17.03.

Тема: Вчитайся, вслухайся у Шевченкове слово!

Клас: 3 клас.

Матеріал уроку. Т.Г. Шевченко "Село! І серце одпочине...", "І досі сниться: під

горою ...".

1. Бесіда-розповідь учителя.

— Український народ ніколи не забуде свого славного сина. Думи поета

живуть у серцях людей, у народних переказах, рядках книг, у маминих піс-

нях-колисанках, у співучій українській мові.

Шевченко для нас — це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть.

Нам, нащадкам, посилав він свої заповіді.

2. Виразне читання вірша.

Свою Україну любіть,

Любіть її. Во время люте,

В останню тяжкую мінуту

За неї Господа моліть...

— Минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, руйну-

ються будівлі, але слово Шевченкове житиме вічно.

Батьку рідний і далекий,

Непокорений Тарасе!

Линуть високо лелеки

В голубім промінні часу.

Ті лелеки — ваші вірші

- І мабуть, в кожній родині є книга, яку поет писав усе життя.

4. Читання прислів’я.

Шевченків «Кобзар» — то для народу — великий дар.

— Шануймо, вивчаймо Шевченкове слово!

 Опрацювання вірша Т. Шевченка «Село! І серце одпочине»

1.Повідомлення:

Поема «Княжна» — це один із перших творів, написаних Т. Г. Шевчен-

ком у засланні. Вербовий гай у засланні нагадував Шевченку рідну Україну.

Йому так хотілось поговорити, розказати про свою любов, про красу краю

і про все, що там відбувалось.

2. Словникова робота.

— Прочитайте кожну колонку слів на одному «диханні»

сам Бог

село диво

сині неначе

сади Україні

серце Дніпром

стоять широколисті

— Прочитайте усі іменники.

— У якому слові "сховалося" два слова? Поясніть слово "палати".

— Поясніть правопис слів, написаних з великої букви.

3. Мовчазне читання вірша учнями.

— В яку пору року описане село? Чому ви так думаєте?

4. Аналіз змісту. Робота над порівняннями.

— Які почуття охопили поета при згадці про українське село?

— Як поет описав село? Що росте біля села?

— Які порівняння вжив поет? Прочитайте. Поясніть кожне з них.

— Прочитайте останній рядок вірша. Що ним хотів сказати поет?

5. Робота з ілюстрацією до вірша.

— Розгляньте малюнок. Які рядки вірша зобразив художник? А що ви ще

домалювали б?

6. Виразне читання вірша.

IV. Опрацювання вірша Т. Шевченка "І досі сниться ...".

1. Самостійне читання вірша мовчки.

— Краєвиди рідної природи, спогади дитинства не раз приходили до поета у снах

на далекій чужині. І все це виливалось у чудові вірші.

— Прочитайте вірш "І досі сниться..." мовчки. Який сон побачив поет?

3. Повторне читання вірша вголос.

— Які картини малює ваша уява, коли ви читаєте вірш?

4. Аналіз змісту.

— Які дві картини приснилися автору?

— Який настрій викликав цей сон у поета? Доведіть словами вірша.

— Як ставляться один до одного члени родини? З чого це видно?

— Які зменшувально-пестливі слова використав автор у вірші? Про Що це

говорить?

— Як ви думаєте, поет описав те, що колись бачив, чи свої мрії?

— Які почуття викликав у вас цей вірш?

— Що спільного і чим відрізняються вірші "Село! І серце одпочине..." і "І досі

сниться ..."?

V. Підсумок уроку.

— Куди б не закидала доля Шевченка, він завжди пам'ятав і любив рідний край

— Україну.

Любіть і ви Україну, як любив її поет. Бережіть її, як берегли ваші діди і прадіди.

Читайте його твори і ваша мова теж буде гарною, чарівною, барвистою, бо

українська мова — одна з найкращих мов світу.

VI. Домашнє завдання.

Вивчити один з віршів Т.Г. Шевченка 

18.03 Опрацювання вірша Т.Г., Шевченка „Тече вода із-за гаю

Тече вода із-за гаю

Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.

Тече вода край города.
Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати,
Брало, заспівало.
Вийшли з хати батько й мати
В садок погуляти,
Порадитись, кого б то їм

Своїм зятем звати?

1.    Коментар вчителя з елементами аналізу твору.
Цей вірш написано Т.Шевченком за кілька місяців до смерті .Відчувається замилування поета рідною природою. Справді, поезія ніби малюнок - пейзаж. Тому цей вірш належить до пейзажної лірики. Квітучий і чарівний куточок України зображено тут: тече вода попід горою, в річці хлюпочуться качаточка.
На тлі чарівної природи діють люди - родина, в якій батько, мати і дівчина на виданні. Настрій добрий, тут панує злагода: дівчина бере воду, співає, батьки радяться, „кого б то їм своїм зятем звати?".
Жагу щастя і спокою передав поет у вірші „Тече вода із-за гаю".

1. Прочитайте вірш

— Яких птахів поет змалював у вірші?

— Де тече вода й куди?

2. Словникова робота.

— Що означає слово „гай”? Доберіть до нього синоніми (ліс, бір, дубняк, пуща, діброва, лісопарк).

— Чи знаєте ви, що слово гай — наше праслов'янське слово і його первісне значення було пов'язане зі словом гоїти, тобто залишати жити, вирощувати.

А в індоєвропейській мові даі (гай) мало первісне значення співати. Правда ж, дивовижно! Поміркуйте над значеннями слова гай, який йому надавали наші предки.

— Яке значення слова „зять”? (Чоловік дочки.)

РЯСКА-багаторічна трав'яниста дрібна плаваюча кругло листа рослина, що покриває стоячу воду і є їжею для водоплавних птахів.

3. Повторне читання вірша учнями (вголос).

— Яка пора зображена поетом?

4. Осмислення змісту вірша.

— Як зображено природу у вірші? Що робить качечка? Яка в неї сім'я? З чого видно, що вона — дбайлива мати?

— Куди прийшло дівча? Про що свідчить поведінка дівчинки?

— Яку розмову ведуть між собою її батьки?

— Які рядки вірша свідчать про те що краса та спокій природи співзвучні настрою людей?

5. Вправи на вдосконалення навичок читання.

а) Читання мовчазне.

б) Вибіркове читання.

— Прочитайте, які рослини і які живі істоти згадуються у вірші.

— Прочитайте, що із зображеного у вірші ви могли б сприйняти зором, а які — відчути слухом.

6. Робота з ілюстрацією до вірша.

— Розгляньте малюнок в підручнику. Яка строфа проілюстрована?

7. Виразне читання вірша.

а) Опрацювання пам'ятки „Щоб прочитати виразно” (с. 138).

б) Вправляння у виразному читанні вірша .

VІІІ. Домашнє завдання.    Вивчити напам'ять вірш Т.Г.Шевченка.

19.03   Головна думка. Василь Сухомлинський «Сонце заходить»

— Сьогодні ми продовжимо говорити про незвичайну людину. Людину, яка і по цей день є «володарем душ». До його творчості зверталися українські поети і письменники. Сьогодні ми прочитаємо спогади В. О. Сухомлинського.

Опрацювання тексту Василя Сухомлинського «Сонце заходить»

1. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями

— Від чийого імені ведеться розповідь у тексті?

2. Словникова робота

Довідкове бюро

Нараз — раптом, враз.

Надихати — збуджувати, викликати душевне піднесення, натхнення; надавати душевної сили.

Читання стовпчиків слів у парах

Поезії                   щодня

принесло             немов

вразила               яскравим

засвітилася         Вітчизна

— Прочитайте іменники; дієслова; прикметник.

— Доберіть синонім до слова Вітчизна.

3. Повторне читання тексту учнями

4. Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання

— Які слова почув від матері хлопчик?

— Яке враження вони справили на нього?

— Що чулося хлопчикові в словах вірша?

— Чим для нього було кожне слово?

— Знайдіть у тексті продовження висловів:

- мене в цих словах...;

- кожне слово було для мене...

— У якому реченні висловлено основну думку твору?

5. Цікаво знати!

Ім’я Тарас прийшло до нас з грецької мови. Воно означає бунтівливий, бунтівник. Отже, характеризує людину, яка любить волю, бореться за свободу. Прізвище Шевченко походить від назви професії швець, бо цим займався прадід поета по батьковій лінії.

VI. Підсумок уроку

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Які відкриття для себе зробили?

             VII. Домашнє завдання :виразно і швидко читати текст.   

25 03.Брати Якоб і Вільгельм Грімм "Шипшинка" Завдання: прочитати всю казкуhttps://sites.google.com/site/kazkibrativgrimm/menu/read і виконати тести.

Біографія казкарів Якоба та Вільгельма Грімм

— Якоб (1785–1863) та Вільгельм (1786–1859) Грімм народилися у графстві Ханау землі Гессен у родині небагатого юриста. У сім’ї було п’ятеро синів та маленька донька. Якоб та Вільгельм — старші. У 1801 р. велика дружня родина перебирається до Штайнау, на батьківщину батька. Вони оселяються в старому будинкові, де, за переказами, темними глухими ночами вешталися привиди. Це дуже захопило уяву братів-фантазерів! А ще вони любили бігати до міської брами, біля якої з-під землі било два джерельця і куди, як говорили дорослі, лелеки приносили дітей; подобалося їм гуляти в міському саду, який називали «бджолиним раєм». Але всі казки дитинства скінчилися, коли одинадцятирічний Якоб зробив у сімейній Біблії запис про смерть батька. В Європі в цей час розгоралося полум’я наполеонівських війн, які не обминули й Німеччину. Сім’я Гріммів переживала велику скруту. Їм так потрібна була на той час якась казкова фея, котра змогла б відвести біду від сім’ї. І такою доброю феєю для братів Грімм на довгі роки стала сестра їхньої матері. Саме вона допомогла дати дітям освіту. У 1801–1807 роках з’явилися перші статті Якоба та Вільгельма Грімм, а в 1811 році й перші книжки. Іноді вони підписувалися іменем одного з братів. Але якщо роботу неможливо було розділити, вони просто ставили під твором слова «Брати Грімм», «зібрано братами Грімм» — так написали вони на найвідомішій своїй книжці «Дитячі й сімейні казки», перший том якої став подарунком до Різдва 1812 р. Все життя брати були нерозлучні. «Ми з тобою ніколи не розлучимося!», «Ми так звикли до нашої співдружності, що розлука для мене схожа на смерть». Це рядки з листів Вільгельма та Якоба один одному. Тільки дружба допомогла їм пережити вигнання з Геттінгенського університету, яке сталося через те, що брати підтримували ідеї свободи та конституції. Праця допомогла вижити. Брати стали членами різних наукових товариств, національних академій. Вони підготували багато важливих наукових робіт, які актуальні й донині. Брати були зовсім не схожими один на одного — серйозний, завжди задумливий Якоб і м’який, романтичний Вільгельм (у студентські роки їх називали «Старий» і «Малюк»). Їх розлучила смерть: хворобливий Вільгельм помер раніше. Та поховані вони разом на Берлінському цвинтарі. На скромних надгробках викарбувані лише їхні імена, без усяких титулів. А найкращою пам’яттю про них стало те, що вже кілька століть діти всього світу залюбки читають записані ними казки. «Пані Метелиця», «Горщик каші», «Заєць і їжак», «Бременські музиканти», «Дурний Ганс», «Золотий гусак», «Король Дроздоборід», «Снігуронька», «Попелюшка» — чудові, чарівні, прекрасні твори. 

1. Хто напророчив королеві народження дівчинки?

а) Чаклунка;

б) жаба;

в) король.

2. Скільки чарівниць жило в королівстві?

а) 12;

б) 10;

в) 13.

3. Скількох фей запросили на пишний бенкет?

а) 12;

б) 13;

в) 9.

4. Від чого зла чаклунка напророчила королівні смерть?

а) Від веретена;

б) від колючки;

в) від укусу комахи.

5. Яка чаклунка пом’якшила жорстокий вирок злої чаклунки?

а) Десята;

б) дванадцята;

в) тринадцята.

6. Якою росла королівна?

а) Прекрасною, привітною, розумною;

б) злою, жорстокою, красивою;

в) вередливою, красивою, привітною.

