Тема уроку: Особливості драматичного конфлікту та розвиток сценічної дії (зовнішньої та внутрішньої).
Запитання з відповідями (відповіді записуємо в зошит)
Чому п'єса "Ляльковий дім" викликала негативний резонанс (коливання, відгук) у суспільстві? Як оцінила її тогочасна критика?
Що таке соціально-психологічна драма?
Які ознаки соціально-психологічної драми притаманні п'єсі "Ляльковий дім".
Якою постає Нора у першій дії? Чи щаслива вона у шлюбі?
Як ви гадаєте, чи любив Хельмер свою дружину?
Генрік Ібсен відіграв провідну роль у становленні нової європейської драми. Його новаторство полягало у відмові від звичного любовного конфлікту як основного рушія дії, у постановці низки актуальних проблем про особистість та її взаємини із суспільством.
Чи не найвідомішим взірцем його «нової» драми стала саме п’єса «Ляльковий дім», сюжетом для якої автор обрав історію однієї родини, яка, проживши разом багато років, так і не зуміла побудувати справжній родинний дім, а не «ляльковий».
Читаєте фрагмент кінцевої ІІІ дії (розмова Нори і Хельмера).
Запитання
• Як ви зрозуміли фінальну сцену? Чим завершується п’єса?
• Що ми знаємо про минуле Нори?
• Як ви оцінюєте вчинок Нори, чи можна її виправдати?
• Якої реакції на лист вона чекає від чоловіка?
• Який вихід знаходить Хельмер у цій ситуації?
• Чому ж так закам’яніла Нора, адже Хельмер простив її?
• Як ви оцінюєте рішення Нори залишити свій дім?
• Чи, можливе, на вашу думку, повернення Нори в сім’ю? Якщо так, то за яких умов?
Особливість аналітичної драми полягає у тому, що, попри зовнішнє благополуччя, у житті головних героїв існує конфлікт, таємниця, що певний час залишається не розкритою. Але виникають обставини (загроза збоку Крогстада) — і таємницю розкрито. Композиція п’єси дозволяє побачити зовнішній конфлікт — шантаж Крогстадом Нори — і внутрішній — бажання Нори розповісти про все чоловікові та великий страх це зробити.
Проблемне запитання
• Як вислів Соломона стосується головної героїні Нори: «Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його»? До яких жінок належить героїня — до мудрих чи безумних? Відповідь обґрунтуйте.
Домашнє завдання: Створити сенкани про Нору та Хельмера.
19.03.2020 р.
Вітаю!
Тема уроку: Композиція п'єси.
Письмова робота в зошиті.
- Що для вас означає поняття щаслива родина?
Будова твору "Ляльковий дім"
Експозиція- напередодні Різдва, показане життя родини Хельмерів.
Зав'язка- у будинку Хельмерів з'являються фру Лінне та Нільс Крогстад: фру Лінне просить допомогти їй знайти роботу, а Крогстад- зробити йому "послугу".
Розвиток дії - Крогстад шантажує Нору. Жінка у відчаї шукає вихід зі скрутного становища.
Кульмінація- лист від Крогстада, з якого Торвальд дізнається про злочин дружини, а Нора - правду про Торвальда.
Розв'язка- Нора йде з дому, відкритий фінал.
У чому виявилося новаторство твору? - строго реалістичні картини буденного життя; - максимальна простота; - триєдиність дії: використання того ж самого помешкання; дія відбувається протягом доби.
З розвитком подій: появою в домі подруги, Крогстада, доктора Ранка ми спостерігаємо як «ідеальне» подружжя руйнує свій звичайний образ. Герої драми поступово міняють свої обличчя, ті маски, в які вбрані герої драматичного твору поступово спадають. «Шляхетний» Хельмер перетворюється в лицеміра, що цілком залежить від суспільної думки. Коли ж Крогстад під впливом змін у своєму житті повертає боргове зобов’язання Нори, Хельмер робить широкий жест: «Я простив тебе, Норо».
Якою стає поведінка Нори? (Думає про задоволення,про те, якрозважитисвого чоловіка, довестийому своє кохання)
Зовнішні та внутрішні прояви душі Нори
Зовнішні (відкриті) Внутрішні (закриті)
Молода, енергійна, весе-
ла, безтурботна (У зовнішньому вигляді)
Прояви душі Нори
Серйозна, відповідальна, економна, змучена серйозними проблемами (зокрема боргу) (У зовнішньому вигляді)
Думає про задоволення,
про те, як розважити
свого чоловіка, довести
йому своє кохання(У поведінці)
Думає про те, як зберегти
таємницю, багато працює, щоб покрити витрату грошей на по-гашення боргу (У поведінці)
Дбає про своє «родинне
гніздечко», грається
з дітьми (У вчинках)
Підробляє вексель, щоб урятувати чоловіка; розповідає подрузі,
бо не відчуває підтримки чоловіка, дуже самотня; рішуче пориває з чоловіком, зрозумівши, щовона для нього лише «лялька»( У вчинках)
Любить, догоджає, інко-
ли через силу (У
ставленнідо чоловіка)
Очікує на «диво» (У
ставленнідо чоловіка)
Любить над усе, дбає про
їхнє виховання, розви-
ток (Ц ставленні
до дітей)
Боїться, що її «злочин» вплине на них, уважає себе негідною їх виховувати (У ставленні
до дітей)
Дружелюбна, добра,
Співчутлива (Уставленнідо інших)
Доброзичлива, готова допомогти (Уставленнідо інших)
Композиція п’єси «Ляльковий дім» має аналітичний характер. Аналітизм її полягає в тому, що твір розпочинається показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчується катастрофою. Драматург доводить, що злагода, комфорт, у яких живуть його персонажі, а також нібито доброзичливі взаємини між ними є оманою. У такий спосіб він розкриває суперечності сучасного йому світу. Але драму Г. Ібсена називають не тільки аналітичною, але й інтелектуально-аналітичною, бо вона завершується інтелектуальним осмисленням персонажами власного життя. Проте герої Ібсена не є рупорами його ідей. Вони промовляють те, що диктує їм логіка власного характеру, психологічну глибину якого майстерно розкриває письменник.
Драма має прихований зміст. Це – підтекст.
Робота в зошиті
Підтекст – прихований, внутрішній зміст висловлювання.
Інтелектуально-аналітична драма – драма, в якій присутня якась таємниця, що визначає розгортання подій. Герой завдяки розуму і його здатності осмислити події намагається змінити свою долю.
Домашнє завдання: Скласти "Дерево рішень": як можна розв'язати проблему Нори?
Експозиція: переддень Різдва. Хельмер призначений директором Акціонерного банку. Нора весела, безтурботна й щаслива.
Зав’язка: поява Христини (давньої подруги Нори), а потім Крогстада у Хельмерів. Христина за допомогою Нори одержує роботу в банку, а Крогстад з вини Торвальда її втрачає. Крогстад вимагає, щоб Нора вплинула на чоловіка.
Розвиток дії. Крогстад шантажує Нору. Танець Нори. Хельмер одержує листа Крогстада. Страх Хельмера за своє суспільне становище. Крогстад повертає боргове зобов’язання Нори. Хельмер «пробачає» Нору.
Кульмінація. Ідейна дискусія між подружжям. Нора заявляє про своє право самостійно мислити, а не приймати усе на віру, робити вибір, а не жити за чиїмись правилами, вільно висловлювати свої погляди, а не залежати від чужих думок.
Розв’язка. Відкритий фінал. Щоб знайти себе і «стати особистістю», Нора залишає будинок і дітей.
Символіка драми «Ляльковий дім»
«Ляльковий дім» – це дім фальшивих цінностей, за якими крилися егоїзм, духовна порожнеча, роз’єднаність людських душ. У цьому домі не жили, а лише грали у кохання, шлюб, сімейну злагоду і навіть людську гідність і честь.
