверху качиний ніс. Двоє тьмяно-сірих очей, вузькі підмальовані губи.

— Ах, який же ти великий! Я й не знала, що ти вже такий великий! Хлопець чемно вітається, однак уникає обіймів, прослизає до дверей — і раптом насторожуюче лагідний голос батька:

— Синку, привітайся!

Напудрене плоске обличчя, немов перекреслене впоперек усмішкою, схиляється для поцілунку.

Хлопець кричить:

— Не буду цілувати, не хочу!

— Який дивний хлопчик! — удає, що не образилася, тактовна родичка і питає: — Однак ми ще станемо друзями, правда?

Юлько зустрічає погляд батька, і той погляд змушує хлопця до лицемірства.

— Так,— погоджується над силу Юлько і затискає уста, підводить угору ліву брову — тепер це вже самооборона, захист,— дивиться насмішкувато і говорить неправду, про котру всі знають, що це неправда, але чомусь удають довірливих: — Так, ми будемо друзями.

А потому наодинці з батьком:

— Але ж вона мені не подобається, я її не люблю, тату!

— Яке це має значення, сину! Ти ж добре вихований хлопчик і повинен розуміти...

Як же встановити різницю між добрим вихованням і лицемірством? Коли тобі тільки десять років?

(174 слова) (За Н. Бічуєю)

Лицемірство — поведінка, що прикриває нещирість, злість удаваним щиросердям, чесністю. Лицемірство протилежне чесності, прямоті, щирості — якостям, у яких виявляється усвідомлення і відкрите репрезентування людиною правдивої суті її дій. Зазвичай, під лицемірством розуміють наклеп і негативні висловлювання на адресу відсутнього на момент обговорення суб’єкта.

Робота в чернетках

Усний переказ твору

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Продовжити роздуми самостійно про гарних та поганих друзів, про культуру спілкування.

Опрацювати матеріал підручника с.201 (правило).

Виконати вправи 466, 467.

Домашнє завдання: с.201-202. Вправа 468.

Опрацювати матеріал підручника с. 196-198.

Домашнє завдання: с. 196-198. Вивчити напам'ять один із віршів П. Тичини.

Повторення

·Що таке текст?(група речень, об’єднаних спільним змістом (темою),головною думкою та граматичними засобами).

·Які ознаки тексту?(тема, основна думка, змістовий зв’язок, завершеність).

·Які ви знаєте стилі мовлення? (розмовний, офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, художній).

·Які ви знаєте типи мовлення?(розповідь, опис, роздум).

·Про що йдеться у роздумі?(про причини ознак, дій, подій).

·Яке питання можна поставити до роздуму?(чому саме таким є предмет, особа чи дія).

·Яких видів буває роздум?(розгорнутий і стягнений).

·З яких частин складається роздум?(теза, докази, висновок).

                                                   Звичаї-скарб народу

Кожен народ має свої звичаї, що вироблялися протягом багатьох століть і освячені віками.

Але звичаї не відокремлене явище в житті народу, а втілені в рухи і дію світовідчуття та взаємини між окремими людьми, які, у свою чергу, впливають на духовну культуру нації.

Звичаї — це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах.

Звичаї і мова — ось ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю.

В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Наш великий поет Тарас Шевченко, звертаючись до України, як до матері, що вічно страждає, питається:

Чи ти рано до схід-сонця

Богу не молилась?

Чи ти діточок непевних

Звичаю не вчила?

Як бачимо з цих слів Шевченка, не вчити своїх дітей звичаїв — то такий же великий гріх для матері, як і гріх — не молитися Богові.

(За О. Воропаєм; 145 слів).

Лексичне значення слів:

звичаї-правила достойної поведінки, прийняті в певному середовищі

нація-конкретно-історична форма спільності людей, об’єднаних єдиною мовою і територією, глибокими внутрішніми економічними зв’язками, певними рисами культури і характеру

елемент-неподільна складова частина чого-небудь

повір’я-перекази, легенди, в основі яких лежать своєрідні народні уявлення про зв’язки між явищами навколишнього світу і долею людини.

Синоніми до слова скарб-коштовності, цінні речі ,статки, гроші.

3начення словосполучень:

духовна культура-(духовні цінності)

неписані закони-(питання, що не регулюються законом).

Орфограми в словах: світовідчуття, щоденних, об’єднують, повір’я, великий, Богом, Тарас Шевченко, Україна.