26 03. Доброго дня.Продовжуємо роботу над казкою "Шипинка". Ділимо текс на частини, складаємо план, записуємо у зошити з літ читання. Вчимося стисло переказувати текст.

30.03.  Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо»

1.С.146- познайомтесь з біографічним даними письменника.

2. Ознайомлення зі змістом  казки (скорочено)
Учні самостійно читають текст, який стисло передає зміст попередніх розділів казки.
— Що виготовляв столяр Вишня?
— Що сталося із поліном?
— Кому подарував Вишня це поліно?
— Що Джеппето зробив з нього?
— Як поводився Піноккіо?
— Для чого Джеппето продав свою куртку?
— Що пообіцяв Піноккіо?

3. Робота над першою частиною казки К. Коллоді «Пригоди Піноккіо»

А)Прочитати казку на ст.147,148,149.

В)Стисло переказати.

4.д.з.-виразно читати і стисло переказувати 1 частину.

31/03.Для тих, у кого немає підручника даю текст 2 частини

10. Ляльки одразу впізнають свого брата Піноккіо і влаштовують йому пишну зустріч, та в найурочистіший момент з'являється хазяїн театру, і Піноккіо загрожує жахлива небезпека

Коли Піноккіо зайшов до театру, там мало не зчинилась революція. А треба сказати, що завісу вже підняли і вистава почалася.

На сцені були Арлекін та Полішинель, і вони, як завжди, сварилися між собою, обмінюючись погрозами, ляпасами і потиличниками.

Глядачі не спускали очей зі сцени і аж за животи бралися від сміху, бо дві ляльки сварились майстерно, ніби справжні люди. Зненацька Арлекін затнувся, повернувся обличчям до зали і, показавши рукою кудись у задні ряди, заголосив трагічним голосом:

– О боги! Чи я сплю? Чи ні? Адже там унизу – Піноккіо!

– Справді, Піноккіо! – вигукнув Полішинель.

– Так, це він, – вискнула синьйора Розаура, висунувши голівку з-за лаштунків.

– Піноккіо, Піноккіо! – закричали хором усі ляльки і прожогом вибігли на сцену. – Піноккіо! Наш братик Піноккіо! Хай живе Піноккіо!

– Піноккіо, піднімись сюди, до мене! – кричав Арлекін. – Прийди в обійми своїх дерев'яних братів!

Почувши таке палке запрошення, Піноккіо одним скоком подолав відстань від задніх рядів до передніх. Ще один стрибок – і він уже на голові диригента оркестру, а там і на сцені.

Неможливо описати всі обійми, дружні стусани й щиглі, які дісталися Піноккіо від усіх акторів і акторок дерев'яної трупи.

Це була безумовно зворушлива картина, але глядачі хотіли дивитися далі виставу, їм уже нетерпеливилось, і вони загукали:

– Хочемо комедії! Дайте комедію!

Та марно вони рвали горлянки: дерев'яні ляльки, замість вести спектакль, закричали й загаласували ще дужче. Вони підхопили Піноккіо на плечі й урочисто винесли на передню частину сцени.

Та ось де не взявся хазяїн театру, такий страшний із себе, що навіть дивитися було страшно. У нього була чорна, як вугілля, борода, довга аж до землі; ходячи, він наступав на неї ногами. Рота мав широкого, як піч, очі блискали, як два червоні ліхтарі. В руках він тримав замашний нагай, сплетений із зміїних та лисячих хвостів.

Коли несподівано з'явився хазяїн, усі поніміли, затамувавши подих. Запала така тиша, що можна було почути, як пролетить муха. Бідні ляльки, хлопчики й дівчатка, тремтіли, як осикові листочки.

– Ти чого прийшов до мого театру? Чинити неподобства? – запитав у Піноккіо страшним захриплим голосом хазяїн.

– Повірте, вельмишановний пане, я нічого не винен.

– Цить! Завтра я з тобою поквитаюсь.

І справді, після вистави хазяїн пішов на кухню, де на товстому рожні смажився на вечерю величезний баран. Та для того, щоб м'ясо добре підсмажилося, не вистачало дров. Хазяїн покликав Арлекіна й Полішинеля і наказав їм:

– Принесіть мені отого хлопця. Я його почепив у сінях на цвяшку. Мені здається, що він із сухенького дерева і горітиме чудово. Тоді мій баран добряче підсмажиться.

Арлекін і Полішинель спершу завагались, але, налякані страшним поглядом хазяїна, вийшли і незабаром повернулися, несучи попідруки Піноккіо, що звивався, як вугор на березі, і розпачливо верещав:

– Ой татоньку мій, рятуй мене! Я не хочу помирати!

I. Робота над другою частиною казки

а.) Самостійне читання другої частини до кінця.

б.) Аналіз змісту прочитаного з елементами вибіркового читання.

— Кого побачив Піноккіо на сцені?

— Що відбувалось між ляльками?

— Хто перший побачив Піноккіо?

— Зачитайте, як ляльки зустріли дерев’яного хлопчика.

— Куди вони запросили хлопця?

— Яка зустріч була у цих ляльок?

— Як сприйняли їх глядачі?

— Зачитайте опис зовнішності хазяїна театру.

2) Гра «Влуч в яблучко».

Тест на розуміння прочитаного.

1. Арлекін заголосив...:

а) радісним голосом;

б) трагічним голосом;

в) здивованим голосом.

2. Що кричали глядачі?

а) «Продовжуйте виставу»;

б) «Хочемо комедії»;

в) «Розпочинайте комедію».

3. У нього була...:

а) сіра борода,

б) вогняна борода,

в) чорна борода.

4. Нагай із...:

а) вовчих хвостів;

б) собачих хвостів;

в) лисячих хвостів.

5. Почепив у сінях на...:

а) ґачку;

б) цвяшку;

в) палиці.

II. Підсумок уроку

— Що нового ви дізнались, прочитавши цю казку?

Д.з. виразно і швидко читати 2 частину

01.04https://youtu.be/lcbV1YuIzFA Пропоную переглянути мультик "Карлсон, що живе на даху" українською мовою.

Тема: Астрід Ліндгрен «Про Карлсона, що живе  на даху"

1.Читання вірша:

-вголос;

-мовчки;

Смішний чоловічок на даху живе,

Смішний чоловічок іриски жує.

Смішний чоловічок не звик сумувать,

Смішний чоловічок полюбляє пустувать.

                       Хто це?

2.Читання чистовмовки

Сон-сон-сон-на даху живе Карлсон

Ком-ком-ком-дружить він із Малюком

Ня-ня-ня-любить він варення

Ає-ає-ає-з моторчиком літає

Ає-ає-ає-Малюка звеселяє

Ве-ве-ве-весело живе

Ує-ує-ує-смішні пригоди вигадує.

3. Розповідь про Астрід Емілію Ліндгрен.

Астрід Ліндґрен народилася 1907 року на хуторі біля невеликого містечка Вімерб'ю на півдні Швеції і виростала в сім'ї, де панували злагода й любов і між батьками, і між дітьми, - а в Астрід було три сестри й один брат.

Після закінчення школи, у віці 16 років, Астрід Ерікссон почала працювати журналістом у місцевій газеті. Шведська дитяча письменниця, чиї книги видані більше ніж у 100 країнах, мала веселу вдачу, багату уяву, хист до жартів і до цікавих оповідей. 

1941 року шведське видавництво оголосило конкурс на найкращу книжку для дітей. Астрід Ліндґрен написала повість «У Бріт-Марі легшає на серці», подала рукопис на той конкурс, і він отримав другу премію. Так у шведській літературі з'явилося нове ім'я - Астрід Ліндґрен. 

4. Читанні статті. Читання відомостей про письменницю у підручнику (с.120).

 Опрацювання уривка казки А.Ліндгрен «Про Карлсона, що живе на даху»

1.Словникова робота

найкращий                                    страшенний

принишклий                                  вимальовувалась

дзижчання                                     Сванте Свантес

порозліталися                                реактивний

уклякнув                                        денатурат

запобіжний                                    Боссе

Карлсон                                         Малюк

2 Мовчазне читання казки.

3. Аналіз казки за запитаннями і завданнями учителя з елементами вибіркового читання:

-Прочитайте опис весняного вечора. Як познайомилися Малюк і Карлсон?

-Як Карлсон запускав іграшкову парову машину? Що з того вийшло?

-Чому вибухнула машина? Як на це реагував Карлсон? Малюк?

-Що Карлсон наобіцяв хлопчику?

Як Карлсон себе вихваляв? Прочитайте.

-Прочитайте зачин і кінцівку казки.

Д.З. Виразно читати казку.

03.04.   

1)Продовжуємо роботу над казкою. Складаємо план.  (записуємо в зошит) Стисло переказуємо.

2.Тестування

1. Коли  познайомилися Малюк і Карлсон?

а) весняного вечора;

б) літнього ранку.

2. Як насправді звали Малюка?

а) Сванте Свантесон;

б) Санта Клаус.

3. Що запропонував запустити Малюку Карлсон?

а) повітряного змія;

б) парову машину.

4. Що сталося з паровою машиною?

а) швидко їздила;

б) вибухнула.

5. Яку обіцянку дав Карлсон Малюку?

а) що Малюк зможе у Карлсона нагорі взяти нову парову машину;

б) що подарує новенький літак.

6. Яким був Карлсон?

а) фантазером, вигадником;

б) сумним, злим

        06.04   - 07.04.            https://youtu.be/hFU2JnsBwJc  Послухайте казку або прочитайте

Кіт у чоботях.
(Скорочено)

