    1. Створення емоційної атмосфери.
Привітаємось любесенько,
Усміхнімося радесенько.
І все в нас буде гаразд,
Урок принесе користь для нас.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Розгадування ребуса

1. В нашій кухні кілька літ
    Він воркоче, наче кіт,
    І ховає справжню зиму
    За надійними дверима. (холодильник)
2. Коло, риску, закарлючку
    На папері пише ручка.
     Все з’єдналось загадково –
     І з’явилось перше слово.
     Здогадались, яке саме?
    Наймиліше в світі - ... (мама)
3. У кожного в домі така дивина:
   Братів аж чотири, а шапка одна. (стіл)
4. Дім по вулиці повзе,
    На роботу всіх везе,
    Не на курячих ногах,
   А в гумових чобітках. (автобус)

х о л о д и л ь н и к
м а м а
с т і л
а в т о б у с
- Яке ключове слово утворилося? Про що піде мова сьогодні на уроці? (про хату)
- До слова хата доберіть слова, близькі за значенням.   (Будинок, оселя, житло)
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Сьогодні ми поговоримо про українську селянську хату і спробуємо її зобразити, якою вона була всередині. Оскільки наші сучасні будинки дуже відрізняються від давньої селянської хатини, а ми з вами повинні знати своє минуле, свої звичаї і традиції, то ж я пропоную вам зануритися у світ української хати та її внутрішнього убранства.
ІV. Сприйняття і усвідомлення нового матеріалу
1. Складання сенкану
- Складіть сенкан до слова хата:
                                              Побілена, старенька
                                              Стоїть, побудували, побілили.
                                              В садочку стоїть побілена хатинка
2. Слухання запису пісні «Хата моя, біла хата»
- Діти, заплющіть очі і послухавши уривок з пісні спробуйте собі уявити цю біленьку хатинку.
                                               (Звучить запис пісні «Хата моя, біла хата»)
- Така хатинка постала у вашій уяві?
(демонструю ілюстрацію)
3. Розповідь вчителя
   Перед вами українська хата. В давнину на будівництво цієї оселі йшло багато часу, більше року. І була хата не цегляною, а дерев’яною чи глиняною. Спочатку треба було навозити з лісу дерева. Потім усі рідні, близькі, сусіди допомагали будувати житло . Найкращою порою для рубання вважалися три місяці.
- Які? Чому? (Грудень, січень, лютий, бо в цей час воно найтвердіше, найміцніше, а в літні місяці не
   рубали, оскільки в цей час по дереву кружляють соки, які роблять його крихким.)
- Чим вона покрита?(Соломою)
- Покрівлю хати із соломи чи очерету називали стріхою. Така хата взимку зберігала тепло, а влітку
   рятувала від спеки.
- Якого кольору глиняні хати? ( Вони білі.)
- Біла хата. Це обов'язкова національна прикмета українців. В народі казали, що біла барва - це символ
   чистоти, морального здоров'я, душевної краси.
- Українська хата була поділена на три частини: сіни, світли¬цю, комору.
    Сіни - невеличка вхідна кімната.
    Світлиця - чиста, світла, парадна кімната в хаті.
    Комора - приміщення призначене для зберігання продуктів, ре¬чей побутового чи господарського
                    вжитку.

   Ще з давніх-давен люди прагнули прикрасити своє житло та речі побуту. В українській хаті можна по-бачити майстерно вирізьблені дерев’яні меблі: стіл, лавки, полиці для посуду. Інтер’єр збагачували виши-тими рушниками, іноді барвистими килимами, оздоблювали витинанками й мальовками. Адже хата для селянина була не лише помешканням, а завжди є і залишається найпершим і найсильнішим оберегом. Інтер’єр українського житла був типовим. За традицією піч розміщувалась у кутку біля дверей, «мисник» (шафа для посуду) – у протилежному кутку дверей. У найсвітлішому місці в хаті – попід вікнами чільної стіни проти печі – ставили широку лаву. Сидячи на лаві, шили та вишивали, а на свята садовили почес-них гостей. Між піччю і причільною стіною – «піл» або ліжко. Коли в хаті були немов-лята, над ліжком підвішували колиску для дитини.
   У кутку, при печі, біля дверей стояли «кочерги» біля мисника відро з водою. На покуті на полицях чи на стінах – ікони, прикрашені квітами і зіллям, прибрані вишиваними рушниками. До меблів також на-лежала оздоблена скриня з майном дівчат і жінок, жердки над полом для розвішування одягу. Ткані ряд-на на ліжку, вишиті подушки доповнювали багатобарвність інтер’єру.