Ялинка (була живою і красивою, і коли її зрізали поступово зав’яла) – подружнє життя Нори (ідеальні стосунки в родині були лише видимістю, насправді кожен із них, як Нора, так і її чоловік по-різному сприймали шлюб, і тому це призвело до трагічної розв’язки)
Мигдалеве печиво (спочатку їла ховаючись від чоловіка, потім – відкрито) – внутрішнє «я» Нори (героїня була для чоловіка лише «лялькою», але потім вона вирішила показати себе зовсім з іншого боку, на що не сподівався чоловік) Образ Крогстада – неприємності (Нора грала з дітьми — і раптом зловіщою тінню з’явився Крогстад, який і розпалив вогнище у родині)
Образ тарантели – передчуття невідворотності катастрофи (Нора танцювала, переживаючи глибокі душевні страждання, вона зрозуміла, що наближалася страшна гроза; танок за контрастом підкреслив напругу душевних сил Нори, адже вона танцювала у той момент, коли вирішувала її доля)
Маскарадні костюми – ролі і маски героїв (зокрема Нори) у реальному житті (настане час, коли маски необхідно буде зняти, тоді настануть справжні неприємності, вирішити які швидко буде просто неможливо)
Домашнє завдання: Що для вас означає поняття щаслива родина? Л. М. Толстий стверджував: "Усі щасливі родини схожі одна на одну, кожна нещаслива родина нещаслива по-своєму..." У чому полягає нещастя родини Хельмерів?
02.04.20 р.
Тема уроку: Позакласне читання. Науково-фантастичний роман братів Стругацьких "Важко бути богом".
Письменники, що зазирнули в майбутнє: 10 цікавих фактів про братів Стругацьких
Деякі сучасні реалії були передбачені Стругацькими в їх творах
Аркадій і Борис Стругацькі - брати-письменники, які зазирнули в майбутнє. Вони прославили наукову радянську фантастику на весь світ і подарували безліч прекрасних творів.
Давайте дізнаємося деякі цікаві факти з життя та творчості братів АБС.
1. Одні з найзнаменитіших вітчизняних письменників за кордоном
За однією з версій, причиною стало негативне ставлення радянської влади до творчості братів Стругацьких після публікації роману "Бридкі лебеді". За допомогою такого нехитрого шифру шанувальники творчості фантастів уникали можливих неприємностей з владою.
За іншою - це пов'язано з тим, що імена письменників після появи їх перших творів читачі для зручності позначення скоротили до АБС, а потім перенесли цей принцип на назви романів. Наприклад, "Страна багровых туч" - СБТ.
3. Деякі сучасні реалії були передбачені Стругацкими в їхніх творах
Екстремальний спорт - "рибалки" з їх стрибками через високовольтні дроти і іншими розвагами.
Вікіпедія - Всесвітнє книгосховище в "Понеділок починається в суботу" і Великий всепланетний інформаторій в циклі XXII століття, хоча останній виконував також функції глобальної телефонно-адресної бази даних.
5-D кінотеатри - "Массовые обонялища и массовые осязалища", бвільно взяті з антиутопії "О дивний новий світ!" Олдоса Хакслі (1932 р н.е.), в полуденному світі;
Рушниця для пейнтбола - "ляпнік", описаний за 17 років до першої пейнтбольної битви в "Хижі речі століття", 1964 рік та інші.
4. Система Каспаров-Карпова була згадана в повісті Стругацьких задовго до того, як світові стали відомі ці винахідники
У повісті "Полудень, XXII століття" є згадки про систему Каспаров-Карпова - метод, який використовували для зняття "копії" мозку і побудові його математичної моделі. Повість була опублікована в 1962 році - Анатолію Карпову тоді було тільки 11 років, а Гаррі Каспаров ще не народився.
5. Вираз "И ежу понятно" став популярним завдяки братам АБС
Джерело виразу "И ежу понятно" - вірш Маяковського ( "Ясно даже и ежу — / Этот Петя был буржуй"). Широке поширення воно отримало спочатку в повісті Стругацьких "Страна багровых туч", а потім в радянських інтернатах для обдарованих дітей. У них набирали підлітків, яким залишилося вчитися два роки (класи А, Б, В, Г, Д) або один рік (класи Е, Ж, І).
6. Аркадій Стругацький прекрасно знав японський
Письменник навчався у Військовому інституті іноземних мов, а пізніше служив дивізійним перекладачем на Далекому Сході. Його спеціалізацією були англійська та японська мови.
7. Фантаст без комп'ютера
За спогадами рідних і близьких Аркадій Стругацький був дуже консервативний в техніці. Навіть коли у брата Бориса з'явився свій ПК, старший не спокусився електронною новинкою і до кінця днів друкував свої твори на друкарській машинці.
8. Братський жереб вирішував долю сюжетної лінії
Часто братів Стругацьких запитували: "Як же ви пишете разом?" Мало того, що вони жили в різних містах, так ще і брати, і гонору у кожного хоч відбавляй.
Секрет простий - брати спочатку знайшли схему відходу від конфліктів, якщо сюжети одного твору у Аркадія і Бориса, так би мовити, не сходяться. Просто вони кидали жереб. Хто перемагав - того і тапки.
9. За сюжетом їх романів знято 17 фільмів
У числі яких - "Сталкер" Тарковського, "Дні затемнення" Олександра Сокурова, "Бридкі лебеді" Костянтина Лопушанського, "Залюднений острів" Федора Бондарчука.
10. Обох братів після смерті, згідно з їх заповітом, не просто кремували, а й розвіяли їх прах з вертольота над Пулковської обсерваторією, де колись працював Борис.
Читати науково-фантастичний роман братів Стругацьких "Важко бути богом".
Домашнє завдання: Дочитати роман "Важко бути богом".
08. 04. 20р.
Тема уроку: Бернард Шоу. "Пігмаліон". Особливості світогляду Б. Шоу.
Домашнє завдання: с.253-270. Підготувати повідомлення або презентацію "Міф про Пігмаліона та Галатею".
09. 04. 20р.
Тема уроку: Специфіка втілення античного міфу в п'єсі "Пігмаліон".
Справді, вихідною точкою написання твору «Пігмаліон» для драматурга був однойменний античний міф про скульптора, який зневажливо ставився до кохання. Але Шоу далекий від думки про відтворення образів і ситуацій античного міфу, навпаки, вони парадоксально змінені в його п’єсі У ролі Галатеї постала неосвічена дівчина Еліза Дуллітл, що торгувала квітами, а роль скульптора грав професор фонетики Генрі Хіггінс. Б. Шоу створив драму-дискусію, у якій головну увагу він приділяє моральним та філософським проблемам: чи дозволено людині втручатися в долю іншої людини, чи має вона моральне право змінювати її навіть тоді, коли маєш найкращі наміри?
Чому Галатея-Еліза не задоволена результатами експерименту?
Коли ви почали читати п’єсу, чого очікували?
(відповіді записати в зошит)
— Шоу подав не традиційну структуру: зав’язка - розвиток дії - розв’язка, а дещо змінює її: зав’язка - розвиток дії - «дискусія». У «Пігмаліоні»: Експозиція — випадкова зустріч головних героїв у Конвент-Гардені. Зав’язка — парі Хіггенса і Пікерінга.
Розвиток дії — перетворення з «обшарпанки у герцогиню». Професор Хіггінс навчає Елізу мови, допомагає сягнути світ прекрасного, завоювати світ манерами, розмовою, гідністю. Ось наступає кінець експерименту - на прийомі дехто приймає Елізу за угорську принцесу, у неї закохується молодик з вищого світу Фреді.
Кульмінація — нічна розмова після тріумфу Елізи. Бунт героїні.
Розв’язка — усвідомлення Елізи свого нового становища, розмова з Піке- рінгом.
Відкритий фінал — розв’язка у Шоу стала одночасно новою зав’язкою, початком дискусії. Автор створив дискусійну ситуацію, висунув конфлікт ідей, перетворив хід подій у сутичку протилежних життєвих позицій. П’єса мала відкритий фінал. Прозаїк вважав, що п’єса повинна мати «відкриту» кінцівку, спонукати читача до відповіді на поставлені запитання, до обговорення проблеми. Автор не дав глядачам однозначної відповіді, не показав щасливого фіналу.
Тема уроку: Динаміка Елізи Дулітл. Ідеї "одухотворення" людини й життя засобами мистецтва, збереження національної культури, розвитку мови.
Роман у п’яти діях
Епос
Драма
■ Опис героїв;
■ поширені пояснення;
■ увага до психологічного стану персонажів;
■ наявність авторської оцінки
■ Діалогічна структура;
■ наявність ремарок;
■ «режисерська драматургія» (автор зазначив кожний сценічний рухгероїв)
Професор Гіггінс
Пігмаліон
■ Навчав Елізу правильної вимови, допоміг зрозуміти світ мистецтва;
■ Еліза майже нічого не змінила в поглядах професора, а він незбирався змінюватися сам;
■ він не почувався відповідальним за долю Елізи, його захоплюваливищі ідеї, результат експерименту
■ Створив Галатею та закохався в неї;
■ Галатея змінила Пігмаліона, її краса розбудила в його душі кохання;
■ почувався відповідальним за створену ним красу
Висновок. Твір «Пігмаліон» Дж. Б. Шоу — не про кохання, а про силу творчості, про духовне пробудження людини під впливом мистецтва, про можливість здобуття особистістю внутрішньої краси та свободи
Літературний диктант
Чим займався професор Гіггінс?