Один мірошник залишив у спадщину трьом своїм синам млин, осла і кота.
Сини швидко поділили спадщину: старший забрав собі млин, середній — осла, а меншому дістався кіт.
Менший брат дуже засмутився.
— Мої брати,— казав він,— зможуть чесно заробити собі на хліб, якщо житимуть разом. А мені, бідолашному, коли я з'їм кота і зроблю рукавички з його шкури, лишиться тільки померти голодною смертю.
Кіт почув ті слова, але нітрохи не збентежився.
— Не журіться, хазяїне,— сказав він з поважним і серйозним виглядом.— Приготуйте мені торбинку та замовте пару добрих чобіт, щоб зручніше було ходити по чагарниках, і ви самі скоро переконаєтесь, що ваша частка не така вже й погана, як це може здатися на перший погляд.
Спочатку менший брат не надав цьому особливого значення, але, згадавши, як ловлячи щурів та мишей, кіт удається до різних спритних витівок і хитрощів — зависає догори ногами, ховається в борошно і прикидається неживим,— він подумав: «А що, коли й справді кіт допоможе мені в біді?»
Як тільки кіт одержав усе, що просив, він узув чоботи, перекинув торбинку через плече, взяв шворки в передні лапи й подався в гайок, де було дуже багато кролів.
Кіт поклав у торбинку висівок та заячої капусти і ліг у кущах, ніби мертвий, очікуючи, щоб який-небудь молодий, недосвідчений і легковажний кріль поткнувся в його торбинку поласувати тим, що в ній було.
Ледве він ліг, як молоде дурненьке кроленя, спокусившись висівками, залізло в торбинку. В ту ж мить кіт спритно затяг шворку і схопив кроленя.
Дуже гордий зі своєї здобичі, кіт пішов у палац і попросив, щоб про нього доповіли королю.
Кота ввели до королівських покоїв. Там він низько вклонився королю і сказав:
— Ваша величносте! Мій пан маркіз Карабас (таке чудне ім'я вигадав кіт своєму хазяїнові) звелів мені піднести вам ось цього кроля зі свого садка.
— Скажи своєму хазяїнові,— відповів король»— що я йому дуже вдячний і задоволений з такого подарунка.
Кіт ввічливо попрощався й пішов геть.
Іншим разом він сховався в житі, так само розклав свою торбинку і, тільки-но дві цікаві куріпки забралися в неї, смикнув за шворки і впіймав обох.
Тоді він знову пішов у палац до короля й підніс йому птахів.
Король із задоволенням узяв куріпок.
Так час від часу протягом двох чи трьох місяців кіт приносив королю дичину, яку нібито вбивав на полюванні або розводив у садках його хазяїн.
Одного разу, довідавшись про те, що король разом зі своєю дочкою, найвродливішою принцесою в світі, їде на прогулянку берегом річки, кіт прибіг до свого хазяїна і сказав йому:
— Якщо ви послухаєтесь моєї поради, то будете щасливі все життя. Вам треба лише викупатися в річці у тому місці, де я покажу, а все інше я вже влаштую сам.
Маркіз Карабас зробив усе так, як йому порадив кіт, навіть не здогадуючись, навіщо це потрібно.
Саме коли він купався, берегом річки проїздив у своїй кареті король.
Кіт уже чатував на нього, вискочив на дорогу і щосили закричав:
— Рятуйте! Рятуйте! Маркіз Карабас потопає! Король, почувши цей одчайдушний крик, визирнув
з карети. Він одразу ж упізнав кота, який не раз приносив йому в подарунок дичину, і наказав своїй варті бігти на допомогу маркізові Карабасу.
Поки бідолашного маркіза витягали з річки, кіт підійшов до карети і розповів королю, що в той час, як його хазяїн купався, з'явилися злодії і вкрали одяг, хоч він, кіт, і кричав щосили: «Ловіть злодіїв!»
Насправді хитрун сховав одяг свого хазяїна в кущах під великим каменем.
Король негайно наказав своїм придворним принести для маркіза Карабаса одне зі своїх найкращих убрань і був надзвичайно ласкавий до нього.
Принцесі маркіз теж дуже сподобався: адже він був гарний і стрункий хлопець, чудовий королівський одяг був йому дуже до лиця, а ніжний і шанобливий погляд красномовніше за будь-які слова промовляв про його лагідну вдачу.
Король запропонував маркізу сісти в карету і поїхати з ними на прогулянку.
А кіт, дуже радий з того, що його хитрощі починають потроху вдаватися, побіг уперед.
Побачивши селян, що косили на луках, він озвався до них:
— Глядіть мені, люди добрі, якщо ви не скажете королю, що ці луки належать маркізові Карабасу, буде вам лихо!
Коли карета під'їхала до косарів, король, звичайно, спитав, чиї це луки вони косять.
— Це луки маркіза Карабаса,— відповіли косарі в один голос, бо кіт дуже налякав їх своїми погрозами.
— У вас тут чудовий маєток,— прихильно сказав король маркізові Карабасу.
— Так, ваша величність,— відповів маркіз,— щороку на цих луках прекрасний сінокіс.
А кіт, що біг попереду, зустрів невдовзі женців та й каже:
— Глядіть мені, люди добрі, якщо ви не скажете, що ця нива належить маркізові Карабасу, буде вам лихо!
Король, що під'їхав за хвилину до женців, захотів узнати, чия то нива.
— Маркіза Карабаса,— відповіли женці в один голос, і король знову був задоволений, так само, як і маркіз.
А кіт, забувши про втому, біг попереду карети і всім, кого зустрічав по дорозі, наказував одне й те са¬ме, так що король був дуже задоволений, що у маркіза Карабаса такі великі володіння.
Нарешті кіт прибіг до чудового замку, що належав страшному людожерові. Той людожер був надзвичайно багатий: саме він був хазяїном усіх тих земель, через які щойно проїздив король.
Кіт розпитав, хто був той людожер та що він умів робити, і попросив дозволу ввійти в замок та віддати шану його хазяїнові.
Людожер зустрів кота з усією ввічливістю, на яку тільки здатні людожери, і запропонував йому відпочити
Кіт погодився і сказав:
— Мене запевняли, ніби ви вмієте обертатися на будь-яку тварину і легко можете, наприклад, обернутися на лева або слона. Чи так це?
— Авжеж,— відповів людожер грубим голосом,— і щоб довести вам, що це правда, я зараз обернуся на лева.
Вдарившись об підлогу, людожер в одну мить обернувся на величезного лева.
Кіт так перелякався, побачивши перед собою страшного звіра, що й незчувся, як здерся на ринву, хоч це було важко і небезпечно, бо він був у чоботях, а в них не так уже й просто дряпатись по дахах.
Та, помітивши, що людожер прибрав свого попереднього вигляду, переляканий кіт, тремтячи, зліз з ринви і признався, що потерпав од страху.
Людожер голосно зареготав у відповідь.
— Мене також запевняли,— сказав кіт,— ніби ви вмієте обертатися і на дрібних тварин, наприклад, на щура або мишу. Як по правді, я вважаю, що це неможливо.
— Неможливо? — перепитав людожер.— Ну так дивіться!
І в ту ж мить він обернувся на малесеньку мишу, яка хутко забігала по підлозі.
А кіт, тільки-но побачив мишу, накинувся на неї і з'їв.
Тим часом король, проїжджаючи мимо, звернув увагу на чудовий замок людожера і захотів оглянути його.
Кіт почув гуркіт карети, кинувся назустріч і сказав королю:
— Прошу ласкаво, ваша величність, до замку маркіза Карабаса.
— Як, пане маркіз,— вигукнув здивований король,— цей замок також належить вам? Я ніде не бачив нічого кращого за це подвір'я і за ці будівлі, що оточують його! Огляньмо їх всередині, будь ласка!..
Гості ввійшли у велику залу, де побачили чудово прибраний стіл: людожер саме чекав своїх друзів, які, довідавшись, що приїхав король, поспішили непомітно втекти.
Помітивши, якими закоханими очима позирала на маркіза Карабаса принцеса, король, захоплений його багатством, сказав:
— Якщо хочете, пане маркіз, ви можете стати моїм зятем!..
Маркіз низько вклонився, подякував королю за честь і того ж дня одружився з принцесою.
А кіт став дуже поважною особою і полював з того часу на мишей тільки задля розваги.

Шворка — мотузок.
Чатував — тут: чекав.
Ринва — труба для стікання води.

Виконати тест.Відповіді записати у зошит.Прозвітуватись 07.04.

Запитання 1

Хто є автором прослуханої казки?

 

 

 

Брати Гімм

 

 

 

Шарль Перро

 

 

 

Олександр Пушкін

Запитання 2

Який спадок отримали сини від батька?

 

 

 

Кота, хату та млин.

 

 

 

Собаку, півника та кота.

 

 

 

Осла, кота та млин.

Запитання 3

Що дісталося у спадок від батька найменшому синові?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запитання 4

Яку обіцянку дав Кіт своєму господареві?

 

 

 

Виловити всіх мишей.

 

 

 

Допомогти йому в біді.

 

 

 

Завжди слухати хазяїна.

Запитання 5

Кому Кіт носив подарунки?

 

 

 

Багатію.

 

 

 

Королю.

 

 

 

Царю.

Запитання 6

Кіт перед королем представлявся слугою:

 

 

 

маркіза Карабаса

 

 

 

людожера

 

 

 

Карабаса Барабаса

Запитання 7

Що поклав Кіт у мішок для першого полювання на зайців?

 

 

 

Моркви та пшеницю.

 

 

 

Капусти та моркви.

 

 

 

Висівок і заячої капусти.

Запитання 8

Яку аферу придумав Кіт з одягом хазяїна - бідняка?

 

 

 

Спалив його.

 

 

 

Заховав під камінь, сказавши, що його вкрали.

 

 

 

Продав старий, а новий купив.

Запитання 9

Кому належав чудовий замок і великі володіння, через які проїжджав король?

 

 

 

Людожерові.

 

 

 

Самому королю.

 

 

 

Маркізові Карабасу.

Запитання 10

Як Котові вдалося закінчити свою вигадку?

 

 

 

Він перетворився на Людожера.

 

 

 

Він попросив Людожера перетворитися на мишу.

 

 

 

Він купив палац короля.

Запитання 11

Що запропонував король маркізу Карабасу?

 

 

 

Продовжити подорож.

 

 

 

Злізти з карети.

 

 

 

Стати його зятем.

08.04  Божена Нємцова "У царя Трояна цапині вуха"    https://youtu.be/8vP2l1R5KaA---послухайте ауідіозапис.

Виконайте тест
1. У царя були...
а) Цапині очі б) Цапині зуби
в) Цапині вуха
2. Щоразу, коли йому треба було поголитися, кликали нового...
а) помічника б) садівника
в) цирульника г) прибиральника
3. Чому цар стинав голови всім цирульникам?
а) Тому що вони погано його голили б) Вони не знали своєї справи
в) Бо вони говорили йому про те, що бачать
у нього
4. Скільки дукатів дав цар парубкові?
а) Дванадцять б) Двадцять
в) Два
5. Що не давало спокою парубкові?
а) Думка про майстра б) Таємниця, яку тримав в своєму серці
в) Думка про втечу
6. Скільки порад дав майстер парубкові?
а) 1 б) 3
в) 5
7. Якою порадою скористався парубок?
а) Першою б) Другою
в) Третьою
8. Що виросло на місці ями?
а) Три калинові гілочки б) Три малинові гілочки
в) Дві бузинові гілочки г) Три бузинові гілочки
9. Що сталося з бузиновими гілочками?
а) Їх з'їли вівці б) Їх зрубали лісники
в) Їх зрізали вівчарі
10. Що зробили вівчарі з гілочок бузини?
а) Сопілки б) Батоги
в) Різки
11. В чому переконався цар Троян?
а) Що сопілка може говорити б) Що на світі нічого не можна приховати
в) Що парубок йому набрехав

 

 

  10.04.Едуард Успенський "Дядя Федір". https://youtu.be/kiKMiH1UFR0    Прочитайте твір у підручнику "Я люблю читати" або прослухайте аудіозапис. Для перевірки розуміння тексту виконайте тест. Тест не переписуйте, апишіть лише нумерацію і варіант відповіді: 1.а)   Записати тест у зошит і прозвітуватись.Тести бачу не у кожного.

1. Хлопчика звали дядя Федір, бо...

а) був високого зросту

б) багато чого знав

в) був серйозний і самостійний

2. У якому віці дядя Федір навчився читати?

а) 6 років

б) 4 роки

в) 5 років

3. Чому у дяді Федора з мамою завжди траплялися різні суперечки?

а) мама його звірів не любила

б) мама заставляла його працювати

в) мама заставляла багато читати

4. Яким був кіт?

а) малий і чорний

б) великий і смугастий

в) великий і чорний

5. Що їв дядя Федір?

а) хот-дог

б) сендвіч

в) бутерброд

6. Як правильно, за словами кота, їсти бутерброд?

а) ковбасою класти на язика

б) ковбасою класти догори

в) ковбасу класти між двома шматочками

хліба

7. Куди запросив дядя Федір кота?

а) на горище

б) до себе додому

в) прогулятися

8. Де спав кіт?

а) під столом

б) під диваном

в) під кріслом

9. Що відчула мама коли прийшла?

а) котячий дух

б) котячий пух

в) собачий дух

10. Чому мама не хотіла залишати кота?

а) бо він шерстю трусить

б) бо він мишей не ловить

в) бо з нього користі нема

11. Як мама пояснила користь картини на стіні?

а) для краси

б) дірку на шпалерах затуляє

в) пам"ять від знайомих

12. Яке рішення прийняв хлопчик?

а) піти від батьків

б) прогнати кота

в) піти від батьків разом зі своїм

 

13.04.Літературне читання

Тема. Вступ до розділу «Прийди, весно, з радістю!», «Благослови, мати, весну зустрічати» (за  Василем Скуратівським).

 

1) Послухай  казку, яку приніс ранковий вітерець.

       За синіми морями, за високими горами, в густому лісі на узліссі стоїть хатинка. А ліс цей незвичайний. У ньому і птахи, і звірі, і навіть дерева розмовляють. Ось і розповіли вони, що живе в цій хатинці старий, але дуже мудрий дідусь. Є в нього чарівна палиця. Стукне він нею об землю і дива творяться: то сніг іде, то квіти розпускаються, то яблука достигають. А звати того дідуся — Рік. Є у нього чотири доньки. Та такі гарні, що й очей не можна відірвати: добрі, швидкі, ласкаві, але між собою не схожі. Найстарша сестра мете хуртовинами, полюбляє будувати чарівні снігові палаци і дарує дітлахам сніговиків. Це — Зима. Добра і весела, завжди з квітами і ягодами — це щедре Ліго. Золотокоса красуня, в золотому намисті, що без пензля і без фарб скрізь малює золотом листя — це Осінь.

— Відгадай загадку і скажи, як звали наймолодшу Рокову доньку.

І весела, яснолиця

наймолодшая сестриця.