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія.
1. Організація виставки робіт. Розгляд і аналіз робіт.
2. Вправа «Жива анкета».
   - Продовжити одну з фраз:
                                               Я дізнався (дізналася)
                                               Я навчився (навчилась)…
                                               Мені вдалося…
3. Прибирання робочих місць.

Розпочинаю заняття з психогімнастики «Повертаюся додому» :
Йду у справах чи гуляти , та завжди потому (звичайно ходьба на місці) Повертаюся до хати , повертаюся додому ( ходьба з високим підніманням колін на місці ).
Кличе мама – поспішаю , кваплюсь і біжу швиденько ( легкий біг на місці ).
Ось вже двері відкриваю , я удома , мила ненько !( уповільнюють біг простягають вперед руки ) .
Вихователь : Діти , всі ми любимо подорожувати , бувати в гостях , на природі. Та де б ми не були , ми завжди повертаємося куди ? ( додому до рідної домівки). Правильно , діти . Послухайте , будь ласка оповідання письменника Д.Чередниченка «Яка стежка найкраща» .(зачитую)
Засперечалися діти , яка стежка найкраща .
– До крамнички , бо там є цукерки .
– Ні , до школи , бо там є діти .
– Ні , до річки , бо там можна скупатися .
– Ні , в садок , бо там є груші , яблука .
– Ні , в поле , бо там просторо …
Аж тут прийшла мама . Діти і питають , яка стежка найкраща ?
– Додому , дітки . До рідної хати .
Коротка бесіда за змістом оповідання:
Хто сперечався?
Про що вони сперечалися?
Які були у них думки щодо найкращої стежини?
Що сказала мама? А як думаєте ви? Чому?
Вихователь : Кажуть , що Батьківщина для кожного починається від рідного порогу , рідної оселі . Всі ми живемо у красивих кам’яних будинках . А хочете побачити ту оселю , в якій жили українці в минулому ? Зараз ми за допомогою комп’ютера перенесемось у давні часи та розглянемо, які були раніше будинки. Показ презентації «Хата моя, біла хата ( в ході презентації коментую зображення на екрані ):
Спочатку будували приземисті хатки, які називалися землянки. Викопували в землі широкі ями, вкривали їх зверху гіллям, очеретом (щоб не проникав дощ) та й селилися в ньому. Це була своєрідна схованка. Пізніше люди зрозуміли, що туди може набігти води, коли сильна злива у двері, тож придумали, що потрібно будувати на поверхні. Так з’явилися спочатку дерев’яні будинки, а потім уже люди утепляли їх глиною – обмазували, і такі оселі називалися хата – мазанка. Кожна господиня хотіла причепурити свою оселю, тож зовні мазали її крейдою . Хата було біла , гарна , невеличка, мальовнича .
А ще пізніше, уже ваші прабабусі та прадіди навчилися будувати хати з глини та соломи. Дах також вкривали соломою . Теслярі робили для хат дерев’яні вікна та двері . Обгороджували хати дерев’яним парканом – тином. Садили фруктовий сад , а на подвір`ї висаджували квіти
Дидактична гра «Пригадай історію хатини» – роздаю дітям картки з зображенням будівель, призначаю ведучого та пропоную відтворити історію виникнення хат.
В давнину говорили , що «Українська хата ніби дівчина у вінку» . Українці дуже любили свої оселі . Послухайте , як поет І . Гнатюк розповідає у вірші про свою любов до хати:
Я люблю свою хату , і подвір`я , й садок ,                                                                                 Де і сонця багато , і в жару холодок .                                                                                         Все для мене тут рідне : стіни білі , як сніг
І віконце привітне , і дубовий поріг .
І ряденця строкаті , й рушники на стіні ,                                                                                            Навіть дим в рідній хаті рідно пахне мені …
Пояснюю значення слова «строкаті», «ряденце»