До якого соціального прошарку належала Еліза?
Коли дівчина відчула себе гідною людиною?
Де відбувалося перше випробування Елізи як леді?
Хто був прихильним до ЕЛІЗИ, турбувався про неї?
Назвіть того, хто виграв парі.
Якою Гіггінс бачив долю ЕЛІЗИ у подальшому?
Чому Еліза розлютилася та втекла, коли «експеримент» скінчився?
Ким був Альфред Дулитл, батько ЕЛІЗИ?
Який дар він мав?
Хто сприяв тому, що батько ЕЛІЗИ розбагатів?
Чим планувала зайнятися Еліза?
Відповіді чекаю на вайбер
— Збереження незалежності — ось що Бернард Шоу вважав головним для кожної людини, чи то чоловік або жінка, чи то герцог або сміттяр. Тому для нього щасливий фінал — це не весільний марш, а жорстоке прощання, що залишає кожній зі сторін право на подальший саморозвиток без стороннього втручання. Автор усіляко підкреслює, що на початку твору квіткарка перебуває на найнижчій стадії духовного розвитку. Еліза Дулитл — типова дівчина кокні, тобто найбідніша та найменш освічена мешканка Лондону, яка розмовляє жахливою англійською. Але дівчині притаманні також привабливі риси, що є запорукою перевтілення її на витончену жінку: щирість, енергійність, природна моральність, які Еліза зберегла у лондонських нетрях. У дівчини є почуття власної гідності, що стали здоровою основою для будування характеру нової, гордої та сильної ЕЛІЗИ.
Дж. Б. Шоу говорив: «Кожна з моїх п’єс — це послання до людства». Яке послання до людства має п’єса «Пігмаліон»?
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Підготуватися до написання контрольного класного твору.
16. 04. 20р.
Тема уроку: Контрольний класний твір.
Теми для твору: обираєте одну тему, і на основі неї пишите твір
1. "Експеремент над людиною професора Хіггінса" (за п'єсою Б. Шоу "Пігмаліон").
2. "Чи можна дім Хельмерів назвати ляльковим?" (за п'єсою Г. Ібсена "Ляльковий дім").
Домашнє завдання: Переглянути кіноповість Хосе Рівера, Тіма Саллівана "Листи до Джульєтти" (США) 2010р., режисер Г. Вінік.
22. 04. 20р.
Тема уроку: Позакласне читання. Кіноповісті та кіноромани Хосе Рівера, Тіма Саллівана "Листи до Джульєтти" (США) 2010р. режисер Г. Вінік.
Перегляньте фільм та запишіть в зошит короткий аналіз. відповіді чекаю на вайбер.
Тема уроку: Конфлікт натовпу, масової свідомості та інтелекту, культури. персонажі-"двійники" (Шаріков-Швондер).
Шарик – бездомний пес, якого професор Преображенський підібрав на московській вулиці.
Поліграф Поліграфович Шаріков – людина, в яку перетворюється пес після виконаної професором Преображенським операції.
Пилип Пилипович Преображенський – блискучий хірург, «людина світового значення», який проживав в 1920-і роки в Москві.
Іван Арнольдович Борменталь – молодий доктор, асистент професора Преображенського.
Зінаїда Прокопівна Буніна – молода дівчина, «соціал-служниця» професора Преображенського.
Дарина Петрівна Іванова – кухарка професора Преображенського.
Федір – швейцар будинку, де проживає професор Преображенський.
Клим Григорович Чугункин – загиблий в бійці злодій-рецидивіст, алкоголік і хуліган, чий гіпофіз і насінні залози використовувалися для пересадки Шарику.
Швондер – голова будинкового комітету (будинкового комітету).
Вяземська – завідуюча культвідділом будинку. Пеструхін і Жаровкін – товариші по службі Швондера, члени домкома.
Петро Олександрович – якийсь впливовий «совработнік», пацієнт і хороший знайомий професора Преображенського.
Васнецова – друкарка підвідділу очищення МКХ.
Свого часу викликала багато розмов сатирична повість М. Булгакова. У «Собачому серці» герої твору яскраві та запам’ятовуються; сюжет — фантастика упереміш з реальністю і підтекст, у якому відкрито читається різка критика Радянської влади. Тому твір був дуже популярним у 60-ті роки серед дисидентів, а в 90-ті, після офіційної публікації його і зовсім визнали пророчим.
Тема трагедії російського народу добре проглядається в цьому творі, в «Собачому серці» головні герої вступають в непримиренний конфлікт між собою і ніколи не зрозуміють один одного. І, хоча в цьому протистоянні перемогли пролетарі, Булгаков у романі розкриває нам всю сутність революціонерів та їх тип нової людини в особі Шарикова, підводячи до думки, що нічого хорошого вони не створять і не зроблять.
Головних персонажів «Собачого серця» всього три, а оповідання в основному ведеться з щоденника Борменталя і через монолог пса.
У Шарикову поєдналися якості собаки й донора — п’янички Чугункіна, до того ж лакейська філософія Шарика, його конформізм та інстинкт самозбереження в поєднанні з агресивністю, хамством, пияцтвом Клима Чугункіна породили справжнє чудовисько. Мозок Шарикова розвинений дуже погано: те, що було майже геніальним для собаки, примітивне для людини. Автор підкреслює в ньому собачі риси: прихильність до кухні, ненависть до котів, любов до ситого життя. Шариков зубами ловить бліх, а в розмові обурено гавкає. Проте не зовнішні прояви собачої натури турбують мешканців квартири на Пречистенці. Нахабство, що здавалася безпечним у собаці, нестерпне в людині, яка своєю поведінкою тероризує всіх мешканців будинку. Собака зовні перетворився на людину, але справжнього досвіду людського життя не отримав. Шариков практично нічого не знає й не хоче знати: він тільки хоче їсти, пити й розважатися, що завжди було притаманне масовій свідомості. Шариков цілком поділяє привабливу для черні ідею «усе поділити», право «простої людини» на всі блага життя тощо.
Преображенський, як будь-яка культурна людина, розвивався природним шляхом, поступово знайомився зі світом, усвідомлював, що є добро, що є зло, вбираючи накопичений людством культурний досвід і знання. І що більше людина дізнається, то більше може зрозуміти й самостійно оцінити певні факти. Тому професор критично ставиться до всього, що відбувається в країні з 1917 року. Він відкидає революційну теорію й практику, справедливо вважає, що досягти матеріального добробуту, життєвих благ можна лише працею, знаннями та вміннями. Не походження робить людину людиною, а користь, яку вона приносить суспільству.
Рушійна сила конфлікту в повісті — постійне зіткнення розумних уявлень про суспільство професора Преображенського та абсурдних поглядів нових господарів життя. Відтак, за особистісним конфліктом «професор — Шариков» автор зображує вічний конфлікт натовпу, масової свідомості з інтелектом, культурою.
Чому для Шарика зразком і силою був професор, а для Шарикова – Швондер?
Мозок Шарикова розвинений дуже погано: то що було майже геніальним для собаки - примітивно для людини: Шарик перетворився на людину, але досвіду людського не отримав. Швондер ж приймає його за нормального дорослої людини і намагається вселити ідеї більшовизму.
Чому ж це так небезпечно?
Зазвичай, коли людина розвивається природним шляхом, він поступово знайомиться зі світом, йому пояснюють, що добре, що погано, вчать його, передають накопичений досвід і знання. Чим більше людина дізнається, тим більше може зрозуміти самостійно. А Шариков практично нічого не знає: він тільки хоче їсти, пити і розважатися. Швондер ж йому потурає, розповідаючи про права, про те, що потрібно все поділити. Швондер сам гаряче вірить в те, що проповідує, він сам готовий відмовитися від благ і зручностей в ім'я світлого комуністичного майбутнього.
Пилип Пилипович і доктор Борменталь намагаються виховувати, прищеплювати Шарикову нормальні людські манери, тому весь час забороняють і вказують. Шарикова це надзвичайно дратує. Швондер ж нічого не забороняє, а, навпаки, говорить Шарикову, що його утискають буржуї.