Роботящу вдачу має —

землю в зелень одягає.

Заквітчала луг, діброву,

принесла у ліс обнову.

Відгадали, хто вона?

Ну, звичайно, це ... (весна)!

Прочитай (підручник, с. 159)

 

         Кожна пора року для нас особлива, бо кожній притаманні свої звичаї, обряди. Весна -  пора пробудження, пора надій.

https://www.youtube.com/watch?v=u28EOrfRNK8

        Наші пращури зустрічали Новий рік 13 березня. Про звичаї, пов’язані з весною, ти дізнаєшся зі статті Василя Скуратівського.

2)Біографічна довідка

— Народився Василь Тимофійович Скуратівський 25 жовтня 1939 р. На хуторі Великий Ліс Коростенського району на Житомирщині. Тут минуло його дитинство, яке  припало на роки війни та повоєнний час, коли підліткам доводилося заміняти батьків,старших братів та сестер, які не повернулися з фронту.

       Уперше В. Т. Скуратівський заявив про себе як письменник у 1987 р. книгою «Берегиня». Вона одразу ж набула широкої популярності, тому що її поява збігалася з часом духовного відродження України, палким бажанням людей знати свою минувшину та вивчати духовне життя пращурів. Багато- гранність інтересів ученого була

дивовижною — це історія, етнографія, народознавство, фольклористика,

літературознавство, мистецтвознавство, державознавство.

       В. Т. Скуратівський — лауреат багатьох премій: ім. М. Островського, «Золоте перо», «За сприяння українській культурі» (Клівленд, США) .

3)Словникова робота.

Довідкове бюро

Тужавіти — тут: тверднути.

Символічний птах — образ птаха.

Пращури — далекі предки.

4)Читання стовпчиків слів

Левади                      дітлахи                       ненька

Шеренгу                   переважно                  смаковите

Околиця                   ретельністю                відзначали

Заквітчана                весняночка                  тримаючи

— Добери синоніми до слова округа (околиця); мама (ненька).

 Назви спільнокореневе слово до слова смачне, весняночка, заквітчана.

5) Виразне читання тексту (с.158-161)https://youtu.be/rZYtBt8t5eI

6) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.

— З якими проханнями зверталися діти до своїх матерів?

— Що робили матері і бабусі?

— Яким було печиво?

— Що робили дівчатка і хлопчики, тримаючи в руках символічного птаха?

— Що вони виспівували?

— Коли справляли веснянки і гаївки?

— Як готувались у кожному селі до свята?

— Які забавні сценки виконували дівчатка?

— Чим закінчувалися веснянки та гаївки?

— Знайдіть у тексті і прочитайте!

7) Робота за малюнком (с. 161).

— Що зображено на малюнку?

— Якими словами із тексту можна його підписати?

8) Робота над прислів’ям.

— Про весняні місяці народ нам склав багато прислів’їв, прикмет.

 Побачиш шпака — знай: весна біля порога.

 З берези тече багато соку — літо буде дощовим.

9)Д. з.: с. 159-162, читати, відповідати на питання.

 

14.04.Тамара Коломієць "Березень"

Знайомимося з авторомhttps://youtu.be/iJaeVmqlmWg

БЕРЕЗЕНЬ

Як ріка зламала кригу,

в берег вдарила з розбігу —

без вітрила, без весла

припливла в човні весна.

 

Місяць березень до неї

йде в березовій алеї.

Каже: — Вибач, що не зміг

килим з трав послать до ніг,

розтопив не всі сніги,

ще й залив низькі луги...

 

За недогляд не свари!

Квітку проліска бери!

Та й сідай на всюдихід —

повезу, де схочеш!

Не забризкаєш чобіт,

сукні не замочиш... —

 

Усміхнулася весна,

цвіт взяла, зійшла з човна.

І від радості в беріз

забриніли краплі сліз. 

1. Цікаво знати!

— Перший весняний місяць має кілька назв.

У березні починає рухатися сік — тож і кажуть: «місяць-соковик». «Березоль», бо на березах розпускаються бруньки. «Сухий» — де-не-де підсихає ґрунт. «Різнопогодник», бо березень примхливий: то дощ, то сніг, то мороз.

Прикмети

• Якщо граки прилетіли прямо на гнізда — буде гарна весна.
• Довгі бруньки на деревах — спізниться літо.
• Гуси з вирію високо летять — води буде багато, а низько — мало.
• Побачив шпака — знай: весна біля порога.
• Хмари пливуть високо — буде гарна погода; коли ж надвечір ущільнюється   й сильнішає вітер — на потепління.

• Перший грім при північному вітрі — бути холодній весні, східному —   сухій, західному — мокрій.
• З берези багато соку — літо буде дощовим.

• Довгі бурульки — на довгу весну.
• Проліски й підсніжники розкривають пелюстки — на гарну погоду, закривають — на негоду.
• Черемха зацвітає перед останніми весняними приморозками.
• Коли дуб раніше від ясена розпустився — на сухе літо.

Прислів’я

• У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, рве, зверху ллє, знизу мете.
• Сухий березень, теплий квітень, мокрий травень — буде хліба врожай.
• Березень у зими кожух купив, а на третій день продав.
• Березень березовим віником зиму вітає.

2.  Опрацювання вірша Тамари Коломієць «Березень» (с. 162)

1)  Прослухайте аудіозаписhttps://youtu.be/nuZMVDIN3GA

— Назвіть головних персонажів вірша.

2)  Словникова робота.

Читання стовпчиків слів 

Алеї                     низькі                      сукні

з розбігу             вітрила                   послать

всюдихід          усміхнулася            забриніли

припливла       не забризкаєш           недогляд

— Прочитайте іменники, дієслова. Прочитайте слова з м’якими приголосними.

3)  Виразне читання вірша учнями.

4)  Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Коли і як припливла весна?

— Як зустрів її прихід березень?

— У яких рядках весна і березень змальовані, як живі істоти?

— Як ви зрозуміли виділені речення?

— З яким почуттям та інтонацією слід прочитати слова березня?

5)  Гра «Добери риму».

Кригу — розбігу; весла — весна; до неї — алеї;

не зміг — до ніг;  сніги — луги; не свари — бери;

всюдихід — чобіт; схочеш — замочеш;  весна — човна;

беріз — сліз.

6)  Робота за ілюстрацією.

— Яким художник зобразив березень?

— Як він одягнений?

— Що у нього на голові?

— Який вираз обличчя?

Підсумок уроку

— Про який весняний місяць ішлося на сьогоднішньому уроці?

— Що нового дізналися про цей місяць?

 Домашнє завдання

Виразно читати вірш (с. 162).

 

15.04.М.Стельмах"Гуси-лебеді летять"

 

— Відгадайте загадку.

•       Білосніжні, гарні птиці

Дім будують на водиці,

Дуже схожі на гусей,

Обережні до людей! (Лебеді)

Цікаво знати!

Назва цього птаха означає «білий», що відповідає його символіці, як білого денного світла (сонячний птах). У багатьох народів лебідь — Божественний птах, символ богів; незаплямованої білизни; повноти задоволення бажань; відродження; краси, вірного кохання; вродливої дівчини; щасливого дитинства.

Лебідь у давніх русів — символ вірності, любові до рідної землі.

Стародавній слов’янський фольклор знає прекрасні образи дів-лебедів. Поширеними мотивами було перетворення лебідки-королівни у дівчину-красуню і навпаки.

Давньоруський переказ знає могутню Білу лебідь, що володіла живою водою, молодильними яблуками. Проукраїнська легенда про заснування Києва, окрім Кия, Щека та Хорива, називає ще й сестру їхню, Либідь.

— Сьогодні ми прочитаємо оповідання Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять».

1. Біографічна довідка

— Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912 р. у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба. Перша збірка поезій «Добрий ранок» вийшла під редакцією А. Малишка 1941 р.

Перебуваючи у лавах Радянської Армії, М. Стельмах зустрів Велику Вітчизняну війну. У 1941 р. отримав важке поранення в голову і спину. Після тривалого лікування — знову на фронті. Списаний медкомісією зі служби в артилерійській частині, працює спеціальним кореспондентом газети «За честь Батьківщини» (Перший Український фронт). Залікувавши друге важке поранення (липень 1944 р.), він повертається до лав захисників Вітчизни і закінчує війну на німецькій землі.

2. Читання учнями біографічної довідки (с. 163)

— У якій сім’ї народився Михайло Стельмах?

— Що він перейняв від батьків?

— Як учився майбутній письменник?

— Що створив Михайло Панасович для дітей?

3. Опрацювання оповідання Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять» (с. 163–164)

 

 

16/04      Валентина Ткаченко " Квітень"

 

 

— Відгадайте загадку.

- Він барвінок біля хати

Зодяга в блакитні шати,

А кульбабки поруч грушки —

В нові жовті капелюшки. (Квітень)

— Квітень носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець, лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає «сонячний». У народі є ще одна і не менш цікава накличка квітня — «лелечник». Мова йде про найшановнішого в нашого народу птаха — лелеку, який, долаючи далекі відстані, приносить на своїх крилах на Батьківщину теплу весну. Недарма в народі кажуть: «Прилетів лелека — весну приніс здалека». Квітень — повноправний господар весни. У квітні все навколо зеленіє, на полях і узліссях з’являється молода травичка, появляються перші тендітні квіти, дерева «одягають» зелений «одяг». Саме про цей весняний місяць ми сьогодні прочитаємо вірш Валентини Ткаченко.

Опрацювання вірша Валентини Ткаченко «Квітень» (с. 165)

1.Читання вірша 

— Які картини поставали у вашій уяві за кожною строфою вірша?

— Як ви розумієте вислів «День у квітні довше сонцем квітне»?

— Чому квітень-місяць — «справжній водолій»? Як про це сказано у вірші?

   Домашнє завдання

         Читати вірш  с.165            ( Намалювати ілюстрацію до вірша до 21.04) 

    21.04.                                                                                А М'ястківський " Розмова з одудом"https://youtu.be/9dnL2QD5PEU

I. Повідомлення теми і мети уроку.

— Сьогодні на уроці ви ознайомитесь із віршами Андрія М'ястківського та Лесі Українки.

II. Опрацювання вірша Андрія М'ястківського „Розмова з одудом”.

1. Слухання вірша, який читає диктор за посиланям.

— Між ким, на вашу думку, відбувається розмова?

2. Читання вірша учнями (мовчки). Відповіді на запитання.

— Де могли зустрітися ці незвичайні співрозмовники?

— Що цікавило людину? Прочитайте.

— Які звуконаслідувальні слова використав автор у вірші?

IІІ. Опрацювання вірша Лесі Українки „Уже весняне сонце припікає”.https://youtu.be/ktKccnm7GUI

1. Словникова робота.

Читання „пірамідок” 

сон	уже
трава	плесо
весняне	зозулька
черевички	пушинками
перецвітати	обмірятиме

2. Хвилинка фантазування.

— Перегляньте ще раз слова із словникової роботи. Про що і про кого може йтися у вірші?

3. Читання вірша учнями (мовчки).

— Про яку весняну пору мовиться у вірші?

— Яке із ваших передбачень було правильним?

4. Повторне читання вірша вголос 

— Яке слово у вірші вживається кілька разів? Чому?

5. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

—Доведіть словами вірша, що поетеса описала кінець весни.

— Що сказано про зозульку? Як вона буде відміряти людям літа?

— Які гості прилетіли з вирію?

— З чим автор порівнює каченят?

— Що із прочитаного ви могли б почути, а що — побачити?

6. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Читання вірша, прикриваючи рядок лінійкою.

б) Гра „Хто швидше?”

— Знайдіть і прочитайте рядки вірша, в яких зустрічаються слова із „пірамідок” (словникова робота).

7. Виразне читання вірша.

а) Самостійне перечитування вірша з метою підготовки до виразного читання.

б) Робота із віршем за допомогою пам'ятки „Щоб прочитати виразно” (с. 138).

в) Виразне читання вірша вголос.

Д.з.Вивчити вірш Л.Українки напам'ять/Перевірка: можна записати відео і надіслати, можна використати диктофон,функцію звукозапису у Viber

22.04 М.Сингаївський "Вийшов травень з лісу"https://youtu.be/p8oe9H47TPM

І. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка

— Микола Федорович Сингаївський народився 12 листопада 1936 р., в родині

хліборобів, на Поліссі у невеличкому селі Шатрище Коростенського району Житомирської області.

