Вітаю!

Найвидатнішим представником літератури італійського Відродження став Франческо Петрарка, англійського — Вільям Шекспір. Іспанський Ренесанс подарував світові двох геніальних митців слова. Це Мігель де Сервантес, творчість якого ми розглядали на попередніх уроках, і Лопе де Вега.

На уроці познайомимося з постаттю драматурга Лопе де Веги, обговоримо його блискучу, веселу комедію «Собака на сіні».

Запитання до учнів.

1. Яке враження справила на вас п’‎єса «Собака на сіні»? Хто з її героїв вам найбільше сподобався? Чим саме?

2. Чому твір відносять до тематичної групи любовно-сімейних комедій?

3. Яким чином зародилося кохання Діани до Теодоро?

4. Що привабило Діану в особі секретаря?

5. Як ви вважаєте, чи кохав Теодоро Діану на ранньому етапі їхніх стосунків? Чи приваблював його її титул? Аргументуйте свою відповідь.

6. Яку роль у розвитку подій відіграє слуга Теодоро Трістан? Схарактеризуйте цього персонажа.

7. Як ви оцінюєте зізнання Теодоро Діані в тому, що він не є сином знатної людини?

8. Як характеризує Діану те, що вона вирішила взяти шлюб із Теодоро, назважаючи на його просте походження?

9. Чи змінюються характери героїв (Діани і Теодоро) під впливом почуттів? Обґрунтуйте свою думку.

10. Скільки конфліктів можна простежити у творі? Який із них є головним?

11. Як вирішується головний конфлікт твору?

12. Як ви розумієте зміст приказки «собака на сіні»? Чи знаєте ви про її походження?

13. Хто з героїв і за яких обставин першим згадує приказку про собаку на сіні?

14. Чому, на ваш погляд, Діана поводилася як собака на сіні?

15. Які ознаки жанру комедії ви можете виділити в п’‎єсі?

16. Чи можна стверджувати, що комедія Лопе де Веги легковажна, несерйозна, як вважають деякі читачі? Аргументуйте свою відповідь.

Прийом «Закінчи речення»

1. На уроці я довідався (довідалась) про Лопе де Вегу...

2. Мене здивував факт біографії драматурга...

3. П’‎єси Лопе де Веги утворюють три тематичні групи...

4. Комедія «Собака на сіні» належить до тематичної групи...

5. Сучасному читачеві п’‎єса «Собака на сіні» цікава...

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Біографія Мольєра. Читати «Міщанин-шляхтич».

Вітаю!

Опрацювати матеріал підручника с.236-254.

Записати визначення класицизму (с.237), висока комедія, сатира, сарказм (243).

Замалювати в зошит табличку: Порівняння літературно-мистецьких напрямів класицизму і бароко.

Домашнє завдання: Біографія Мольєра, дочитати комедію "Міщанин-шляхтич".

Історія створення комедії

У 1669 році король Людовік XIV приймав у своїй резиденції у Версалі турецьких послів на чолі з Солиманом-агою. Турків змусили довго чекати, а потім запросили їх до галереї Нового Палацу, прибраної надзвичайно розкішно. Король сидів на троні, г його вбрання прикрашали діаманти на чотирнадцять мільйонів ліврів. Однак Солиман-ага та його почет не виказали очікуваного захоплення. Турецькі посли зробили вигляд, начебто в Турції всі носять костюми з діамантами. Поведінка гостей не сподобалася королю, і він наказав придворному драматургу Мольєру і композитору Люллі написати п'єсу, в якій би висміювалися турки. Так був створений «Міщанин-шляхтич».

Прем’‎єра п’‎єси відбулася 14 жовтня 1670 року в Шамборі. Після вистави комедію критикували з усіх боків, бо зрозуміли, що у творі висміювалися не стільки турки, скільки представники аристократії та буржуа, які хотіли здобути дворянські титули. Адже п’‎єса являла собою пародію на мораль і спосіб життя вищих кіл суспільства. Найбільше обурення у великосвітської публіки викликав образ Клеонта, котрий не тільки не приховував свого низького походження, а навпаки, підкреслював його, проголошуючи, що титули і звання не мають жодного значення, бо головне для людини — це її розум та високі моральні якості.

Остання «висока комедія» Мольєра написана в жанрі комедії-балету. Увівши на замовлення короля турецькі танці, Мольєр не порушує основної структури комедії. Особливість комедії полягає в тому, що «комедія характеру» подана на фоні «комедії звичаїв». Носії звичаїв — усі персонажі комедії, за винятком головного героя — Журдена. Звичаї можуть представити тільки всі персонажі разом. Як представляють їх дружина та дочка Журдена, його слуги, вчителі, аристократи Дорант і Дорімена. Вони мають лише характерні риси, але не характери. Такі риси, навіть комічно загострені, не порушують правдоподібності характеру. І тільки Журден, на відміну від персонажів комедії звичаїв, постає як комічний характер. Особливість комічного характеру в п’‎єсах Мольєра полягає в тому, що в його основі лежить реальне явище або тенденція життя, але в комедії вони подаються в такому концентрованому вигляді, що герой виходить за межі природності. Такими були Дон Жуан і Оргон, Тартюф і Альцест. Такий і Журден, буржуа, який вирішив стати шляхтичем.