Чому Шариков і Швондер так швидко знаходять спільну мову?
Уже з першої розмови членів домкома з професором видно, що ці люди в своєму розвитку пішли не набагато далі Шарикова. І вони прагнуть все поділити, хоча навіть керувати роботою домкома по-справжньому не можуть: близько-то якраз в будинку і немає. Можна співати хором (що б не говорив Пилип Пилипович, але і сам він частенько наспівує фальшивим деренчливим голосом), але не можна співати хором замість основної своєї роботи.
Швондер ненавидить професора, так як, відчуваючи ворожість вченого, не в силах довести це і "роз'яснити" його справжню антиреволюційну сутність (і тут Швондеру в інтуїції не відмовиш!) Для Швондера Шариков - інструмент боротьби з професором: адже це Швондер підучив Шарикова вимагати житлоплощу , разом вони пишуть донос. Але для Швондера - це правильний вчинок, а донос - сигнал, тому що ворога треба вивести на чисту воду і знищити в ім'я майбутнього щасливого життя. У бідній голові Швондера ніяк не вкладається, чому людина, за всіма прикметами є ворогом радянської влади, знаходиться під її захистом!
Отже, "хрещений батько" Поліграфа Поліграфовича вселяє своєму вихованцю ідеї про загальну рівність, братерство і свободу. Потрапляючи в свідомість, в якому переважають тваринні інстинкти, вони лише множать агресивність "нової людини". Шариков вважає себе повноцінним членом суспільства не тому, що зробив щось для блага цього суспільства, а тому, що він "не непман". У боротьбі за існування Шариков не зупиниться ні перед чим. Якщо йому здасться, що Швондер займає його місце під сонцем, значить, його агресивність буде спрямована на Швондера. "Швондер - дурень", тому що не розуміє, що незабаром він сам зможе стати жертвою монстра, якого так посилено "розвиває".
Домашнє завдання: Обгрунтуйте свою думку: Я вважаю, що людина не повинна проводити експерименти, все в природі відбувається само собою.
30.04.20.
Тема уроку: Рей Дуглас Бредбері. "451 градус за Фарингейтом". Тривога за майбутнє суспільства в романі-антиутопії. Тема знецінення культури. Провідні мотиви твору - книги (читання), пожежі, тотального контролю, інакомислення.
Опрацювати матеріал підручника с. 273-277.
Записати в зошит визначення: класична література, масова література, рецензія на с. 274.
Утопія - місце, якого неіснувало; за іншою версією, благословенна країна.
Антиутопія з'явилася тоді, коли держава та суспільство виявили свої негативні риси, стали небезпечними для людини, не сприяли прогресу. В антиутопії завжди було виражено протест проти насильства, абсурдного соціального устрою, безправного становища людини.
Читати роман "451 за фарингейтом" або подивитися фільм.
Де відбуваються події роману? (У недалекому майбутньому в США.)
♦ Що сталося з суспільством? Чому воно прийшло до такого фіналу? (Люди перестали думати, читати, спілкуватися. Перестали цінувати родину, дітей навіть власне життя. Вони працюють, розважаються, ганяють на супершвидких автомобілях по місту, коли їм ставало сумно. Нікому немає діла до того, що в країні йде війна.)
♦ Чому книжки спричиняють таку ненависть, чому їх бояться? («Вони показують нам пори на обличчі життя».)
Що ж таке книга за Бредбері?
Очікувані відповіді.
Книга — інтелектуальність (знання).
Книга — думка.
Книга — життя (вони показують нам виклики життя).
Книга — індивідуальність, особистість (автора, читача).
Книга — співрозмовник (спор).
Книга — культура.
Висновок: книга — це душа, духовність.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підібрати цитатну характеристику до образів.
06. 05. 20.
Тема уроку: Натовп і влада. важке прозріння особистості в тоталітарному суспільстві.
Міні-лекція вчителя. Словникова робота (запис до зошитів)
Розгляньмо взаємодію натовпу та влади в тоталітарному суспільстві, а також дослідімо, наскільки дорого коштуватиме особистості прозріння в такому суспільстві.
Натовп — це скупчення неорганізованих людей, стурбованих фактором зовнішньої провокації. Натовп можна охарактеризувати як тимчасове об’єднання великої кількості людей, що мають безпосередній контакт між собою та майже ідентично реагують на певні стимули. Натовп навіть має власну класифікацію та багато різновидів. Ознайомимося з деякими з них.
Випадковий натовп можна спостерігати на місці дорожньо- транспортної аварії. Він складається із зацікавлених перехожих, які затрималися на деякий час. Такий вид натовпу може зберегтися навіть після від’їзду винуватців аварії. Це пов’язано з процесом так званого емоційного кружляння — натовп по колу відтворює ту саму розповідь, додаючи до неї власні емоції та свій погляд на ситуацію.
Експресивний натовп — це скупчення людей, які відверто виражають свої емоції: радість, горе, гнів, заперечення. Одним із варіантів експресивного натовпу є екстатичний натовп, що може виникати під час релігійних обрядів, шалених карнавалів чи концертів музичних кумирів, коли індивіди молитвами, ритуалами, музикою, піснями, танцями або іншими спільними діями доводять себе до стану шаленства.
Конвенційний натовп складається з людей, які поєднані спільними інтересами та дотримуються низки правил. Та конвенційний натовп діє відповідно до правил лише до певного моменту. Прикладом цього виду натовпу можна назвати групи вболівальників — фанатів футбольних команд тощо, які підтримують своїх кумирів на стадіонах.
Дієвий натовп — соціальна психологія приділяє особливу увагу вивченню саме цього різновиду натовпу. Його вважають найбільш значущим у соціально-політичному відношенні. У свою чергу, дієвий натовп поділяють на такі підвиди: агресивний, панічний, здирницький (бунтівний не розглядатимемо).
Агресивним натовпом рухають ненависть і гнів. Це маса людей, яким притаманна жага вбивств та руйнувань.
Панічний натовп об’єднує людей, які намагаються уникнути небезпеки, реальної або вигаданої.
Люди, які належать до здирницького натовпу, прагнуть надбання певних матеріальних цінностей — це можуть бути звичайні мародери або ошукані вкладники фінансових пірамід, їхня головна особливість — емоційна єдність, але при цьому є неминучим конфлікт цінностей, за які бореться натовп, адже цих цінностей не вистачить на всіх охочих.
Особливості поведінки натовпу, сила маси людей залежать від психологічних якостей та індивідуальностей лідерів цього натовпу.
Натовп має схильність до крайнощів, збуджують його лише сильні подразники. Почуття маси завжди дуже прості й надмірні. Відповідно, тому, хто бажає впливати на цю масу, не потрібна перевірка логічності та послідовності своїх аргументів: навпаки, він має перебільшувати та постійно повторювати те саме. Від ватажка натовп вимагає сили, навіть насилля, доброту ж сприймає як прояв слабкості. Ватажок повинен мати сильну волю й бути фанатично відданим ідеї, яку намагається донести до решти; саме це дає йому можливість впливати на масу. До жахливих наслідків може привести надання влади людині, наділеній привабливістю у поєднанні з твердими переконаннями та вузькістю розуму. Така людина легко може перетворити натовп із аморфної маси на руйнівну матеріальну силу.
— Влада в тоталітарному суспільстві зацікавлена в тому, щоб народ, маси були покірними, духовними рабами, які приймали все, що ця влада їм запропонує. Прозріння буває важким і небезпечним, як це показано у творах Р. Д. Бредбері, зокрема у романі «451° за Фаренгейтом».
Міні-диспут
- Чи згодні ви з висловлюванням Ж. А. Пуанкаре, французького математика й філософа: «Уся міцність цивілізації залежить від Науки та Мистецтва»? Свою думку обґрунтуйте (письмово).
Вікторина «Для уважних читачів»
Визначте, хто з героїв роману «451° за Фаренгейтом» р. Д. Бредбері сказав ці слова. Відповіді чекаю на вайбер.
1. «Це було б смішно, якби не було так серйозно».
2. «Важко визначити мить народження дружби. Коли по краплині наповнюєш посудину, буває одна, остання, яка переповнює її, й рідинапереливається через вінця; отак і серед багатьох добрих вчинків є якийсь, що переповнює серце».
3. «А ще думав про книжки. І вперше зрозумів, що за кожною стоїть людина. Людина плекала свої думки. Потім витрачала хтозна-скільки часу, аби їх викласти на папері. А мені це досі й на думку не спадало».