Навчаючись у Київському університеті, позаштатно працював у редакціях різних газет.

У 1958 р. побачила світ перша збірка для дітей «Жива криничка». Схвальним словом про неї відгукнувся Михайло Панасович Стельмах. Відтоді прийшло до читача понад сорок книжок — поетичних і прозових, з них — половина для дітей

У 1968 році поетичні книги «З березнем по землі», «Архіпелаги» були відзначені премією імені О. Бойченка. За книги «Вогневиця» і «Поступ» Сингаївський удостоєний звання лауреата Республіканської комсомольської премії імені М. Островського.

Багато мелодій, написаних на вірші поета, стали «співучими» серед людей:

«Чорнобривці», «Безсмертник», «Полісяночка», «В краю дитинства», «Сонце в долонях», «Розляглося наше поле» та інші. Одна зі збірок має назву «Я родом із пісні» — свідчення любові автора до цього жанру.

3. Опрацювання вірша Миколи Сингаївського «Вийшов травень з лісу» (с. 167)

 Самостійне мовчазне читання вірша учнями

— В образі кого поет змальовує травень?

— Яким постає травень за рядками вірша?

— Скажи словами вірша, як змінювалися луг, ниви, трави, квіти, зустрічаючи травень?

— Які нові ознаки травня відкриває поет?

Опрацювання вірша «На врожай»https://youtu.be/zV-oqaKApUM

Опрацювання вірша Миколи Сингаївського «На врожай» (с. 168)

1. Гра «Передбачення»

— Прочитайте заголовок. Який зв’язок між словами врожай і дощ?

2.Прослухайте вірш (натисніть на посилання)

— Який настрій викликав у вас цей вірш?

3. Словникова робота

Читання стовпчиків слів згори вниз і знизу вгору

Дощ                              край                     сад

вітає                             щиру                    пора

врожай                         здаля                    струна

співуча                        зачастили             синиця

— Прочитайте всі дієслова, іменники, прикметники.

4. Читання вірша учнями  за строфами

5. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання

— У яку пору зачастили дощі?

— Які слова у вірші повторюються?

— Який настрій вони підкреслюють?

— Знайди спонукальне речення.

— До чого закликає нас поет?

6. Гра «Знайди риму»

Край — ... (врожай).

Струна — ... (весна).

Пора — ... (добра).

Здаля — ... (поля).

Зважай — ... (врожай).

 Підсумок уроку

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

 

— Які нові знання здобули?

Д.з  Вивчити один з віршів напам'ять/Записати на диктофон , відео або прочитати вірш по телефону.

 

23.04. М.Сингаївський "Волошкове поле","Я люблю свою синицю"

МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ

Микола Сингаївський народився 12 листопада 1936 року, в родині хліборобів, на Поліссі у невеличкому селі Шатрище Житомирської області. В 1958 році побачила світ перша збірка для дітей «Жива криничка». Збірки для дітей: «Колесо» (1966), «Метелик у портфелі» (1967),  «Перепілка щастя носить» (1968), «Журавлине літо» (1970), «Тепла земля» (1982), «Краплі зорі» (1985) та багато інших.

Багато мелодій, написаних на вірші поета, стали «співучими» серед людей: «Чорнобривці», «Безсмертник», «Полісяночка», «В краю дитинства», «Сонце в долонях», «Розляглося наше поле» та інші. Одна зі збірок має назву «Я родом із пісні» — свідчення любові автора до цього жанру.

Помер 22 лютого 2013 р. Похований на Берковецькому кладовищі, поряд з сином.

 

ВОЛОШКОВЕ ПОЛЕ

Поле в нашому краї -

Наче море безкрає,

Наче море безкрає,

Поле в нашому краї.

Там гуляли волошки,  

Натомилися трошки,   

Натомилися трошки   

Синьоокі волошки.   

 

Пов'язали хустинки,

Наче з неба краплинки,

Наче з неба краплинки,

Пов'язали хустинки.

Зупинилися в житі -  

«Тут ми будемо жити, 

Тут ми будемо жити», 

Та й лишилися в житі.

 

Поле в нашому краї -

Наче море безкрає,

Наче море безкрає,

Поле в нашому краї.

Там гуляли волошки,  

Натомилися трошки,   

Натомилися трошки    

Синьоокі волошки.   

 

Дай відповіді на запитання:

• Про які квіти розповідається у вірші?
• З чим порівнює автор волошки?
• Яку особливість побудови вірша ви помітили?
• Знайди і прочитай слова, які описують волошки.
• Прочитай вірш виразно.

---

Я ЛЮБЛЮ СВОЮ СИНИЦЮ

Я люблю свою синицю –

всюдисущу, добру птицю,

роботящу і невтомну,

а до того ж срібно мовну.

Це вона в саду на вітті

найспівучіша  у світі.

І привітна повсякчас, –

так завжди стрічає нас.

Треба нашій трудівниці

взимку винести пшениці,

у морози ж –  до вікна

залюбки летить вона.

Над гаями, над ланами     

та синиця всюди з нами.

І для всіх вона охоче

в січні ще весну пророчить.

Птахо люба, птахо мила,

сонцевісна, легкокрила.

Ти і співом і любов’ю

Сонце водиш за собою.

Чи щебечеш чи сумуєш, –

ти ж і нам його даруєш.

І тому надворі, в хаті

Сонцем змалку ми багаті.

Дай відповіді на запитання:

• Яку пташку  називає автор «найспівочішою»?
• Чим вона особлива?
• Яку добру справу для цих птахів ми можемо робити взимку?
• Відшукай прикметники, якими автор описує синицю.
• Знайди і прочитай початок рядка, у якому є кінцевим слово:

• …..легкокрила.
• …багаті.
• … пшениці.
• …мила.
• …птицю.
• …сумуєш.

 

27.04     Контрольна робота № 7. Робота з літературним твором

         Письмова перевірка досвіду читацької діяльності передбачає читання учнями тексту самостійно мовчки або пошепки. Після первинного ознайомлення з текстом, під час його опрацювання учні виконують письмові завдання на перевірку сформованості вмінь визначати основну думку твору, його тему, розрізняти жанри, встановлювати послідовність подій у творі, характеризувати вчинки дійових осіб, пояснювати зображувальні можливості художнього слова тощо.

         У 3 класі письмова частина роботи передбачає 1 завдання з такого показника досвіду читацької діяльності, як обізнаність з колом дитячого читання, по 2 завдання з таких показників, як практичне засвоєння літературознавчих понять і уміння працювати з літературним твором, дитячою книжкою, довідковою літературою та 1 творчого завдання.

         Тестова робота складається з завдань двох типів, вимоги до формування яких, їх кількості та оцінювання відповідно до кожного із зазначених показників досвіду читацької діяльності підчас письмової перевірки подано у таблиці.

         Письмова робота укладається з 8 завдань таким чином, щоб загальна кількість балів дорівнювала 12, а зміст завдань охоплював усі, зазначені у таблиці, показники досвіду читацької діяльності.

За 1-4 завдання по 1б.; за 5-8 завдання по 2 б.

1 варіант

Подарунок

Настала весна. Багато клопотів з’явилося у звірів та птахів. Дехто змінював вбрання: зайці скидали білі шубки, а натомість одягали сірі, вовки та ведмеді лише обновлювали старі кожухи.

Та найбільше метушилися малята, готуючи подарунки, адже незабаром – мамине свято. У цей день на головній лісовій галявині мали зібратися найповажніші мешканці лісу й вирішити, кому ж присудити головний приз за найкращий подарунок.

Засмучений, сидів у своїй хатинці лише зайчик Сіра Шубка. Йому теж хотілося порадувати маму, проте він ніяк не міг придумати для неї подарунка. Ось зайчик вийшов надвір.

На горбочку побачив Сіра Шубка блакитну квіточку на тонкій стеблині.

- Хто ти? – запитало зайченя.

- Пролісок, - відказала квіточка, – а чому ти такий засмучений?

- Як же мені не сумувати? Завтра мамине свято, а я подарунка ще не маю.

         Пролісок співчутливо подивився на зайчика  й каже:

- Візьми мене й подаруй своїй мамі…

- Як же я візьму?! – розгубилося зайченя. – Ти ж тоді не будеш рости.

- Звісно, не буду, - зітхнув пролісок, - але ж ти не маєш подарунка. Усі матимуть, а ти – ні.

- Дякую тобі, проліску, - зраділо зайченя. – Тепер я знаю, що подарувати мамі!

         У день свята мам на головну лісову галявину кожне з малят принесло дбайливо загорнений у торішнє листя подарунок. Тільки у Сірої Шубки  в лапах не було нічого.

         Дійшла черга до Сірої Шубки. Зайченя взяло маму за лапку й повело на горбочок: там синіла кітка.

-Я дарую тобі, матусю, ось цього проліска. Тільки зірвати його не міг, адже він тоді не ростиме.

- Дякую тобі, мій любий синочку, - розчулилася зайчиха. – Дякую за чудовий подарунок!

         Коли ж усі подарунки було вручено мамам, до лісових мешканців звернувся ведмідь Буркотун:

- Ми порадилися й вирішили головний приз віддати зайчикові Сірій Шубці. Тримай міцно! – Буркотун подав зайченяті лозяного кошика з рожевобокими яблуками. – Їж на здоров’я, та не забудь маму почастувати.

- Не забуду! – сказало зайченя й подало кошик з яблуками мамі.

   (300 слів)

                                                                                        (За М. Пономаренко)

Тестові завдання

1. До якого жанру належить прочитаний твір?

а) оповідання

б) народна казка

в) літературна казка.

2. У якому розділі підручника можна розмістити прочитаний твір?

         а) Народні казки

         б) Літературні казки

         в) Цікава книга природи.

3. Хто головні дійові особи твору?

         а) зайці, вовки та ведмеді

         б) зайчик Сіра Шубка і пролісок

         в) зайчик Сіра Шубка і мама.

4. Яке прислів’я найточніше виражає головну думку твору?

         а) Не лінися рано вставати та змолоду більше знати.

         б) Життя дано нам всім на добрі справи.

         в) Мудрим ніхто не родився, а навчився.

5. Продовж речення словами із тексту.

         Як же мені не сумувати? Завтра________________________________________________ .

6. Віднови послідовність подій у тексті. Постав цифри у порожні клітинки.

 Зайчик Сіра Шубка ніяк не міг придумати подарунок для мами.

 Весняні клопоти звірів і птахів.

 Розмова з проліском.

 Головний приз дістався зайчику Сірій шубці.

 Радість мами – зайчихи.

7. Які риси характеру проявило зайченя Сіра Шубка, вибираючи подарунок мамі на свято? _____________________________________________________________________________________________________________________________________________ .

8. Чи вітав ти маму із маминим святом? Як ти це робив? Напиши 3 – 4 речення.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ .

          

2 варіант

Груші – дві і одна

         Якось ми із Оксаною сиділи на лаві у сквері. Повз нас стежкою пройшла бабуся. В одній руці вона несла кошик з грушами, другою спиралася на сукувату палицю.

         Спіткнулася бабуся і мало не впала. А кошик не втримала, випустила з рук, і всі груші розсипалися.

•  От лихо! – скрушно зітхнувши, мовила бабуся і заходилася збирати груші.

         Тільки їй, старенькій, дуже важко було нахилятися. Та вона ще й недобачала: мацає рукою навколо себе, аж поки знайде якусь грушу.

         Я підійшов до бабусі і почав показувати, де вони лежать.

        - Ось…..ось – тикав пальцем. А коли бабуся мацала не там, куди показував, то аж сердився: - Та не там! Ось тут!

         До нас підбігла Оксана. Але вона не стала підказувати.

         Присіла навпочіпки, швиденько зібрала груші у фартушок і висипала в кошик.

           - Усі? – спитала бабуся.

          - Усі! – дружно відповіли ми.

          -  Спасибі, дітки, що помогли, - подякувала вона і простягнула нам груші.

          - Це тобі, дівчинко, - бабуся дала Оксані дві здоровенні груші. – А це тобі, хлопчику…

         У руці в мене опинилася одна груша, велика і рум’яна. Ми були раді.