Бесіда за змістом переказу

1.Яка основна думка тексту?

2.Що виражає заголовок: тему чи основну думку?

3.До якого стилю мовлення належить переказ?

4.Як звичаї впливають на духовну культуру нації?

5.Що об’єднує людей в один народ?

6.Ким карається той, хто забув звичаї своїх батьків?

7.З якими словами звертається Тарас Шевченко до України?

8.Що є великим гріхом для матері?

Складання плану

Підготовка чорнового варіанту переказу

Редагування тексту та переписування начисто

Домашнє завдання

Напишіть есе (15 хв.) на тему: ”Народні звичаї та традиції моєї сім’ї”.

Тексти чекаю на вайбер.

07. 04. 20р.                Українська література

Опрацювати матеріал підручника с. 199-200. Читати оповідання "Лось".  

Записати в зошит що таке оповідання та особливості оповідання (с.200).

Домашнє завдання: с.199-207. Завдання 4, с. 207.

Опрацювати матеріал підручника с. 202-205.

Вивчити правила с. 202, 203, 204.

Виконати вправи 470, 472, 473.

Домашнє завдання: & 40, впр. 476.

Самостійна робота над допущеними у творі помилками. Усунення недоліків.

Робота з асоціаціями. Відповіді записати в зошит.

— Зобразити кольором почуття, які виникли під час читання оповідання Є. Гуцала „Лось”.

__________________________________________

- Як ви ставитеся до вчинку дядька Шпичака (із твору Є. Гуцала „Лось”)?

__________________________________________

Літературний диктант. Відповіді записати в зошит і прислати на вайбер.

1. Коли відбуваються події, описані у творі? 

2. Що трапилося з лосем? 

3. Хто врятував лося від вовчої зграї? 

4. Де лося переслідували вовки?

5. Де відбуваються події, відображені в оповіданні? 

6. Хлопчики-підберезники прийняли спочатку лося за... 

7. Чи боявся лось людей? 

8. Де хлопці залишили конячку? 

9. Чому лось упав? 

10. Кого зустріли хлопчики у лісі? 

11. Чому дядько обіцяв хлопчикам і м'ясо, і роги з лося? 

12. Чого однаково хотіли і дядько, і хлопчики? 

Характеристика персонажів.

— Як поставилися хлопці до злочину, скоєного Шпичаком?

— Чому герої не злякалися його погроз?

— Якими в майбутньому ви бачите хлопців-підберезників?

— Як автор ставиться до своїх героїв?

— Чи хотіли б ви стати такими, як ці брати?

Учитель. Повного протилежністю юних героїв є їх рідний дядько Шпичак. Як характеризує його автор? (Кругленький, з підпалкуватим, добре випеченим обличчям, в розтоптаних, з довгими халявами чоботях, у яких він тонув мало не по пояс).

Бесіда.

— Хто з героїв вам сподобався більше? Чому?

— Як ви розумієте поняття „добро” і „зло”?

— Чи можна чинити зло природі?

— А як ви допомагаєте природі?

__________________________________________

Творча лабораторія школяра.

— Скласти завершення твору.

Домашнє завдання:  Підготуватися до контрольної роботи. Повторити творчість Тараса Шевченка, Павла Тичини, євгена Гуцала. Знати їхні твори.

Опрацювати матеріал підручника с. 205-210.

Виконати вправи 482, 483, 485.

Домашнє завдання: & 41, впр. 486.

Домашнє завдання: Біографія Максима Рильського.

Опрацювати матеріал підручника с. 206.

Виконати вправи 479, 480, 481.

Виконати завдання по карточці

Домашнє завдання: & 41, с. 206. 

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки.

Опрацювати матераіл підручника с. 165-166. 

Виконати вправу 377, 378.

Ви складаєте повідомлення невеличке про цікавий випадок із життя класу (наприклад про похід класом на природу, в музей, виставки, цирку і т. д., тобто на ваш вибір) і використовуєте в повідомленні звертання та вставні слова.

Готові повідомлення чекаю на вайбер.

16. 04. 20р.      Українська літератература

Опрацювати матеріал підручника с. 209-210.

https://youtu.be/UOiI_uqZSPQ

https://youtu.be/hXz5_grg5Xk    

Епітет - художнє означення (який?). Уживається в поєднанні з іменниками (золота людина).