4. «Але в людини є чудова риса: якщо треба починати все з самого початку, вона не зневірюється і не втрачає мужності, бо знає, що це дуже важливо і варто зусиль».
5.«Не вимагайте гарантій. І не чекайте порятунку від чогось одного — від людини, машини чи Бібліотеки. Створюйте самотужки засоби порятунку,— і якщо втопитеся, то принаймні знатимете, що пливли до берега».
6. «На все свій час. Так. Час руйнувати і час будувати. Так. Час мовчати і час говорити».
7. «життя коротке, отож треба перш за все працювати, а після роботи — розважатися досхочу. І навіщо навчатися чогось іншого, крім уміння натискувати на кнопки, вмикати перемикачі, загвинчувати гайки і припасовувати болти?»
8. «Отже, тепер вам ясно... чому книжки викликають таку ненависть, чого їх так бояться? Вони показують пори на обличчі життя. Тим, хто прагне спокою, хотілося б бачити лише воскові лиця, без пор, безволосі й невиразні».
— Зазираючи на кілька століть уперед, Бредбері робить висновок: людство і людина прямують не туди, а на цьому хибному шляху вони втрачають усе світле, прекрасне, радісне. Але він вірить у духовне відродження людини. А якщо в серці хоча б однієї людини переможе добро, світ ще не загинув, людство ще може врятуватися. У романі висловлено мрію про людину, душа якої горнеться до прекрасного і яка поверне світу гармонію. Можливо, цією людиною з душею стане Ґай Монтеґ.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Придумати продовження роману Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом» .
ДОДАТОК ДО УРОКУ
ЦЕ ЦІКАВО!
П'ять цікавих фактів про роман Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом»
1. Основну увагу в романі приділено спаленню книжок. Слід зауважити, що температура горіння паперу насправді складає 451° за Цельсієм. За визнанням самого автора, він припустився цієї помилки через те, що пожежник, за консультацією до якого Бредбері звернувся перед написанням свого бестселера, сплутав температурні шкали.
2. Уперше «451° за Фаренгейтом» було видано у журналі «Playboy» 1953 р.
3. Роман, який приніс письменникові статки та популярність, було написано за друкарською машинкою, яку Бредбері взяв напрокат у бібліотеці.
4. У романі «451° за Фаренгейтом» Рей Бредбері передбачив багато технічних нововведень, що з’явилися після видання його твору: навушники для широкого загалу користувачів, телевізор з пласким екраном, банкомати та багато іншого.
5. 1938 року Рей Бредбері закінчив середню школу, на чому його формальна освіта завершилася. Подальшу освіту, за його власними словами, він здобув у бібліотеці, у якій перебував день у день, зачитуючись творами Дж. Б. Шоу, В. Шекспіра, Р. Л. Стівенсона та Ч. Діккенса.
07. 05. 20.
Тема уроку: Розвиток мовлення. Рецензія на твір (письмово).
Рецензія — відгук, розбір та оцінка художнього (літературного, театрального, музичного, кінематографічного та ін.), наукового або науково-популярного твору; жанр літературної критики та газетно-журнальної публіцистики.
Рецензія – це відгук, призначений для складання вражень про твір (книгу, гру, фільм) у цільової аудиторії. Це невеликий (стандартний обсяг 1800-3600 знаків, одна-дві сторінки формату А4) текст, який містить огляд, розбір та аналіз твору. Сьогодні ми говоритимемо про книжкові рецензії, хоча багато зі сказаного можна спроектувати на фільми, ігри, музичні диски тощо.
Рецензія буває:
Офіційна – друкується в урядовому або відомчому виданні з приводу виходу книги державного значення. Пишеться суворим канцеляритом, з дотриманням усіх норм етикету, нейтральна або стримано-хвалебна.
Функціональна – для складання враження про книгу в контексті конкретних задач і цілей: чи підходить твір для конкретного видавництва та серії, як успішно можна його продати, чи висвітлює він якісь певні питання. Пишеться ясно і доступно. Вміст важливіший за форму.
Інформативна – для потенційних читачів і покупців, з метою допомогти прийняти рішення – варто читати чи ні. Пишеться просто, можна додати трохи красивості і краплину аналізу, рекомендовано увінчати кількома характерними цитатами.
Есе на тему – міркування про марність всього існуючого з використанням книги у вигляді відправної точки. Чим красивіше і загадковіше написано, тим краще; політ думки рецензента обмежений лише її наявністю.
Публіцистична – автор загострює увагу на проблемі, від якої суспільство от-от загнеться. Пишеться яскраво, жорстко, влучно, обов’язково спірно – щоб більше списів зламали при обговоренні.
Критична – твір (а часто й автора) анатомують, препаруюсь і розбирають за літерами: що сказав, що хотів сказати, що подумали читачі, хто з них де помилився і як добре, що розумник-рецензент все це помітив. Основні вимоги – слідкувати за логікою, не опускатися до простого кидання послідом, аргументувати свою позицію. А також стежити, аби у тексті рецензії не було помилок: критик, який володіє матеріалом гірше за того, кого критикує – жалюгідне видовище.
Проплачена – наперед хвалебний чи ганебний відгук про книгу. При написанні важливо не перестаратися з дьогтем чи сиропом, інакше знудить навіть замовника, і він не заплатить.
Особистий відгук – суб’єктивне враження про книгу, без спроб об’єктивної критики чи аналізу. Пишеться живою мовою спілкування, припускаються жаргонізми та сленг (в усіх інший типах рецензій вони вкрай небажані).
Дуже часто рецензією називають офіційний відгук на будь-який текст, що аналізується, оцінюється. Рецензент повинен добре розуміти зміст книги (кінофільму, вистави…), але від нього не вимагається переказу змісту прочитаного (проглянутого..,).
Необхідно показувати твір, що рецензується, так, щоб стала зрозумілою його тема, ідейна спрямованість, характер героїв, зміст вчинків, їхній настрій, позиція автора. Також потрібно відзначити художні особливості твору (вистави, фільму…), особливості його композиції, авторського стилю, вказати позитивні сторони твору, відзначити недоліки.
У рецензії використовується науковий, науково-популярний, навчально-науковий, але найчастіше — публіцистичний стиль мовлення.
Рецензія відрізняється від відгуку або есе як за змістом, так і за формою. Як уже говорилось:
зміст рецензїі — це аналіз твору;
зміст відгуку — це загальна оцінка твору;
зміст есе — це враження та роздуми автора, які викликані сприйняттям теми твору.
Більш жорсткі вимоги пред’являють і до форми рецензії. На відміну від відгуку або есе, вона пишеться завжди за певним планом. У рецензії використовуються деякі стандартні мовленнєві звороти, які забезпечують зв’язність та логічність викладу:
оцінюючи роботу в цілому;
в цілому можна сказати;
наприкінці хочеться відзначити;
на початку статті (нарису, вистави…) повідомляється (викладаються факти, розповідається про…)
Готуємося писати рецензію
1. Прочитайте твір (перегляньте кінофільм, відвідайте виставу…), за якою будете писати рецензію. 2. Визначте теми, що розвиває автор твору, який ви рецензуєте. 3. Прокоментуйте назву твору. 4. Висловте свою думку про зміст твору, проблеми, які порушує автор, про ідею твору. 5. Напишіть, чи вважаєте ви проблеми, про які пише автор, актуальними в наш час; чи поділяєте ви точку зору автора на ці проблеми. 6. Розкажіть, в чому збігається чи не збігається ваше сприйняття предмета мовлення з авторським. 7. Відзначте мовленнєві засоби, які складають своєрідність стилю автора.
Обираєте будь-який твір чи фільм і пишите на нього рецензію.
Рецензію чекаю на вайбер.
13. 05. 20.
Тема уроку: Гарпер Лі. "Убити пересмішника". Проблема входження молоді в дорослий світ, зіткнення із жорстокістю.
Читати твір, або переглянути фільм "Убити пересмішника".
Заповнити таблицю «Динаміка образів маленьких Фінчів у творі «Убити пересмішника».
ДИНАМІКА ОБРАЗІВ МАЛЕНЬКИХ ФІНЧІВ У ТВОРІ «УБИТИ ПЕРЕСМІШНИКА»
Параметри порівняння
Діти на початку твору
Діти наприкінці твору
Риси характеру
Ставлення одне до одного
Ставлення до дорослих
Захоплення, інтереси
Домашнє завдання: Виконати вікторину. Відповіді чекаю на вайбер.
14. 05. 20.