Автор майстерно поєднав соціальний зміст із любовною інтригою, що зробило його п’‎єсу цікавою для глядачів. У захопливій розважальній формі він повчав публіку, нагадуючи про людську гідність, про необхідність долати ниці пристрасті й зберігати за будь-яких обставин честь, розум і власну особистість.

Комедія-балет — жанр, створений Мольєром для придворних розваг. Але драматург наситив його гострим викривальним пафосом. Музичні й танцювальні номери сприяли поглибленню характеристик героїв, розкривали абсурдність їхньої поведінки та аморальність вчинків. Церемонія посвяти в «мамамуші» стала кульмінацією комедії, оскільки манія Журдена сягає у цій сцені крайньої межі, і вся безглуздість його намагань та моральна ницість виявляються особливо яскраво.

«Міщанин-шляхтич» у Версалі. Гравюра Антуана Лепотра. - Середина XVII ст.

     Літературознавча довідка с. 243.

Запишіть усіх учителів пана Журдена, якими їх бачить сам пан Журден, і які вони є насправді. 

Учитель танців.....

Учитель музики.....

Учитель фехтування....

Учитель філософії.....

Кравець......

Учень кравця.... 

Запишіть яким є пан Журден насправді, і як його уявляють вчителі (ким є пан Журден для кожного вчителя?)

Домашнє завдання: Прочитати пропущені частини комедії "Міщанин-шляхтич".   Завдання 3, с. 254.

Як Журден ставиться до Доранта і як - до власної дружини? як це його характеризує?

У чому полягає хитрість Доранта? 

Чому Журден, людина багата, й мабуть підприємлива, вірить усьому, що йому говорять ті, кого він вважає вищими (за соціальним статусом, за освітою) за себе?

Домашнє завдання:

Моє ставлення до головного героя комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич". 

           Співчутливе      Нейтральне       Осудливе

Відповідь обгрунтуйте (письмово).

БОМАРШЕ, П'єр-Оґюстен Карон де (Beaumarchais, Pierre-Augustin Caron de — 24.01. 1732, Париж - 18.05. 1799, там само) — французький драматург.Життя і творчість Бомарше можна вважати громадянським подвигом: його діяльність була протестом проти соціальних підвалин «старого ладу». Син ремісника-годинникаря і сам годинникар, він розпочав із того, що винайшов анкерний спуск у годинниковому механізмі (що свідчило про його талант механіка) і зміг захистити свій винахід, привласнений одним королівським годинникарем. Таким чином він, підмайстер, виграв свій перший процес, замірившись на існуючу систему та порушивши встановлений порядок. Його замовниками стали королівська сім'я, знать, багаті фінансисти. Поступово Бомарше посів високе суспільне становище, отримав важливі посади. Він прилучився до фінансових, банківських, комерційних операцій. Бомарше був підприємливим і йому часто таланило.
У 1764 р. він уперше відправився за кордон — спочатку в Іспанію, де виконував доручення французького уряду, пов'язане з делікатними політичними та економічними обставинами: у 70-х pp. він декілька разів відвідав Англію, Голландію, Австрію. Метою його поїздок було виконання різноманітних дипломатичних доручень. Бомарше переконав французький уряд надати допомогу Північній Америці у її боротьбі з метрополією. Маючи рідкісне дипломатичне обдарування, Бомарше вів таємні переговори з американськими агентами, уклав угоду між Францією та Америкою і постачав повстанців зброєю.

У 1773—1778 pp. Бомарше вів тривалий судовий процес із приводу спадщини зі своїм супротивником графом де Лаблашем. Цей процес, виграний ним урешті-решт, перетворився у боротьбу з королівським правосуддям і самим королем. Окрім того, в 1777 р. Бомарше заснував товариство драматургів, які в ті часи цілком залежали від книговидавців та акторів, і домігся визнання авторського права. Він віддавав усі свої сили та всі статки для того, щоб видати твори Вольтера, дві третини з яких були забороненими. У 1783—1790 pp. йому справді вдалося видати зібрання творів Вольтера у 70 і 92 томах. Вважаючи забобони «найстрашнішим лихом роду людського», Бомарше жваво цікавився новими науковими відкриттями. Кмітливість, мужність, активність, непохитність духу проявив драматург і в роки революції. Він постачав революційні війська зброєю. У 1792 р. Бомарше заарештували, він дивом уник смерті, емігрував, а в 1793 р. повернувся на батьківщину, домігшись зняття із себе звинувачень. Під час якобінської диктатури та з часи Директорії він був у заслуженій пошані.