         Одразу ж побігли додому розповісти мамі, як допомогли старенькій.

         Мама теж раділа, що в неї такі виховані та чемні діти.

        - Молодці, молодці! – хвалила вона. А потім помітила, що в Оксани дві груші, а в мене одна. Вона з подивом дивилася на мене.

        - Ти вже встиг з’їсти другу?

        - Ні, не їв, - відповів я. – Бабуся дала Оксані дві, а мені тільки одну.

        - Чого ж це? – не зрозуміла мама.

        - Не знаю… може, тому, що Оксана дівчина, або тому, що мала? – Я здвигнув плечима.

        - Та ні, тут щось не те, - не погодилася мама. – Ану розкажіть докладніше, як ви допомагали бабусі.

         І ми розповіли.

      - Отепер мені зрозуміло, чому вона тобі, Ромо, тільки одну грушу дала, - сказала мама. - А могла б зовсім не давати.

      - Чому? – зніяковів я.

     -А ти сам добре поміркуй, відповіла мама.

    ( 300 слів)

                                                                                   (За Б. Комаром)

 

Тестові завдання

1. До якого жанру належить прочитаний твір?

а) оповідання

б) казка

в) легенда.

 2.  У якому розділі підручника можна розмістити прочитаний твір?

         а)Цікава книга природи

         б) Світ дитинства у поезії і прозі

в) Від слова до книги.

3. Від чийого імені ведеться розповідь у творі?

         а) від імені автора

         б) від імені бабусі

         в) від імені Оксани.

4.Яке прислів’я найточніше виражає головну думку твору?

         а)  Бджола мала, а й та працює.

         б)  Без труда нема плода.

         в)  Краще гірка правда, ніж солодка брехня.

5. Як Оксана допомогла  бабусі зібрати груші? Знайди відповідь у тексті.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________ .

6.Віднови послідовність подій у тексті. Постав цифри в порожні клітини.

 Ми все розповіли мамі.

 До бабусі підбігла Оксана

 Діти сиділи на лаві у сквері.

 Мама все зрозуміла.

 Я показував бабусі, де лежать груші.

 Бабуся випустила з рук кошик і груші розсипалися.

7. Які риси характеру проявили Оксана і Рома, допомагаючи бабусі?

    Оксана ______________________________________________________________________________________________________________________________________________  .

     Рома  _______________________________________________________________________________________________________________________________________________ .

8. А тобі доводилося допомагати бабусі коли – небудь? Напиши, як ти це робив?

 (3 – 4 речення)

28.04.М. Сингаївський "Їжачкова райдуга"; Д.Павличко "Дядько дощ"

Їжакова райдуга

Вийшов з лісу їжак – лугом-полем побродити.

А тут раптом дощ припустив. Наче з відра линув. Не дощ, а дощисько. Справжня тобі злива. Припустив – не перестає.

Їжакові нікуди дітись. Згорнувся клубочком, принишк. Треба якось перебути, перечекати.

Та раптовий дощ як з'явився – так і скінчився. Сонце в небі заграло.

Ще яскравіше стало. А на їжакових голках дощинки так і лишились, мов приросли.

А в тих краплях-дощинках райдуга спалахнула. Всіма кольорами грає, піниться.

Всіма барвами переливається. Іде їжак – райдугу несе. І рознесли чутку сороки:

– Їжак райдугу спіймав! Їжак райдугу вполював! З-під куща вискочив заєць:

– І справді...

Вибігла лисиця з нори:

– Ой лишенько...

Глянула білка з дупла:

– Так-так...

А їжак і вухом не веде. Мовби і не чує, що звірі з його райдуги дивуються.

 

 

Д.Павличко " Дядько Дощ"

Дядько Дощ стоїть над лісом
Неба велетень сяга.
Він сміється, мов залізом
Дудонить: — Га-га! Га-га!

Одягнувся, мов на свята,
Запорозький в нього шик:
Тучі шапка сивувата,
Блискавки червоний шлик.

Довжелезні срібні вуса
Люто вітер розвіва.
І тремтить пшениця руса,
І втіка за горб трава!

Прочитайте твори виразно.Для успішного виконання тесту вам необхідно повтарити матеріал за 23.04.Він буде дійсним до 20.00.http://join.naurok.ua/?_ код доступу286609

 

29.04.За Ю. Смоличем"Квітує земля"(Я люблю читати с.123)

 

Для тих,у кого немає підручника-фото тексту.

 

Завдання.

Прочитати оповідання. Дати відповіді на запитання на с.123.Виконати тест за посиланням  http://join.naurok.ua/?_код вчителя491784.

 

Не так давно, в минулому столітті, жив на світі педагог, учений, письменник В.О.Сухомлинський (1918 – 1970).  Він дуже любив дітей. Навчав їх, а ще писав для них багато-багато оповідань, казок: про ласкаве сонечко і м"яку зелену травичку, про працелюбних мурашок і веселого метелика, про зайчика-хвалька та голосистого півника, про ласкаві мамині руки і добру бабусю. Він писав про доброту, бо сам був доброю людиною і дуже хотів, щоби діти виросли добрими і чуйними, працьовитими, щоб любили тата і маму, рідну домівку, нашу Батьківщину з широкими луками, зеленими садами, безмежними ланами".

      Робота з оповіданням В.Сухомлинського "Скільки ж ранків я проспав?" 

Скільки ж ранків я проспав

Третьокласник Василько запитав у батька:

- Тату, а що я робитиму влітку?

- Відпочиватимеш і працюватимеш,- відповів батько. - Завтра поїдемо зі мною в поле. Добре?

- Добре! - зрадів Василько.

Васильків батько працював агрономом. Він вставав удосвіта і їхав у поле.

Василько крізь сон почув, як хтось доторкнувся до його плеча. Ой, як не хочеться вставати! Але пригадав Василько, що сьогодні вони з батьком їдуть у поле. Підвівся, подивився довкола. Надворі ще темно. На небі зірки сяють, а на сході червоніє.

Василько вмився, поснідав з батьком. Ось вони вже і на подвір'ї. Василько показує на рожеве небо на сході й питає:

- Тату, що воно таке? Чому небо червоне? Невже там пожежа? Батько усміхнувся:

- А хіба ти ніколи не бачив, як сонце сходить?

- Не бачив,- відповів Василько.

- Дивись,- сказав батько. - Побачиш раз - захочеться бачити щодня.

Потім вони стояли на околиці села. Перед ними зеленіло пшеничне поле. Сонячні промені блищали в крапельках роси. В блакитному небі співав жайворонок. Василько стояв, мов зачарований.

- Ой, красиво ж! - тихо промовив він.-Невже щодня так красиво?

- Щодня! - відповів батько.

- Скільки ж ранків я проспав! - з жалем промовив Василько

Словникова робота

Агроном-працівник поля, людина яка працює на землі

Удосвіта-дуже рано, поки не зійшло сонце

Схід-місце, де сходить сонце

Довкола-навкруги, кругом себе

Щодня-кожного дня

Околиця-край села, місце, де закінчується село

Пожежа- виникнення вогню

Бліц-опитування

-Що запитав Василько у батька?

Куди батько запропонував поїхати Василькові?

Коли Вставав батько Василька?

Що побачив Василько?

Що промовив Василько із жалем? 

Завдання.Якщо є можливість запишіть відео або надішліть аудіофайл виразного читання оповідання.Можна прочитати по телефону.

І. Повідомлення теми і завдань  уроку.

• Сьогодні ми з вами познайомимося ще з однією поетичною картиною природи, яку  створила  М.Познанська. Називається вона «Співай, соловейку!»

IІ. Мотивація пізнавальної діяльності

• Коли співає соловейко? (з квітня по червень). Про це в народі кажуть, що він починає співати, «як нап’ється води з березового листя».
• Назва цієї маленької співучої пташки походить, як вважають мовознавці, від давньоруського слова «Славій» –  той, хто співає пісню – славу Богам.

ІІІ. Сприймання нового матеріалу,  його усвідомлення

1.Слухання вірша за посиланнямhttps://youtu.be/ley2uDo4LRE

• Про яку пташку написала М. Познанська?
• Чому так весело співав?

2. Словникова робота. Читання колонок слів повільно, потім – швидше

пильніш      витьохкує

      щодень       поглянь

      вдячні         пташині.

     -- Утворіть словосполучення зі слів стовпчиків.

3. Повторне читання вірша вголос

• Де можна почути солов’я?
• Куди приходять діти почути спів?

4. Аналіз вірша і вибіркове читання. Робота над образними висловами.

• Чому солов’я не видно на калині?
• Як соловейко стрічає весну?
• Зачитайте рядки, в яких  поетеса передає почуття захоплення від співу.
• З чого видно, що автор з ніжністю ставиться до описуваного?

ІV. Узагальнення і систематизація знань

1. Гра «Я знаю п’ять …»

• Скажи словами з вірша, як співає соловейко.

2. Вправа «Крокуй і думай!»

• Назвіть слова, які характеризують солов’я (Соловей, маленька пташина, вісник весни і т.д.)

3. Вправи для розвитку техніки читання.

    Гра «Розвідники»

• Знайдіть і прочитайте прикметники, пов’язані з іменниками.

4. Вправа «Найшвидший шукач».

• Знайдіть у вірші рослини – символи України.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

        Виразно читати вірш, підібрати народні прикмети про солов’я.

— Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ.

— Прочитайте вступну статтю до розділу (с. 172).

— Як ви гадаєте, чи легко писати вірші?

— Коли ви вивчали творчість поетів, на що звернули увагу?

— Якими були поети в дитинстві?

— Що потрібно для того, щоб розвити в собі творчі здібності?

— При вивченні нового розділу спробуйте створити свої маленькі твори.

    Можливо це будуть перші творчі спроби майбутнього поета?

 Опрацювання вірша Анатолія Костецького «Імена» (с. 173)

1. Виразне читання вірша https://youtu.be/7jfsHJ3VHDg

— Про що мріє хлопчик?

3. Виразне читання вірша учнями

— Прочитайте вірш, виділяючи голосом придумані автором назви.

— З’єднайте слова з придуманими автором назвами.

Волошка                      лопотуля

хлоп’ята і дівчата        голубинка

тополя                           любуся

бабуся                           любенята

— Поміркуйте, за якими ознаками автор волошку назвав голубинкою, дітей — любенятами, тополю — лопотулею, а бабусю — любусею?

— Які почуття він укладає в нові імена

— За чим жалкує автор?

Гра «Добери риму»

Знати — ... (назвати).                       Любенята — ... (гуляти).

Любуся — ... (бабуся).                      Очі — ... (охоче).

Лопотуля — ... (почули).                   Нема — ... (імена).

 Гра «Диктор телебачення»

Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.

Гра «Читаємо з лінійкою»

Учні читають вірш, напівприкриваючи букви лінійкою.

 Підсумок уроку

— З яким настроєм завершуєте сьогоднішній урок?

— Які завдання вам було виконувати найлегше?

— При виконанні яких завдань виникли труднощі?

— Чи вдалося їх подолати? Як саме?

 Домашнє завдання

Виразно читати вірш.Надсилайте відео або аудіофайли. Виконайте тест  http://join.naurok.ua/?_    код 285944  діє до 07.05. 18.00.

Повідомлення теми і мети уроку

— Це сталося в чудовому казковому містечку, про яке написав відомий російський письменник Микола Носов. У цьому містечку ми познайомимося з одним таким дружком, який складав небилиці про своїх друзів, та  матимемо нагоду дізнатися, до чого призвела його творчість.

Читання анаграм

тикКві лькаПілю шайкоПоспі йкоЗна айкоНез

— Розгадавши анаграми, ви зможете дізнатися імена героїв казкового оповідання, уривок з якого ми будемо сьогодні читати. (Квітик, Пілюлька, Поспішайко, Знайко, Незнайко)

 Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Вступне слово вчителя

— Написав цю казку російський письменник Микола Носов. У дитинстві він мав багато мрій. Хотів стати музикантом — чудово грав на скрипці. Захоплювався хімією і плекав надію бути відомим хіміком. Та після закінчення школи вступив до художнього інституту і став актором. А потім здивував сам себе — подарував світові книгу з казковим містом, де назавжди поселилися малюки-коротульки: Знайко — найголовніший малюк, Пулька — відомий мисливець, Тюбик — художник, Пілюлька — лікар і багато інших. Та найкумедніший серед них — Незнайко. Незнайко весь час брався за певні справи, але ніколи не доводив їх до кінця. І, звісно, через це у нього нічого не виходило. Сьогодні ми дізнаємося про те, як Незнайко вчився складати вірші. Ознайомимося із першою частиною казки «Як Незнайко складав вірші».