Тема уроку: Гарпер Лі. "Убити пересмішника". Моральні ідеали у творі.
«Павутинка дискусії».
Письменницька манера Г. Лі своєрідна, оригінальна. Авторка знайшла свій шлях, що дозволив показати світ дорослих очима дитини, при цьому не спрощуючи і не оминаючи злободенних проблем. Разом із головною героїнею твору читач дивиться на світ, який поділяється на світ Добра і Зла.
- Будь-яке проникнення у дорослий світ руйнує/підкріплює прагнення дитини до Добра.
7. Робота з ілюстративним матеріалом.
Перегляньте фотокадри із екранізації твору (реж. Р. Малліган, 1962 р., США). Кого із героїв та які епізоди на них відображено?
Замалювати схему «Моральні ідеали у творі Г. Лі» .
Разом із героями твору Г. Лі ви засвоїли важливі поняття та істини, ми отримали уявлення про те, як формується особистість, які цінності визначають її сутність. Порядність, честь, справедливість, совість, людяність, шляхетність, мужність, щирість, відвертість, дружба, любов - саме ці цінності необхідні людям у «Дорослому» світі, адже «всі люди різні», їм так важко порозумітися один з одним. А найголовнішим відкриттям для читачів Г. Лі є переконання, що «майже всі люди хороші, коли їх, урешті-решт, зрозумієш.»
«Коло думок».
Прокоментувати істини, які починають розуміти Всевидько і Джем.
· У дорослому житті потрібно вчитися знаходити компроміси.
· Людину можна взнати, якщо влізти в її шкуру.
· Більшість людей хороші, коли їх нарешті зрозумієш.
Домашнє завдання:
· Продумайте власну версію закінчення роману.
20. 05. 20.
Тема уроку: Ерік Вольф Сігел. "Історія одгого кохання". Розповідь про зворушливе і трагічне кохання студента, сина мільйонера, до дочки бідного італійського емігранта.
«Історія одного кохання» Еріка Сігела — звичайна історія, стара як світ, не сентиментальна, але прониклива та щира настільки, що нікого не залишає байдужим. Про це поговоримо на уроці.
Ерік Сігал біографія коротко Ерік Вольф Сігал народився 16 червня 1937 в Нью-Йорку в родині раввина. Закінчив школу (Midwood High School) в Брукліні. Навчався в Гарвардському університеті (бакалавр, 1958; магістр, 1959; доктор, 1965). Сігал був професором грецької та латинської літератури в Гарвардському університеті, Єльському університеті та Принстонському університеті. Він став почесним співробітником Вольфсон-коледжу Оксфордського університету. Як запрошений професор читав лекції в Мюнхенському університеті, Дартмутського коледжу і Університеті Тель-Авіва. У 1967 році написав для групи «Бітлз» сценарій анімаційного фільму «Жовтий Підводний Човен» (1968). В кінці 1960-х років Ерік Сігал написав сценарій про романтичне кохання студента Гарварду і студентки Редкліффа, але не зміг його опублікувати. За пропозицією Луїса Уоллеса, літературного агента агентства Вільяма Морріса, він перетворив сценарій в повість. У 1970 році повість «Історія кохання» стала бестселером і була перекладена 33 мовами. Однойменний фільм став лідером прокату 1971 року. За сценарій фільму «Історія кохання» був удостоєний премії «Золотий глобус» (1971). У 1977 році опублікував книгу «Історію Олівера», продовження «Історії кохання». Сігал ряду наукових праць з давньої класичної комедії, перекладав комедії давньоримського комедіографа Тита Макцій Плавта (бл. 254-184 до н.е.), досліджував творчість Евріпіда. З 1975 року був одружений на Керен Маріанне Джеймс, мав двох дочок. Старша дочка – Франческа стала журналісткою і письменницею. Сігал, який страждав від хвороби Паркінсона, помер від серцевого нападу 17 січня 2010 року і був похований у Лондоні. Ерік Сігал: твори Історія кохання / Love Story (1970) Сценарій щастя / Fairy Tales (1973) Історія Олівера / Oliver’s Story (1977) Чоловік, жінка, дитина / Man, Woman and Child (1980) Однокурсники / The Class (1985) Сильнодіючі засіб / Doctors (1988) Зберігаючи віру (Автодафе) / Acts of Faith (1992) Prizes (1995) Цілюща любов / Only Love (1998) Ерік Сігел цікаві факти Книга «Історія кохання» вважається однією з найбільш читаних книжок ХХ сторіччя (стала бестселером і розійшлася накладом понад 30 млн примірників). У студентські роки, щоб заробити гроші Ерік писав театральні огляди, допомагав у постановках п’єс. Ерік Сігал займався бігом. Майже щороку в період з 1955 по 1975 рік брав участь у Бостонському марафоні (кращий результат показав в 1964 році: з часом 2 години, 56 хвилин. 30 сек. Фінішував 63-м). Загалом він 40 разів брав участь в марафонах. Як спортивний коментатор коментував марафон на Літніх Олімпійських іграх 1972 і 1976 років для телекомпанії Ей-Бі-Сі. Письменник був поліглотом. Ще в ранньому віці він вивчив іврит, вільно володів німецькою, французькою, давньогрецькою і латинською мовами. Головний герой твору “Історія одного кохання” (1970) був змальований із його сусідів по кімнаті в Гарвардському університеті. Фільм, що вийшов услід за книгою, врятував студію «Парамаунт Пікчерз», що знаходилася на межі банкрутства: вкладені у виробництво два мільйони повернулися двомастами мільйонами прибутку і семи номінаціями на «Оскар», включаючи сценарну для Сіґела. Фільм Артура Гіллера «Історія кохання» став лідером прокату у 1970 році, але отримав лише одного Оскара – за музику, автором якої є Френсіс Лей. Музична тема твору набула світової популярності. З моменту виходу на екрани «Історія кохання» регулярно включається до списків найромантичніших фільмів.
Коли людина щиро кохає, для неї не має значення ні врода, ні гроші, ні статус, вона може бути просто щасливою.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
21. 05. 20.
Тема уроку: Проблеми життя і смерті, любові й відданості у творі.
Скласти характеристику головних героїв.
Проблеми порушені у творі (записати в зошит)
- цінність життя
- стосунки батьків і дітей
- бідність й багатство
- соціальна нерівність
Скласти сенкан про кохання.
Домашнє завдання: Підготуватися до контрольної роботи. Повторити творчість Шолом-Алейхема, Р. Бредбері, Г. Лі, Е. Сігела.
27. 05. 20.
Тема уроку: Контрольна робота. Література ХХ-ХХІ ст. Життя, історія, культура.
Інструктаж щодо виконання контрольної роботи
Початковий і середній рівні (кожна правильна відповідь — 1 бал, усього — 6 балів)
1. Для чого Преображенський проводив пересадку органів Шарика :
а) Щоб відточити майстерність хірурга;
б) Щоб показати студентам-медикам, як проходить операція по пересадці;
в) Намагаючись створити новий вид істот;
г) Намагаючись розгадати секрет вічної молодості.
2. Функцію вистежування й покарання Монтеґа у романі Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом» виконував:
а) дрон;
б) пожежна машина-робот;
в) електричний пес;
г) термінатор.
3. Завданням пожежників у романі Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом» було:
а) гасіння пожеж;
б) спалення книг;
в) профілактична робота з пожежної безпеки серед населення;
г) покарання порушників протипожежної безпеки:
4. «Убити пересмішника» в однойменному романі Н. Г. Лі означає:
а) знищити безневинну істоту;
б) бути влучним стрільцем;
в) бути безпринципною особою;
г) впіймати злодія.
5. Основна колізія твору Гарпер Лі "Убити пересмішника" розгортається навколо:
а) дружби дітей;
б) боязні дітей сусіда Страхолюда;
в) суду над чорношкірим;
г) бійки дітей за честь адвоката Аттікуса.
6 Олівер Барнет із повісті Е. Сігела "Історія одного кохання" захоплювався:
а) футболом;
б) регбі;
в) хокеєм;
г) бейсболом.
Достатній рівень (кожне завдання по 1,5 бали)
7. Складіть короткий паспорт-характеристику твору Лі Гарпер "Убити пересмішника".
8. Визначте проблематику роману Р. Бредбері "451 градус за Фарингейтом".
Високий рівень (3 бали)
9. Виконайте одне із завдань (за вибором):
а) Схарактеризуйте образ Ґая Монтеґа (за романом «451° за Фаренгейтом» Р. Д. Бредбері), висловіть своє ставлення до особистостей його типу.;
б) Напишіть твір-роздум "Чого навчає твір Е. Сігела "Історія одного кохання"".