Бесіда за змістом вірша :                                                                                                                  1 . Про що говориться у вірші ?    ( про любов до хатини )     .                                              2 . Які стіни у хатині ? ( білі , як сніг ) .                                                                                        3 . А яке віконце ( привітне ) .                                                                                                     4 . Чим прикрашені ікони в хаті ? ( рушниками ) .                                                                                  5 . А які ряденці в оселі ? ( строкаті ) . ( Звертаю увагу на відповідь дітей повними реченнями ).
Давайте вивчимо цей чудовий вірш , використовуючи піктограми ( мнемотехніка ) . (Розповідаю вірш , потім всі разом вивчаємо , потім діти самостійно розповідають користуючись піктограмами ) .
Фізкультхвилинка   « Зведемо хатину» :
Щоби спорудити добру хату , треба глини замісити багато :
Ось так ніжками ми тупцювали –
( діти збираються в купу , тупочуть ногами . )
Глину для хатини замішали .
Станемо , малята , столярами
Та змайструємо в хаті двері – рами .
( присідають і стукають уявним молотком . )
Теплий дах потрібен хаті , діти .
Слід соломою її укрити .
( з’єднують кінчиками пальців підняті над головою руки .)
Вихователь : Український народ склав багато прислів’їв про хату . Послухайте їх уважно та поясніть значення кожного . Пропоную пограти в логічну гру   «Поясни» .
1 . Добре тому , хто в своєму дому .
2 . В гостях добре , а вдома – найкраще .
3 . Рідну хату працьовиті руки держать .
Пограємо в дидактичну гру «Вибери правильну відповідь» .
1 . Українську хату вкривали шифером у минулому чи соломою ?
2 . Стіни хати зводили з цегли чи з глини ?
3 . Хата була зовні світла чи темна ?
4 . Обгороджували хату залізним чи дерев’яним парканом .
Дуже добре ви справилися із завданням , діти , Молодці ! А хочете зазирнути до хатини минулого ? Як ви думаєте ми відрізнявся інтер’єр тієї хати від нашої ? (різні відповіді дітей . ) Давайте всі разом завітаємо до нашого міні – музею і розглянемо інтер’єр української хатини – мазанки . (розповідь вихователя у музеї .)
Хатини минулого складалися із двох частин – маленькі сіни і більшої кімнати – світлиці . Підлога була глиняна , застелена ряденцями , які виготовляли вручну господині . Із меблів у хатині були дерев`яні ліжка , лави , стіл . Також стояла піч , у якій господині готували їжу . Посуд робили із дерева та глини . Стояв він на миснику . У кутку хати на стіні ( на покуті ) висіли ікони , прикрашені вишитими рушниками . Ось такий вигляд мала оселя наших предків . Діти , ви уважно слухали мою розповідь ? Розкажіть мені .
Яка підлога у хаті ( глиняна . )
Чим застеляли її ?
Що висіло на покуті у хаті ( рушники . )
Із чого зроблений посуд ( із дерева та глини .)
З якого матеріалу зроблено стіл ? ( з дерева ). Так , відповіли правильно. Пограємо в гру «Розв’яжи задачі».

В світі є осель багато, та найкраща – рідна ( хата . )
Де б не був , в якому краї , за домівкою ( скучаю . )
Я упевнений у тім , що    люблю свій рідний ( дім . )
Щоб був лад завжди в кімнаті , слід кімнату ( прибирати . )
Молодці , ви справжні поети . Пригадайте , діти , ми з вами знайомилися із професією художника – дизайнера . Я пропоную вам уявити , що ви – художник – дизайнер . Вам треба придумати дизайн українського рушника . Як ви гадаєте
яким він може бути   (яскравим ,мальовничим , красивим .)
Арт – терапевтична робота «Український рушник»

( Пояснюю дітям , що малюнок на обох кінцях рушника повинен бути симетричним ; малювати ми будемо штампами із картоплі , мокаючи їх у фарби ).