2. Опрацювання першої частини казки Миколи Носова «Як Незнайко складав вірші» (с. 175–177) (до слів «Головне — здібності мати»)

1) Первинне читання.

— У кого Незнайко вчився складати вірші?

2) Словникова робота.

— Потренуйтеся в читанні стовпчиків слів. Значення яких слів для вас є незрозумілим? Хто може їх пояснити?

Здібний                      підібрати

зробитися                 дивлячись

здивувався                підборіддя

закінчуються              по-справжньому

3) Самостійне читання тексту учнями.

4) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.

— Ким раніше хотів стати Незнайко?

— Де жив поет Квітик?

— Як насправді звали Квітика?

— Як Квітик пояснив Незнайкові, що таке рима?

— Як зрозумів його Незнайко?

— А як би ви пояснили, що таке рима?

— Які незвичайні слова придумав Незнайко? Як він їх пояснив?

— Прочитайте уривок тексту, де описано, як «думав» Квітик.

— Що Квітик уважав головним у складанні віршів?

5) Робота над ілюстрацією (с. 176).

— Подивіться на малюнок. Якими зобразив художник коротульок?

— Чи можна за зовнішнім виглядом сказати щось про риси характеру Квітика і Незнайка?

3. Опрацювання другої частини казки М. Носова «Як Незнайко складав вірші» (с. 177–179)

1) Первинне читання.

— Про кого Незнайко прочитав вірші?

2) Словникова робота.

— Швидко знайдіть і прочитайте слова по порядку за номерами.

5 Говориться. 6 Вигадуватимеш. 2 Бурмотів. 8 Проковтнув. 4 Перестрибнув. 3 Зацікавишся. 7 Нісенітниця. 1 Цілісінький. 9 Заспокоїтись. 10 Знущання.

3) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.

— Прочитайте уривок, де описується, як Незнайко складав вірші. Що це вам нагадує?

— Що Незнайко повідомив друзям?

— Як відреагували на його вірші Знайко, Поспішайко і Якосьбудько?

— Чому їм не сподобалися вірші?

— Що сказав Незнайко на своє виправдання?

— Зверніть увагу на імена героїв казки. Про які риси характеру вони свідчать?

— Чи мав рацію Квітик, що вірші складати просто: головне, щоб була думка й рима?

— Як ви гадаєте, що ще потрібно для складання віршів? (Відповіді дітей.)

4) Вправи на швидкість читання.

— Знайдіть і прочитайте абзаци, у яких є слова «Нарешті вірш був готовий», «Ніколи я холодної праски не ковтав», «Треба припинити це знущання!», «...не сердьтеся на мене».

5)Дайте відповіді на запитання

— Чи зрозуміли ви, що потрібно для того, щоб складати вірші?

— Чого навчає цей твір?

— Який схожий твір ви читали в другому класі? Хто його автор? (П. Глазовий «Як Сергійко вчив клоуна Бобу складати вірші»)

6) Робота над прислів’ям (с. 180).

— Прочитайте прислів’я.

— Кого з героїв казки воно стосується?

 Підсумок уроку

Гра «Продовж речення»

— Сьогодні на уроці я дізнався...

— Сьогодні на уроці я навчився...

— Сьогодні на уроці я намагався...

— Найкраще мені вдалося...

Домашнє завдання

— Перечитайте текст (с. 175–179).Виконайте тест

14.05.А М*ястківський "Біла хмарка біла"https://youtu.be/LXlJB7BdTVM

І. Світличний "Слухала лисичка солов*я"https://youtu.be/EihaGotiSuw

 Повідомлення теми і завдань уроку

• Як багато невідомого, цікавого й загадкового навколо тебе! Але щоб зуміти це, побачити й почути, треба неодмінно бути уважним і допитливим.  Лише повсякденні спостереження й пошуки допоможуть вам відкрити таємниці навколишнього світу. Сьогодні ми будемо вчитися у звичайних речах бачити щось незвичайне

1. Вправа «Віднови загадку»

     Я співаю як артист (2)

     В мене є великий хист (1)

     Спів мій радісний усюди (3)

     Люблять слухати всі люди (4)   (СОЛОВЕЙ)

2.Що ви знаєте про цю пташку?

• Ця пташка поширена по всій Україні. Це невеличка пташка, розміром з горобчика, але довша і стрункіша. Забарвлення оперення рудувато-буре, знизу сірувате. Очі великі, темні. Повертається із зимівлі у кінці квітня – на початку травня, коли з’являються комахи. Летять пташки поодинці вночі. Першими прилітають самці, згодом і самки. Через 3-5 днів після прильоту самець, сидячи десь невисоко на гілочці з трохи опущеними крилами, починає співати. Спочатку його можна почути тільки вранці та ввечері, а потім якийсь час він співає безперервно, особливо вночі, щоб привабити до себе самку, яка прилетить через кілька днів. Своїм співом він попереджає всіх інших птахів, що дана гніздова ділянка вже зайнята. Літає швидко й легко, по гілках і по землі плигає. Найдіяльніший цей      птах вночі, коли він переважно й годується. Пари зберігають вірність багато років. Гніздо мостить у вологих листяних лісах і парках біля струмків, озер, річок, де добре розвинутий чагарниковий підлісок, будуючи його з сухого листя, тоненьких гілочок, листочків очерету. Для нього характерне посвистування, тьохкання. Ніжні звуки змінюються більш гучними, радісні – сумними.

3. Робота з прислів’ями і приказками.

• У народі кажуть:  «Соловей співає, коли може напитися роси з березового листа»,  «Соловей співає всю ніч – буде гарна погода»
• Чи може хтось із тваринного світу позмагатися із соловейком у його майстерності?
• А ось лисичка спробувала. Що з цього вийшло ми дізнаємося, прочитавши вірш  Івана Світличного «Слухала лисичка солов'я».

. Сприймання нового матеріалу, його усвідомлення

1. Слухання вірша за посиланням.

• Якою  ви уявили Лисичку?
• Чи вдалою була її спроба?

2. Словникова робота.

        Спідничка       гірша

        пісенька          шовкові

        вбралася        гарно

• Прочитайте  слова; утворіть словосполучення

3. Робота над змістом вірша.

• Яка думка прийшла Лисичці, коли вона слухала Солов'я?
• Що треба було мати, на думку Лисички, щоб гарно заспівати?
• У яких рядках передається головна думка?
• Чи погоджуєшся ти з його думкою?
•  

4 Гра «Назви настрій вірша»

• Визначте настрій вірша. Чи збігається настрій з вашим настроєм?
• Від чого виникає настрій?
• З чим він пов'язаний?
• Чи залежить настрій від навколишнього світу, якщо перед нашими очима постають прекрасні картини природи?

5. Читання вірша А.М'ястківського «Біла хмара, біла»

6. Словникова робота

        біла    хмарка

        поріг

        жарко  стало

        гречка   зацвіла

      Читання слів «луною» за вчителем.

• Доберіть синоніми до слів  біла,  жарко

7. Повторне читання вірша учнями (мовчки)

8. Аналіз змісту вірша.

• Яка картина природи зображена у вірші?:
• Знайдіть порівняння. З якою метою їх вжито?
• Чи може «бігти» хмарка?

9. Гра «Знайдіть рими»

• Знайдіть рими, доберіть до них свої.

10. Виразне читання вірша.

• З яким настроєм, у якому темпі ви читаєте вірш? Де будете робити  короткі паузи, а де довгі?

1

VI. Застосування знань у   стандартних   умовах

       Робота над картиною О.Камінської  «Моя сестричка».

• Як бачимо, кожна людина в житті повинна обирати такий вид діяльності, який вона вміє найкраще робити. Тільки тоді в неї все буде  виходити на «відмінно». Чи ви обрали вже те, що ви найкраще вмієте робити? Чи з’ясували, у чому полягає ваш талант? (Відповіді учнів)
• Отже, щоб не бути такими, як Незнайко, а писати такі чудові вірші й оповідання,  як ті, що ми читали на уроці, слід замислитись над тим, який нахил у діяльності слід розвивати вже зараз,навчаючись у школі.
• Чи є в тебе захоплення, улюблена справа?

1. Розгляд картини О Камінської

• Чим захоплюється дівчинка?
• Де відбувається дія?
• Чи подобаються тобі її малюнки?
• Як ти вважаєш, дівчинка вже завершила свою роботу чи  ні?
• Уважно роздивись малюнки. Про що дівчинка любить малювати?
• Які кольори переважають на картині О. Камінської?

2. Підготуй розповідь за картиною за питаннями у книзі.

 Підсумок уроку

Вправа «Мікрофон»

• Які вірші читали? Хто їх автори?
• Коли можна побачити не звичайне?
• Вчинки кого із персонажів ви засуджуєте?
• А кого схвалюєте?

VIIІ. Домашнє завдання

  Навчитись виразно читати вірші. Хочу почути.

 От і настала пора для читання. Доброго ранку! – для всіх побажання.

1. Повідомлення про Тамару Коломієць.

     Т.Коломієць народилася в 1935 році. Мама тяжко працювала. Вихованням дівчинки займалася бабуся. Бабуся була релігійною, прислухалася до народної мудрості. Ці риси вона передала внучці. Неписьменна баба Ганна знала напам’ять майже весь «Кобзар» і часто його цитувала.

• Який вірш цієї письменниці ви читали?  («Березень»)
• Сьогодні ми познайомимося ще з одним віршем дитячої поетеси «Чоловічки».

2. Відгадування загадки.

            Живе один батько й тисячі синів.

            Всім шапки справляє,

            А собі не має.  (Дуб і жолуді)

3.Прослухайте вірш або прочитайте https://youtu.be/48qW_xIoUuw

• Що вийшло з жолудів?
• Де опинились вироби?
• Яка мрія була в хлопчика?

4. Словникова робота

            Круглі           щічки

            загорілі         шапочки

            пружинки      білочубий

            хлопчисько   ніжки

• Прочитайте слова, утворіть словосполучення. Знайдіть серед цих словосполучень порівняння.

5. Аналіз змісту вірша після повторного перечитування.

• Де хлопчик взяв жолуді?
• Як вони розповіли про хлопчика? Чому він їм здався химерним? Чому хлопчик утік?
• Який настрій викликав вірш? Чому?
• Чи доводилося вам розвеселяти хворого товариша? Що ви для цього робили?

6. Характеристика героїв за ілюстрацією.

• Як художник зобразив дівчинку, чоловічків?
• Який настрій у дівчинки?
• Як поводяться чоловічки?
• Який настрій передають кольори на малюнку? (Піднесений настрій, надію на те, що дівчинка скоро видужає)

 Вправа

• Прочитайте ще раз самостійно вірш і складіть понятійну таблицю «добре – погано»

6. Опрацювання загадок Лесі Мовчун.

• Знайдіть пари слів, що римуються. Назвіть їх. Додайте до кожної пари власне римоване слово.

7. Робота над «Веселими римиками» Н.Хаткіної

• Чому вірш носить таку назву?
• Що можете сказати про людину, яка «написала такі веселі рядки»?

8. Вправа «Закінчи рядок» 

• У деяких рядках її звуть сестриця,

А в наших лісах вона просто  … 

• На городі у бабусі

Всю капусту з’їли  … 

• Довга шия в гусака,

А голки – у … 

• Хвіст пухнастий у лисички,

Дзьоб маленький у  … 

• Сніжком прикрашені гілки,

На небі мерехтять  … 

Підсумок уроку

1. Читання вірша

            Не залежить доброта від росту,

            Не залежить доброта від віку

            Доброта з роками не старіє,

            Доброта, як сонце гріє!

2. Вправа «Незакінчене речення»

• Сьогоднішній урок навчив мене  …
• Це рішення я прийняв тому, що  …
• Прочитаний вірш спонукає мене до  …
• Найцікавішим завданням на сьогоднішньому уроці було …
•  Домашнє завдання
• Навчися виразно читати вірш Тамари Коломієць «Чоловічки», запиши відео  або аудіочитання та відправ вчителю.