Метафора - слово чи словосполучення , що розкриває ознаки одного предмета через якості, ознаки іншого (села сплять).

Домашнє завдання:  с. 209-210. Біографія М. Рильського. Напишіть 3 прислів'я чи приказки про осінь чи дощ.

Переглянути інформацію на сторінці 214. 

Домашнє завдання: Підписати конверт своєму другові.

21. 04. 20р.          Українська література

Опрацювати матеріал підручника с. 210-213.

Перу М. Рильського належить ще багато прекрасних пейзажних мініатюр. Поет добирає незвичайні слова, порівняння, щоб точно й по-своєму оригінально змалювати явища природи. І ми разом з поетом по-новому дивимося на навколишній світ, відкриваємо для себе його принадливість і красу.

...Було у Сонця три дочки: старша — Осінь, середня — Літо, молодша — Весна. Добре їм жилося в батьківському домі, але настав час відпустити їх на землю. Порами року стали діти Сонця. Першою — Весна. Вона була дуже гарна, і Сонце подарувало їй вічну молодість. Перші ніжні квіти, голубі й білі проліски, буйно-зелене вбрання землі, блакитне небо принесла Весна людям.

Через три місяці виряджав батько другу дочку — Літо. „Ти в мене красуня, і в придане дам я тобі вічну красу”. Нагородило Сонце доньку яскравими соковитими барвами. Нарешті батьківський дім залишила й Осінь. „Забирай усе моє багатство,— сказало Сонце.— Віддаю тобі все золото. Будь щедрою, не скупися, і люди тебе полюблять”.

А на другому кінці світу збиралась у дорогу єдина дочка Мороза — Зима. Росла вона в холоді, злиднях і не мала розкішного вбрання. Мороз зібрав усе своє багатство — і вийшла жменя срібла. Засмутилася Зима. Як їй сподобатись людям? Почала виробляти зірочки з різними візерунками — тоненькі, легенькі. І стали вони сніжинками. Підкинула їх Зима до неба — закружляли вони в легкому танці. Все навколо змінилося, і земля вкрилася білим пухом. Дихнула Зима на дерева — і засяяли вони іскрами інею. А коли почала малювати візерунки, то відчула себе щасливою й вирішила віддати людям усе, що мала. Але в Зими була тільки біла фарба. Тоді вона підмішала в неї жменю срібла — і все заблищало, засяяло, мов у казці. Люди були зачаровані.

Неповторна природа в усі пори року, але в кожного з нас своя улюблена пора. А ось якою бачить осінь М. Рильський у вірші „Осінь — маляр із палітрою пишною...”.

Маляр — людина, яка працює з фарбами.

Палітра — набір фарб, що використовує художник.

Бенкет — званий обід або вечеря в урочистих рамках.

Краса природи приваблює не лише поетів, композиторів та художників, а й кожного з нас. Тож учіться бачити красу природи не лише у книжці, а й у житті. Зупиніться перед красою і ви станете кращими, благороднішими.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: с. 210-213. Вивчити напам'ять один із віршів М. Рильського (на вибір).

Опрацювати матеріал підручника с. 210-213.

Виконати вправи 491, 493.

Домашнє завдання: с.210-214. впр.495. Приготуватися до К. р. Повторити теми: Речення з однорідними членами. Звертання. Вставні слова та сполучення слів.

 Завдання 1—8 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. У якому варіанті представлено речення з однорідними підметами?

А Над широкими сіножатями, над зеленими ярами встав легесенький туман (І. Нечуй-Левицький).

Б Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

В Блакитними очами дивляться мені в очі весна й небо (За Є. Гуцалом).

2. У якому варіанті представлено речення зі звертанням?

А Мабуть, весна принесе з собою і радість.

Б Сподіваюся, сину мій, ти усе зробив правильно.

В Поля, ліси, гори — усе сяяло після дощу.

3. У якому варіанті правильно розставлені розділові знаки?

А Усі: вовки, білки, зайці — бігають по снігу і мимоволі мабуть залишають свої сліди.

Б Усі: вовки, білки, зайці — бігають по снігу і мимоволі, мабуть, залишають свої сліди.

В Усі: вовки, білки, зайці бігають по снігу і мимоволі, мабуть, залишають свої сліди.

4. У якому варіанті правильно виділене вставне слово?