Відповіді чекаю на вайбер.
28. 05. 20.
Тема уроку: Узагальнення й систематизація навчального матеріалу.
Виконати завдання. Відповіді чекаю на вайбер.
12.01.2021
Тема: Поняття про реалізм та історія його формування. Характерні ознаки реалізму як літературного напряму. Взаємодія реалізму з іншими напрямами ХІХ ст. (романтизмом, натуралізмом).
Опрацювати матеріал підручника на с. 175-181.
Записати в зошит.
Домашнє завдання: с. 175- 181. Біографія О. де Бальзака.
Домашнє завдання: Конспект. Скласти сенкан про Оноре де Бальзака.
19.01.21
Тема: "Людська комедія": історія написання, художня структура, тематика і проблематика, образи.
Паспорт-характеристика твору "Людська комедія"
Автор
Оноре де Бальзак
Назва
«Людська комедія»
Жанр
Роман-епопея (роман-епопея або цикл романів, в яких зображуються значні історичні події, що висвітлюють різнобічне життя народу, класову боротьбу суспільства, складне поєднання дійових осіб.)
Задум автора
Містить 96 завершених творів
(оповідань, повістей, романів та есе.) і 48 незавершених творів
Тема
Художнє узагальнення життя французького суспільства 1816-1848 рр.
Ідея
Намагання пояснити закономірності дійсності, формування людини під впливом середовища
Головний мотив
Дії та вчинки людей, героїв Бальзака підпорядковані прагненню збагачення
Проблематика
Влада золота, багатства; кохання, вірність і зрада; батьки та діти; моральність та аморальність; чесніть та безчестя; працьовитість та лінь
Композиція
Має три частини: 1. «Етюди про звичаї» 2. «Філософські етюди» 3. «Аналітичні етюди».
Художня своєрідність
Принцип циклічності: персонажі переходять з одного твору в інший, одні й ті самі герої живуть і діють у різних творах як головні персонажі або як другорядні
Новаторство
1. Утверджує реалізм у літературі ХІХ століття.
2. Порушує «антихудожні теми»: збагачення і банкрутство, фінансові авантюри, боротьба навколо заповіту.
3. Створює новий літературний жанр — роман-епопею
— «Людська комедія» — унікальне явище у літературі.
«Людська комедія» в цифрах:
• 1834 р. (виник задум «Людської комедії»; є й інші дати.) — задумано 144 твори.
• Писав протягом 20 років.
• Написано 96 творів.
• В епопеї діє понад 2000 персонажів.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прочитати повість «Гобсек».
22.01.21
Тема: Повість "Гобсек" у структурі "Людської комедії". Сюжетно-композиційні особливості твору ("розповідь у розповіді").
1 - видатний французький письменник, один із основоположників літератури реалізму
2 - Оноре де Бальзак народився в 1799 році в місті Тур. Був старшим сином у сім’ї, виховувався в селі.
3 - Навчаючись у коледжі, не був старанним учнем, проте його величезним захопленням стало читання. Особливо цікавили твори доби Просвітництва.
4 - Батьки обрали для свого сина фах нотаріуса і віддали його до школи права. Оноре працював писарем у нотаріальній конторі, але відчував у собі літературні здібності і попросив у батька відстрочку.
5 - Живучи в холодній вбогій комірчині на скромне утримання, фактично голодуючи, Бальзак повинен був написати вартісний літературний твір і довести свій непересічний талант. Але потерпів фіаско, і батько позбавив сина матеріальної підтримки.
6 - Твори літератора-початківця не мали успіху, хоча й приносили невеликі заробітки. Проте бурхливу вдачу Бальзака ніщо не могло зупинити. Захоплений бажанням розбагатіти, він робить спроби займатися видавничою справою, виробництвом дешевого паперу, видобутком срібла, зведенням будинків і навіть вирощуванням ананасових дерев. Але всі проекти закінчувалися величезними боргами, які тяжіли над ним усе життя.
7 - Бальзак не полишав літературну діяльність, працюючи по 18 годин. Завдяки впертій праці Бальзак перетворився на видатного майстра світового рівня. Слава до нього прийшла, коли йому виповнилося 30 років.
8 - у 1832 році Бальзак отримав листа від прихильниці свого таланту з підписом «Іноземка». Це була графиня Евеліна Ганська. Їх роман у листах тривав понад 15 років. Евеліна стала справжньою любов’ю письменника.
9 - справою всього життя письменника стала «Людська комедія» - цикл романів, над яким він працював усе життя. Бальзак зобразив життя Франції першої половини ХІХ століття і показав владу грошей над людиною.
Учитель. Складно уявити людське життя без грошей. Вони є невід’ємною складовою історії людства. Та водночас саме із грошима пов’язано все найстрашніше, що є в людському житті: горе, ненависть, зради, вбивства. Не можна не погодитися зі словами одного мудреця, який сказав, що «золота доба людства була тоді, коли золото ще не панувало». Тема золота відбилася на сторінках творів письменників різних епох. Уже античний драматург Плавт у комедії «Скарб» викриває золото як сліпу стихійну силу, що калічить людей, спричиняє розбрат і нерівність. Мольєр у комедії «Скнара» в образі Гарпаґона висміяв нестримну жагу до збагачення. Скупий лицар Пушкіна прагне влади, а гроші для нього є засобом її досягнення. Плюшкін Гоголя — дріб’язковий скнара, якого жадібність позбавила будь-яких моральних якостей. Герасим Калитка й Терентій Пузир у Карпенка-Карого вважають гроші дорожчими за життя, заради них багатії ладні скоїти злочин. У повісті «Ґобсек» Бальзак показав процес накопичення багатства у буржуазному суспільстві, що стає рушійною силою не лише цього суспільства, а й людських взаємин. Крок за кроком у цьому творі автор досліджує вплив грошей на людську особистість.
Інформаційна хвилинка.
— Невелика за обсягом, написана у формі розповіді у розповіді, повість «Ґобсек» безпосередньо пов’язана з романом «Батько Ґоріо». У «Ґобсеку» ми знову зустрічаємося з деякими героями «Людської комедії» Оноре де Бальзака. Поміж них — графиня де Ресто, старша дочка батька Ґоріо, а також лихвар Ґобсек та адвокат Дервіль, яких було згадано в романі «Батько Ґоріо». Над повістю «Ґобсек» Бальзак працював досить довго й особливо ретельно. Письменник наполегливо прагнув досягти в ній художньої досконалості, переконливо й достовірно передати в образі лихваря сутність сучасної йому епохи. Про це свідчать три редакції, здійснені письменником упродовж 18 років, і зміни до кожної нової редакції твору. Першому варіанту повісті передував нарис «Лихвар», написаний Бальзаком для столичного журналу «Мода». Цей нарис згодом і став першою главою повісті, що вийшла 1830 р. під назвою «Небезпеки безпутності». Під цією назвою повість увійшла до розділу «Етюди звичаїв» (цикл «Сцени приватного життя») — першої частини «людської комедії». У творі основну увагу було зосереджено на аморальному боці життя французької аристократії, якій письменник протиставив духовне відродження Ґобсека: зрештою лихвар віддає молодому Ернестові де Ресто статок, необхідний для одруження, за що мати Ернеста — графиня де Ресто — клопоче про надання лихвареві дворянства, натомість Ґобсек відмовляється від своєї не надто благородної практики й стає депутатом. 1835 року вийшов друком новий варіант повісті, але вже під назвою «Батечко Ґобсек». Як вважають дослідники творчості письменника, цю назву повість дістала за аналогією до роману «Батько Ґоріо». У нових історичних умовах, через 5 років після липневої революції, письменник змістив центр уваги читачів з аристократії на нових господарів життя: на першому плані опинився лихвар Ґобсек. Друга редакція повісті завершувалася описом страшної комори вмираючого лихваря, а графиня де Ресто поставала перед читачами як дочка батька Ґоріо. Отже, два твори було пов’язано як «різні варіанти тієї самої теми про владу золота та його жертви». безжалісному Ґобсекові й охочим до розкошів аристократам Бальзак протиставив адвоката Дервіля та швачку Мальво, працьовитих і чесних молодих людей із простого народу. 1848 року Бальзак знову повернувся до цієї повісті, знову змінив її назву, відкинувши слово «батечко», що надавало образу головного героя позитивного значення. Тепер повість називається коротко: «Ґобсек». У цьому остаточному варіанті з’являється оповідь про минуле лихваря і про те, як він заробив свій капітал. В основу повісті «Ґобсек» письменник поклав власні життєві спостереження, тому дослідники творчості Бальзака вважають, що окремі її елементи мають автобіографічний характер: наприклад, Мервіль, у конторі якого за часів студентства працював Бальзак, послугував прототипом нотаріуса Дервіля.