  Дякую що працюєш!!!

http://join.naurok.ua/? Код8993675- тест до 13.00.20.05.

Опрацювання оповідання Василя Сухомлинського «Сергійкова квітка» (с. 183–185)

1. Гра «Передбачення»

— Прочитайте заголовок твору В. Сухомлинського «Сергійкова квітка»

За заголовком оповідання спробуйте передбачити, про що йтиме мова в творі.

2. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями

— Чи сподобалося вам оповідання? Назвіть його персонажів.

Довідкове бюро

Чагарник — зарості багаторічних дерев’янистих кущових рослин.

3. Повторне читання оповідання учнями.

4. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання

— Коли відбувалися описувані події?

— Де сиділи хлопці?

— Чим вони хвалилися?

— Який подарунок отримав Петро?

— Чим хвалився Максим?

— Чим здивував Гриць?

— А що показав друзям Сергійко?

— Яка була ця квітка?

— Як хлопці відгукнулись про ножик, ліхтарик, соловейка?

— А про квітку?

— Від кого отримали свої подарунки хлопці?

— А Сергійко?

— Прочитайте, що сказали друзі Сергійка про незвичайний подарунок.

5. Поміркуйте!

— Петро, Гриць і Максим одержали гарні подарунки від батьків, а Сергійко? Він сам зробив товаришам незвичайний подарунок — показав красу. Як це сталося? Чи зрозуміли це друзі Сергійка?

6. Робота за малюнком (с. 184)

— Розгляньте малюнок. Хто із зображених на ньому хлопчиків — Сергійко? Доведіть свою думку.

 Підсумок уроку

Гра «Закінчи речення»

- Сьогодні на уроці я вчився...

- Найбільше мені сподобалося...

- Найважчим було...

 Домашнє завдання

Читати і переказувати оповідання.  (с. 183–185).

1.Первинне ознайомлення з віршем    https://youtu.be/7tgtpIeAAjk

Про що хотів хлопчик розказати другові?

• Де він збирався шукати казки?
• Які картини постали у вашій уяві після прочитаного?

2. Вибіркове читання. Робота над змістом.

• Де хлопці збиралися шукати «золоті піски»?
• Що мали шукати  на ставу? Зачитайте.
• Хто придумав кита, який уміє говорити? Підтвердьте свою думку рядками з вірша.
• Чому треба було раненько встати? Знайдіть рядки і прочитайте.
• Які рядки підтверджують, що обидва хлопчики великі фантазери? Прочитайте.

3.Д.з.Виразно читати вірш. 

У саду на лавці сидів Музикант. Він грав на флейті. До його чудової пісні прислухалися і пташки, й дерева, й квіти. Навіть Вітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на флейті. Грав Музикант про сонце в блакитному небі, про біленьку хмаринку, про сіреньку пташку-жайворонка і про щасливі дитячі очі.
Замовкла пісня, поклав Музикант флейту на лаву й пішов до хати. Підвівся Вітер з-під куща, прилетів до флейти та й подув з усієї сили.
Загула флейта, мов осіння непогода під стріхою. Подув Вітер ще дужче, а флейта не грає — гуде та й гуде.
«Чому ж це так? — думає Вітер.— Адже я залюбки можу вирвати дуба з корінням, скинути дах із хатини. Чому ж флейта не підкоряється мені — не грає? »

А.Григорук"Сопілонька з калиноньки,ясенове денце"

Прочитати оповідання і виконати тест.https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=4164634

Якось мама наводила лад у старому, ще бабціному комоді й раптом вигукнула:

— О, Вадику! Глянь, що я знайшла!
З-поміж альбомів з давніми вижовклими фотографіями, з-поміж старих листівок і конвертів, якихось течок та навхрест перев'язаних ниткою пакетиків вона дістала довгеньку дерев'яну паличку із шістьма круглими дірочками та нехитрим орнаментом по всьому стовбурці.
— Дай-но! Дай! — нетерпляче простяг руку цікавий до всього Вадик.
Він вихопив у мами паличку й заходився вимахувати нею, ніби мушкетер шпагою.
— Вадику, перестань, — з докором сказала мама. — Це тобі не патичок який-небудь. Це чудовий музичний інструмент — сопілонька з калиноньки, ясенове денце. А в ній, щоб ти знав, і досі живе душа твого дідуся.
— Яка душа? — не зрозумів Вадик.
— А така. На цій сопілочці любив грати мій тато, а твій дідусь Василь… Боженьку милий, як він напродиво гарно грав! Особливо мелодію, яка називається «Самотній пастух». Дідусь вкладав у гру всю свою душу. І я вірю, що вона, дідусева душа, живе в його сопілочці й досі.
— А як її звідти вийняти? — спитав Вадик.
— Виймати душу — то невдячне діло, — заперечила мама. — А от подати голос вона може. Тільки для цього ти сам маєш навчитися грати не гірше нашого незабутнього дідуся.
— А я хіба зможу? — засумнівався Вадик.
— Головне, синочку, дуже, дуже захотіти. А де бажання, там неодмінно буде й успіх…
З того дня Вадика ніби зачаклували: він дуже хотів, щоб подала голос дідусева душа. Тому не випускав сопілку з рук. Він дмухав у неї з ранку до вечора, та так завзято, що в нього терпли губи. Однак звуки народжувались немічні, придушено хрипкі, з присвистом. Вони були зовсім не мелодійні й тільки дратували вухо.
Вадик впадав у відчай.
— Я так стараюся, а в мене геть нічого не виходить, — якось, мало не плачучи, поскаржився він мамі.
— Видно, мій дударику, правду каже народна примовка: «У сопілку грає, а ладу не знає». Тому я напитала для тебе одного дядечка-сопілкаря. Він чудово володіє цим інструментом. Тож і тебе погодився навчити. Одне жаль, що цього не випало зробити твоєму дідусеві…
І Вадик став брати уроки у справжнього майстра. Ох, і нелегко було йому о першій порі! І повноголосий звук не народжувався. І пальці, що бігали по дірочках, були неслухняні. А трошки згодом, коли вже сяк-так навчився видобувати зовсім простенькі мелодії, то часто плутав ноти, фальшивив.
Але минав час, і поволі, невпоспіх, з кожним новим днем труднощі відступали. Вони вже так болісно не дошкуляли Вадикові, бо він вірив, він був певен, що неодмінно їх переборе.
Що слухнянішою ставала в його руках дідусева сопілка, то чистіше й виразніше починав звучати її голос. Вадик уже знав напам'ять усю мелодію «Самотнього пастуха». Ця щира хвилююча пісня без слів просто зачаровувала його. І коли він брався грати її, йому починало здаватися, що то й справді тихим тужливим голосом десь із далекої далечіні промовляє до нього жива дідусева душа.

— Сьогодні ми поринемо у захопливий світ мандрів. Допоможе нам у цьому письменник — мандрівник Микола Трублаїні.

1. Біографічна довідка

— Народився Микола Петрович Трублаєвський, який увійшов у літературу під псевдонімом Микола Трублаїні, 25 квітня 1907 р. в селі Вільшанці на Поділлі. Батько його працював у лісному відомстві, мати — сільська вчи­телька. У Вільшанці минуло дитинство і перші юнацькі роки Миколи. Був він, як усі. Хіба тільки жадоба до літератури змалку виділяла його серед однолітків та ще бажання самому писати. І він пробує свої сили — пише до місцевої газети «Червоний край» невеликі статті, кореспонденції. Його, як і інших запальних, допитливих юнаків, гостро цікавило все, що відбувалось на той час у селі. У 1925 р. редакція газети «Червоний шлях» посилає М. Трублаїні на навчання на Всеукраїнські курси журналістики у Харкові. В 1930 р. Трублаїні вирушає в експедицію в Арктику, на острів Врангеля на криголамі «Ф. Літке». Оскільки місце журналіста в експедиції було вже зайняте, пись­менник опановує професії кочегара, механіка, вантажника і влаштовується на судно котельним днювальним. За участь у цьому рейсі М. Трублаїні на­городжено медаллю. Враження від подорожі лягли в основу книг «До Ар­ктики через тропіки», «Людина поспішає на поміч», «“Ф. Літке” — пере­можець криги». Згодом, у 1932 р., письменник знову відвідав Арктику як учасник експедиції на криголамах «Сибіряков» і «Русанов». Недивно, що люди Півночі, їхнє життя є темою багатьох книг Трублаїні, зокрема першого його великого твору — повісті «Лахтак».

Він загинув восени 1941 р. у боях під Дніпропетровськом. Ім’ям М. Трублаїні названо українську літературну премію за твори для дітей і юнацтва.

2. Опрацювання статті про Миколу Трублаїні (с. 139)

— Де пролягали маршрути подорожей Миколи Трублаїні?

— Які збірки оповідань для дітей належать перу письменника-мандрівника?

3. Опрацювання оповідання Миколи Трублаїні «Яшка і Машка» (с. 139–140)

1) Гра «Передбачення».

— Прочитайте заголовок: із захопленням; з радістю; зі здивуванням.

— Про кого йтиметься в цьому оповіданні?

Загадка-помічниця

На дереві грається,

Угору піднімається,

На хвості гойдається.

І зветься це малятко

Веселе... (мавпенятко).

2)Читання оповідання 

— Чи сподобалося вам оповідання?

— Які почуття воно у вас викликало?

— Хто є головними персонажами оповідання?

3) Словникова робота.

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — у парах одне одному.

Негр

Боцман

Звичаючи

Фізкультурник

Вниз

Миттю

Вправний

Улюбленцями

— Прочитайте тлумачення слова боцман у підручнику (с.140).

— Назвіть два найкоротших слова. (Негр, вниз)

— Яке слово найдовше? (Фізкультурник)

— Назвіть слово з подовженим м’яким приголосним звуком. (Миттю)

4.Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Як мавпочки опинилися на пароплаві?

— Прочитайте опис мавпочок. Хто дав їм імена?

— Як команда пароплава ставилася до мавпочок?

— Що найбільше любив Яшка?

— Які уподобання були у Машки?

— Чи симпатизує автор мавпочкам? Доведіть свою думку.

Підсумок уроку

— Яке оповідання читали на сьогоднішньому уроці?

— Хто його автор?

— Що нового і цікавого дізналися?

 Домашнє завдання

Випазно читати оповідання(с.139–140).

ОМАР

Матроси купили великого омара. Це — великий морський рак. У нього довжелезні й тонкі, мов соломинки, вуса.

Яшка підбіг до омара й зупинився. Подивився і од цікавості почав чухатись. Потім нахмурився і ляснув рака лапкою. Омар стиснув клешнями його лапку. Мавпа зойкнула, заверещала. На той вереск прибіг боцман і розняв ракові клешні.

З криком Яшка побіг геть.

Від спеки омар загинув. Мертвого омара поклали сохнути на сонці. Гарний рак, мов размальований синьою, червоною, зеленою фарбами, з широко розставленими вусами лежав під тропічним сонцем.

Випадково під час роботи боцман опинився біля омара. Він застав там Яшку. Мавпа обламувала омарові вуса. Вона шматувала їх, ніби дражнячись, і викидала. Але клешень не зачіпала. Мавпа їх боялась.

— Опікшись на молоці, води боїшся,— сказав усміхаючись боцман.

ЯШКА I МАШКА

Наш пароплав ішов теплими південними морями.

Якось ми зупинились біля берегів Африки. До нас на човні підплив негр. Він продав морякам двох мавпочок.

Руденькі мавпочки були завбільшки як кішки. їх узяли на мотузочки й потягли на пароплав. Звірята впирались, вищали, мотали головами, дригали лапками, махали хвостами — не хотіли залишати негра. Тоді сивий боцман схопив їх руками і забрав на палубу.

Пароплав рушив у дальшу путь.

Мавпочки швидко звикли до нового місця. Незабаром вони стали улюбленцями команди. Моряки назвали їх Яшкою і Машкою.

Яшка любив чіплятись хвостом за перекладини і, звисаючи головою вниз, розгойдувався, ніби вправний фізкультурник.

Машка раз у раз під час сніданку плигала на стіл, хапала грудку цукру й миттю зникала.