А Ти, напевно знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

Б Ти напевно, знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

В Ти, напевно, знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

5. У якому варіанті при узагальнювальному слові ставимо двокрапку? (Розділові знаки не розставлені)

А Зима це період зимових свят, подарунків та канікул.

Б Дерева кущі птахи все завмерло навколо.

В Я зробив усі завдання розв’язав задачі, написав вправу.

6. У якому варіанті правильно розставлені розділові знаки?

А В. Симоненко писав: «Давно немає літа з нами».

Б В. Симоненко писав — «Давно немає літа з нами».

В В. Симоненко писав: Давно немає літа з нами.

7. У якому варіанті представлено речення з однорідними додатками?

А Я йду вздовж узлісся і насолоджуюся цією казковою красою.

Б Зима встановлює свої закони й правила.

В Сніг переливається різнобарвною веселкою, легкий морозець.

8. Укажіть речення, ускладнене вставним словом, що вказує на невпевненість (розділові знаки вилучено)

А. Принцові мабуть дуже сподобалося моє волосся бо я побачила як його погляд одразу потеплів (О. Слоньовська).

Б. Квартира у нас велика. Власне це й не квартира а будинок на околиці міста (Д. Ткач).

В. На жаль на цьому репертуар Вовикої самодіяльності не вичерпувався... (В. Слапчук).

► Завдання 9 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного буквою, потрібно дібрати відповідник, позначений цифрою.

9. Установіть відповідність між реченням та наявністю в ньому пропонованої синтаксичної конструкції (Розділові знаки не розставлені):

А однорідні члени

Б звертання

В вставне слово

Г дві граматичні основи

==========

1 Посуньтеся сестрички мої любі.

2 Оживе ліс і защебечуть птахи.

3 Скоро мабуть почнуться канікули.

4 Він одночасно писав і говорив по телефону.

5 Зимове сонечко пригрівало холодну землю.

Домашнє завдання: Повторити вивчений матеріал.

 Опрацювати матеріал підручника с. 214-215.

Розглянути правило на с. 215.

Виконати вправи 497, 502.

Домашнє завдання: & 42, с. 214-215. Впр.505.

Етюд — це невеликий за формою і змістом твір у художньому стилі на основі безпосередніх вражень і спостережень за картинами природи. Його характерні особливості: коротка форма, опис вражень від природи з висловленням власних почуттів, образність мови, переважно відсутність сюжету. Етюд може бути написаний як прозовою, так і віршованою мовою. Як жанр трапляється в музиці, живописі, графіці, літературі.

(Прослухати запис музики П. Чайковського „Пори року”, проглянути живописні пейзажні твори відомих художників)

https://youtu.be/-1Jvm3GAQck

· За допомогою чого відтворено красу природи в цих творах? (У музиці — за допомогою звуків, у живописі — відтінків кольорів.)

· В живій природі присутні також ці звуки і кольори. (Звичайно, це спів пташок, шелест трав і листочків дерев, шум вітру, дзюрчання струмків, мелодія дощу; різноманітний спектр кольорів неба, квітів, дерев, веселки, річок і озер. Якщо придивитися, то природа розмовляє своєю мовою, вона жива. Тільки не всі це помічають.)

Дослідження „Відшукай красу”

Відшукайте в уривках етюдів епітети, порівняння, метафори.

Текст 1

Небо синє, ніби синє море. Малесенькі хмарки, мов зграя лебедів, пливли над землею. На землі цвіла весна красна. За вікном був садок саме в білому цвіту. А на квітах блищала роса, як діаманти. У вікно війнуло духом весни, духом того життя, молодого й свіжого. Я притулив до лоба листки й квітки яблуні, почув, що весняне життя проникає в мене, ллється в серце, мов пісня, мов поезія (І. Нечуй-Левицький).

Текст 2

Кучеряві діброви, смарагдові левади й змолоділі поля мліють від радісних симфоній і веселих барв великого свята природи. У густих верболозах поміж плакучих верб, що замріяно полощуть у тихих плесах довгі віти, і вдень, і вночі не втихають закохані соловейки. Пишні левади пропахли медовим ароматом (М. Яценко).

Текст 3

Розтанув сніг. Гаї привітні

Шумлять над маревом ланів.

І пелюстки свої блакитні

Під сонцем пролісок розкрив.