За жанром «Ґобсек» — соціально-побутова, а ще більшою мірою — філософська повість, у якій переважають елементи реалістичного стилю. Але в ній, як і в решті творів «Людської комедії», відчутні романтичні впливи, її герой від самого початку не звичайна, а майже символічна постать. Він уособлює силу і владу грошей та руйнівний вплив багатства на людську душу.
Сюжет зосереджений не на одній центральній події: історії з життя Гобсека, пов'язаного з Дервилем і сімейством де Ресто, а на цілому ряду подій, що охоплюють значну частину життя Гобсека, наприклад, його дитинство і молодість.
Основна тема - це тема влади грошей (вічна), яка якраз таки і підтверджується упродовж усього твору не лише окремими подіями (Графиня замість запізнілого розкаяння спалювала папери, думаючи, що цей змінений заповіт чоловіка. Після таких сцен починаєш розуміти, чому Гобсек ненавидів своїх спадкоємців.), а і окремими персонажами (Максим де Трай та ін.)
Окрім теми влади грошей існує в повісті ще ряд інших тем, таких як: тема самітництва і відчуження людини (Гобсека) від суспільства, тема людських і громадських вад і. т.д.
СЮЖЕТНО-КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ
"Гобсек", як й інші твори Бальзака, — багатоцентровий повість. Окрім постаті лихваря важливу роль у ній відіграють адвокат Дервіль і члени сім'ї графа де Ресто. Сюжетні лінії Гобсека, Дервіля, графині де Ресто та інших персонажів твору перетинаються. повість має чітку, продуману побудову, що засвідчує композиційну майстерність її творця.
"Гобсек" починається з експозиції. Спочатку розповідь ведеться від імені автора, який змальовує один із зимових вечорів 1829—1830 рр. в салоні віконтеси де Гранльє. Розмова заходить про молодого графа Ернеста де Ресто, якого кохає Камілла. Але у матері графа погана репутація в аристократичному світі, і пані де Гранльє хоче відмовити йому у відвідуванні свого дому. У розмову втручається Дервіль, який розповідає історію, що має змінити погляд на стан справ у сім'ї молодого графа.
Наступна частина твору — розповідь Дервіля, яка містить розповідь Гобсека. Письменник ускладнює структуру повісті, робить її багатоголосою. Спочатку звучить голос автора, від імені якого ведеться оповідь, а потім — голоси оповідачів — Дервіля і Гобсека, які теж передають багатоголосся свого оточення. Отже, важливими композиційними особливостями твору є "розповідь у розповіді", а також тісний зв'язок між окремими його частинами та компонентами (розповідь, оповідь, опис, портрет, інтер'єр, монолог, діалог тощо).
Читач вірить тому, про що говорить Дервіль, бо на початку повісті він показаний як "людина високої чесності, знаюча, скромна і з гарними манерами". Дервіль розповідає історію з часів своєї молодості, коли він мешкав у мебльованих кімнатах, а його сусідом був Гобсек. Отже, лихвар стає центральною фігурою оповіді не лише адвоката, а й усього твору.
Дервіль випадково став свідком драми, яка відбувалася в сім'ї графа де Ресто. Ця драма була відомою і Гобсекові: графиня Анастазі де Ресто, щоб утримати свого коханця Максима де Трая, наробила величезних боргів і віддала у заставу лихвареві фамільні коштовності під великі відсотки. А граф де Ресто, захищаючи честь сім'ї й інтереси свого сина, незадовго до смерті переписав свої володіння на ім'я Гобсека до моменту повноліття Ернеста. Його заходи виявилися вчасними, після смерті Гобсека Ернест успадкував те, що належало батькові. Але значення повісті — не в цій сюжетній лінії. її кульмінацією є монолог Гобсека, в якому він засуджує суспільство, де все купується і продається.
Бесіда:
- Із скількох історій складається повість? (Повість "Гобсек" складається з трьох історій. Передусім, це історія оповідача, адвоката Дервіля, який допоміг віконтесі де Гранльє повернути свої статки, відібрані під час революції, і хоче прислужитися ще раз, посприявши Каміллі в її намірі вийти заміж за молодого графа де Ресто. Друга - і центральна - історія про старого лихваря Гобсека, з яким доля пов'язала Дервіля. Нарешті, це трагічна історія родини де Ресто. Графиня, віддавши всі гроші коханцеві Максиму де Траю, чинить злочин, щоб забезпечити своїх молодших дітей, яким старий граф де Ресто не був батьком).
- Хто є головним героєм твору? Чому?
- Які риси реалізму використав Бальзак, описуючи головного героя? (Детально описав механізм позичання грошей, кількість відсотків)
- А що в героя від романтизму? (Самотність і загадковість багатія - достеменно невідомо, хто він, звідки приїхав, де нажив свій величезний капітал; цей персонаж по- романтичному контрастний - "скнара і філософ, створіння нице і створіння шляхетне").
- Де і коли починається дія повісті? (Узимку 1829-1830 рр. у салоні віконтеси де Ґранльє, близько першої години ночі.)
- Як мати здогадалася, що Камілла закохалася у графа? (Дівчина прислухалася до шуму кабріолета, на якому від'їжджав Ернест.)
- До якого часу, на думку віконтеси, жодна мати не довірить Ернесту де Ресто майбутнє та статки своєї доньки? (Поки жива його мати, схильна до легковажного життя.)
- Коли Камілла почала ставитися до Дервіля прихильно? (Після розмови на балу дівчина зрозуміла, що він схвалює її закоханість у молодого графа.)
- Скільки років Дервіль і Ґобсек були сусідами? (Чотири роки.)
- Як Дервіль називав Ґобсека? (Батечко Ґобсек.)
- У якій оселі мешкав Ґобсек і чому? (У похмурій і недорогій, щоб ніхто не здогадався про його багатство.)
- Про кого з героїв ідеться в цитаті: «Ця потвора з ангельським обличчям... панує над нею, певно, використовуючи її слабості — гонор, ревнощі, жадобу насолод, світський чад». Що вам відомо про нього? (Про Максима де Трая.)
- Як Ґобсек поводився вдома у своїх клієнтів, які йому заборгували (зокрема, у графині де Ресто)? (Грубо, пихато, демонструючи свою владу над ними.)
- Хто така Фанні Мальво й чому Ґобсек прийшов за грошима до неї вдруге, хоча вона передала борг через воротаря? (Фанні Мальво — проста чесна дівчина, яка розпочала власну справу й заробляла на прожиття шиттям; Ґобсек хотів подивитися на неї, порівняти з іншими жінками, зокрема аристократками.)
- Чим розважався Ґобсек, що його тішило? (Перекупляв векселі, обговорював зі своїми «колегами» світські фінансові новини; радів удалим угодам і своїй владі над аристократами.)
- Чому Дервіль позичає гроші у Ґобсека? (Хоче відкрити власну контору.)
Завершальне слово вчителя
Тема грошей із кожною прочитаною сторінкою повісті Бальзака «Ґобсек» розкривається дедалі глибше: Каміллі, доньці віконтеси де Ґранльє, подобається молодий граф де Ресто. Але він незаможний. І мати проти їхніх взаємин. Віконтесу лякає закоханість доньки в юнака, який не належить до їхнього кола. Окрім того, їй відомо, що мати пана де Ресто — жінка низького походження, здатна розтринькати мільйони, погано ставилася до свого батька, а замолоду виникала своєю негідною поведінкою чимало пліток. Отже, графиня де Ресто, яка порушує всі канони аристократичного світу,— нерівня родині Ґранльє. Якщо проаналізувати розмову Дервіля з Каміллою на балу, то Дервіль постає людиною досвідченою, що добре знає життя й закони вищого товариства. Камілла ще дуже юна, але вона також розуміє, що гроші мають владу над людьми. Тому дівчина й сказала, що якби Ернест розбагатів, то став би гідним нареченим. як розвиватимуться події далі — дізнаємося з наступних сторінок повісті.
Домашнє завдання
Записати в зошит цитати-висловлювання з тексту про владу золота.