В. Сосюра

 Самостійна робота учнів над створенням етюда

Записуєте в зошит етюд за обраною темою і присилаєте роботи на вайбер.

„Хлюпоче веслами весна”, „Стояла я і слухала весну...”, „Наодинці з природою”, „Здрастуй, пролісок”, „Перший промінь сонця”.

Сонце сміялось! Воно було таке чудове, веселе, що осліпляло своєю усмішкою всю природу. Перші промені пестили землю, давали їй силу і наснагу. І раптом все навкруги стало таке гарне. Все раділо новому дню. Все вітало сонце, весну. Як я люблю зустрічати весняний світанок! Саме тоді по-справжньому я люблю землю, відчуваю її красу.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

Прочитати оповідання Гр. Тютюнника "Дивак".

ДОДАТОК

Зразок твору-етюда

ТАНОК ОСІННЬОГО ЛИСТЯ

Осінь — чарівна пора. Вона, наче талановита художниця, розмалювала кущі, дерева, квіти. Молодий клен стоїть, ніби князь в золотій киреї.

Рухи осені граціозні. Ось вона йде по землі, блукає в лісі, обтрушуючи дерева та кущі. Листя схоже на яскравих метеликів. Осінній листопад додає замріяного настрою. Дерева скидають листя поступово. Воно кружляє, в'ється, пурхає і падає на землю. А під час сильного вітру політ осіннього листя схожий на танок.

Зайдеш осінньої пори в ліс і чуєш шарудіння листя під ногами, крики відлітаючих птахів, гілкопад та шум осіннього дощу.

Сумна музика осінньої пори нагадує прощальну пісню. Цей спів схожий на колискову, під звуки якої засинає природа.

Опрацювати матеріал підручника с. 216-218.

Розглянути правило на с. 216.

Виконати вправи 498, 499.

Домашнє завдання: с. 216-218, впр. 503.

Опрацювати матеріал підручника с. 214-222. 

Опрацювати біографію письменника.

Образ дитини з творчості Гр. Тютюнника є найулюбленішим. Саме через це цей образ письменник втілював свої глибинні почуття, що давали йому поштовх до творчості. Ідея неповторного й багатого внутрішнього світу людини розкрита оповіданні „Дивак”, героєм якого є допитливий і чуйний хлопчик Олесь.

Ім'я Олесь з погляду милозвучності звучить лагідно й ніжно. Воно співзвучне з поняттям тендітності, м'якості.

— Чи випадково письменник саме так назвав свого героя? (Хлопчик по-особливому сприймає навколишній світ, він є вільним дитям природи, яку глибоко розуміє, чує душею, з якою живе в гармонії).

Дорослі називають Олеся  „диваком”, „неглемедзою”. Хлопець приречений на самотність: він — дивак, тобто не такий, як інші. І це чудово усвідомлюють його рідні, які тривожаться за майбутнє хлопчика, відчуваючи його непристосованість до життя.

Зобразивши Олеся на уроці малювання, Тютюнник чудово описав проблему художньо обдарованої особистості, що полягає в прагненні до вільного самовираження. Перегнійний горщик не викликає в цікавого та чутливого хлопчика жодних емоцій. Навпаки, його переповнюють емоції від того, що він нещодавно побачив у лісі.

Домашнє завдання: Виписати цитати, які характеризують образ Олеся.

Виконати тренувальні вправи.

Домашнє завдання:

Відповіді чекаю на вайбер.

1. Чому людина має бути чемною?

2. Чому потрібно захищати слабких?

3. Чому потрібно вивчати іноземну мову?

Записуєте число, розвиток зв'язного мовлення, обираєте одну тему, після теми план, далі сам текст.

Обов'язково, не забувайте, текст має бути поділений на частини (вступ, основна частина, кінцівка).

Готові роботи чекаю на вайбер.

Олесь — людина з надзвичайно розвиненою уявою. Його спостережливість допомагає бачити величезну кількість речей, які оточують у світі природи. Фантазії Олеся такі багаті та емоційні, що переплітаються з реальністю, і часом настільки захоплюють хлопця, що він забуває про навколишній світ і починає мріяти наяву.

Ключовим словом до розуміння того, як Олесь ставиться до навколишнього світу, до природи, є слово „любов”, адже він справді „любить” зиму в усіх її проявах. І не тільки зиму, а все, що з нею пов'язане. Співчутливість, почуття справедливості, доброта й щиросердність — саме ці риси надзвичайно розвинені в характері Олеся. Але це не результат виховання чи спілкування з людьми (Олесь — дуже замкнений, нетовариський хлопець). Очевидним є той факт, що хлопець тягнеться до природи, захоплюється й насолоджується нею. Ним керує почуття краси й гармонійності природи. А гармонійність і означає рівновагу, спокій, доброту, справедливість. Будь-яке насилля, несправедливість порушують цю гармонійність в очах Олеся і завдають йому душевного болю.

Неглемедза — ні те ні се; ніякий, ні риба ні м'ясо. 

Невстріливий — дивакуватий.

1. То яким перед нами постає образ Олеся?

2. Що в його образі вам подобається?

3. Як би ви вчинили на місці Олеся?

4. Чому саме так? Обґрунтуйте свою думку.

5. Як у вашій поведінці проявляється повага до іншої людини?

6. Чи існує взаємодопомога у вашому класі?

Домашнє завдання: Характеристика Олеся.

Закінчити написання твору-роздуму.

Готові роботи чекаю на вайбер.

Домашнє завдання: Скласти кросворд за змістом оповідання "Дивак".

Опрацювати матеріал підручника на с. 219-221.

Переглянути правила на с. 219, 220, 222.

Виконати вправи 508, 510.

Домашнє завдання: & 43, впр. 512.

Самостійна робота над допущеними у творі помилками. Усунення недоліків.

Опрацювати матеріал підручника с. 225-226.

Читати оповідання "Сіроманець".

Домашнє завдання: с.225-245. Знайти прислів'я та приказки про вовка, виписати в робочі зошити.

Опрацювати матеріал підручника с. 222-223.

Розглянути правила на с. 222.

Виконати вправи 514-515.

Домашнє завдання: &44, впр. 516.

1. Він любив, як цвітуть будяки. 

2.  У нього огнедишне око, бурякові кулаки й чорний мотоцикл, на якому він відвозить крадену солому. 

3. Він вставав раненько, ішов лісом до школи, любив природу й хотів стати лісником. 

4. Він загубився в заметіль, його врятував Сіроманець. 

5. Він підібрав узимку на дорозі голодного, знесиленого вовка і привіз додому, доглядав його. 

6.  Вона сердилась і казала, нащо дався йому отой звір та чому він робить із вовка святого. 

7.  Вона дивувалася, що Сашко ходить до школи лісом, не боїться вовків, і навчала, що треба оберігати і ліс, і воду, і повітря, і звірів. 

8. Він був головою колгоспу, дозволив Чепіжному вирити яму- пастку для Сіроманця. 

9.  Вони видовбали ломами в мерзлій землі Сіроманцеві погріб — житло під лісосмугою. 

10.  Він вважає, що якби Сіроманець був зрячим, то пішов би в таке місце, де люблять вовків. 

11. Він прийшов помирати сам. 

12. Він прибрав Сіроманця, розчесав його і сказав: „От тепер ми з тобою і на людей стали схожі”. 

    Переглянути образи героїв та категорію їхнього добра.

Йому не притаманне почуття доброти взагалі: він не жаліє власного старого коня, бо привів його як приманку для вовка; у нього бурякові кулаки і огнедишне око; він убив усю вовчу зграю, навіть вовченят; хоче вбити Сіроманця; спати не може, жити не може, тільки про це й думає; обманює, злодій, не дбає про інших, лише про себе.

Петро врятував вовка, підібравши знесиленого звіра на зимовій дорозі, привіз Сіроманця додому; він, льотчики, їх діти піклувалися про вовка, годували, любили, ставилися до Сіроманця добре, по- людськи, після того як Сіроманець урятував сина Андрійка, Петро Лях ставився до вовка як до члена власної родини.

Мати наче й жаліла вовка, називала „бідненьким”, але дратувалася, коли хлопець починав розмову про Сіроманця, мовляв, вовк є вовк, навіщо про нього думати. Вона не виявляла бажання вислухати сина, бути доброю й розуміючою матір'ю, допомогти йому, хоча бачила та знала, що Сашко хворобливо сумує, страждає, переживає. Мати нічим не сприяла Сашкові, щоби врятувати вовка, хоча могла б. Батько Сашка — голова колгоспу. Він мав багато можливостей порятувати самотнього сліпого звіра, але натомість нічого не зробив: то він у відрядженні, то відсутній удома, бо на роботі. Сашко лише мріяв про розмову з татом, але вона так і не відбулася. Видно, що батьки Сашка зовсім не переймалися долею зацькованого людьми вовка Сіроманця, хоча в них була можливість проявити себе милосердними, але вони не скористалися нею. Чи можна їх вважати добрими?

Доброта й милосердя як найвищі моральні якості найяскравіше проявляються в Сашкові. Хлопчик любить ліс, звірів. Він не просто милується природою, а захищає її, стає рятувальником вовка Сіроманця, сліпого, одинокого, старого. Сашко ставиться до вовка як до рівного собі, ласкаво його називає лизунчиком, вовчиком, розумненьким. Хлопець переймається хворобою вовка, хоче допомогти звіру стати зрячим, для цього веде вовка до Одеси в клініку очних хвороб ім. Філатова. Сашко добре ставиться до батьків, до друзів, уміє відстояти свою точку зору, уміє боротися зі злом, яке несуть у світ дорослі. Але хлопчик один, йому треба допомагати, усім належить творити добро разом із ним. І тоді світ стане кращим, добрішим.

1. Сашко — герой повісті М. С. Вінграновського „Сіроманець”.

2. Йому 13 років.

3. Сільський житель.

4. Не має портретної характеристики.

5. Він учень, любить учитися, багато знає, до школи ходить лісовою стежкою, мрійник.

6. Любить батьків, але не знаходить у них розуміння, довіряє їм, але не завжди радиться з ними (пішов до Одеси з вовком, не сказавши про це батькам).

7. Уміє розрізняти добрих і злих людей, відповідно до них ставиться, має друзів, довіряє найвірнішим свої таємниці.

8. Любить природу, ліс, звірів, дружить з вовком Сіроманцем.

9. Допомагає сліпому старому вовку врятуватися від мисливців у глинищах; рятує звіра з кузні; плаче, коли вовка спіймали; сумує за ним; відкрито дає оцінку діям Чепіжного; заявляє про те, що любить вовка; веде звіра до Одеси, щоб повернути зір; плаче за Сіроманцем, шукає, страждає.

10. Має щиру, тонку душу, рішучий, вірний, добрий, гуманний, розумний, відповідальний, любить батьків, довіряє людям, любить природу, вовка Сіроманця, здатний на співпереживання, на сміливий самостійний учинок, уміє відстоювати свою позицію, досягати задуманого, готовий до активного дорослого життя, може слугувати зразком для наслідування.

11. Мені дуже сподобався Сашко тим, що він красивий душею, і тому неважливо, якого кольору в нього волосся чи які в хлопця очі! Дуже жаль, що Сашко самотній у своїй боротьбі за життя Сіроманця. Цим, своєю самостійністю, вони (хлопчик і звір) мені здаються схожими. Сашко розмовляє із Сіроманцем, як з людиною. Це мені подобається, бо звірі — брати наші менші. Разом з тим я хочу поспівчувати Сашкові, бо батьки бачили, що їхній син страждає через Сіроманця, але були байдужими до горя Сашка й не допомогли нічим. Якби між Сашком і батьками було б більше порозуміння, то кінець твору, напевно, не став би таким сумним.

Домашнє завдання: Написати твір-мініатюру (пару речень) "Мої поради Сашкові".

Повторити правила на с. 222.

Виконати вправи.

Домашнє завдання: Повторити правила про тире, розділові знаки при діалозі.

Оберіть будь-яку байку для інсценізації, текст якої містить діалог та інсценуйте її.

Можна записати відео та прислати на вайбер, фейсбук або інші соц. мережі.

Домашнє завдання: Приготуватися до К. р. Повторити теми: Складне речення. Пряма мова. Діалог.

Напишіть власне закінчення повісті "Сіроманець" (обсяг до 1 ст.)

Домашнє завдання: Читати повість Валентина Чемериса "Аравійська пустеля".

Виконати вправи.

Домашнє завдання: Доробити вправи.

Виконати завдання.

Відповіді чекаю на вайбер.

Домашнє завдання: 

Відповіді чекаю на вайбер.

Написати в зошит біографію одного з письменників-земляків (на вибір) та прочитати його твір. Зробити короткий аналіз твору.

Виконати тести.  Відповіді чекаю на вайбер.

Виконати завдання. Відповіді чекаю на вайбер.