Активна громадська діяльність Бомарше постійно супроводжувалася літературною творчістю — і публіцистичною, і художньою. Його відомий у всій Франції судовий процес відобразився у «Чотирьох мемуарах для ознайомлення зі справою П'єра Карона де Бомарше» (1773—1774), які мали великий успіх. У «Мемуарах»(«Memoires») Бомарше піддав осуду всі форми гноблення, несправедливості та тиранії. Використовуючи свій полемічний талант і художнє обдарування, Бомарше написав «Мемуари» наче комедію: його супротивники змальовані як комічні персонажі, і сцени, в яких зони діють, також сповнені комізму (особливо  наводяться словесні перепалки Бомарше зі суддею Гезманом і його дружиною). Він засудив суспільні закони, притаманні «старому ладу». Бунт Бомарше мав соціальний характер, оскільки він протестував проти режиму абсолютної монархії. Бомарше боровся проти парламенту як інституту, перетвореного з реакційний бюрократичний заклад. «Мемуари» були спалені катом, але їхнього автора одностайно визнали «великим громадянином».

Пізніше, після цілковитої перемоги, Бомарше написав філософський твір «Найпростіші думки про відновлення парламентів «у формі доповіді королю, де він сформулював свої політичні погляди: королівська влада не дається Богом, закони призначені для блага народу і є недоторканими; будь-який уряд повинен пам'ятати, що влада належить народові тощо.
Художня творчість Бомарше значна і різноманітна. Надихнувшись народними фарсами, він писав т. зв. веселі «паради», в яких головні персонажі — простолюдини («Жан-дурень на ярмарку», «Колен і Колетта», «Чоботи-скороходи» та ін.). У цих творах Бомарше критикує суспільні вади: у «парадах» прослідковуються начерки деяких персонажів, які з'являться згодом у більш зрілих творах драматурга.Драматургічна діяльність Бомарше розпочалася з написання міщанських драм. До першої з них — «Євгенії» («Eugenie», 1767), в якій йшлося про те, як розбещений аристократ звабив цнотливу дівчину, — Бомарше додав теоретичний маніфест-передмову «Дослідження про серйозний драматичний жанр». Він заперечує трагедію, заявляючи, що сучасного глядача не можуть цікавити події, які відбувалися в Афінах чи Стародавньому Римі, оскільки вони не навчають правилам моралі. Спектакль повинен викликати у глядачів почуття співпереживання, що ставило би їх на місце героїв і таким чином застерігало від життєвих помилок. Дотримуючись своїх принципів, Бомарше написав ще одну міщанську драму — «Двоє друзів, або Ліонський купець» («Les deux amis, ou Le negotiant de Lyon», 1770). Драматичні події, що спіткали доброчесних банкірів, мали підкреслювати шляхетність, чутливість, самовідданість героїв, пройнятих чи почуттям дружби, чи любов'ю. Але, попри композиційну доско-налість п'єси, герої її далекі від реальних людських характерів. Бомарше і сам зрозумів, що серйозний жанр не для нього, і тому звернувся до комедії.

«Севільський цирульник» («Le barbier de Seville, ou La precaution inutile», 1775) спочатку мав форму «параду», згодом — опери, і лише потім комедія набула форми, відомої багатьом поколінням глядачів. Найголовнішим для Бомарше було висловити свою відданість інтересам третього стану. Недарма граф Альмавіва з допомогою свого слуги Фігаро одружується з дівчиною із буржуазної сім'ї Розіною, яка, люблячи його, не бажає бути його утриманкою. Глядача вражають динамічність дії, чудова словесна гра, бездоганний механізм інтриги. Персонажі традиційної комедії зажили в Бомарше новим життям. Опікун Розіни — лікар Бартоло, ретроград і мракобіс, не намагається приховати свого неприйняття нової епохи: «Що вона нам дала такого, що ми мусимо її вихваляти? Всілякі дурниці: вільнодумство, всесвітнє тяжіння, електрику, віротерпимість, віспощеплення, хіну, енциклопедію та міщанські драми». Але Бартоло аж ніяк не дурень; як людина хитра та підозрілива, він — небезпечний супротивник, до того ж, проникливий психолог: він розкриває всі хитрощі і Фігаро, і Альмавіви, і Розіни. Це гранично достовірний персонаж: будучи кмітливим, Бартоло не втрачає гідності, навіть зазнавши невдачі.
Багато нового привніс Бомарше і в характер спритного слуги — Фіґаро. У його монологах, які не мають безпосереднього стосунку до інтриги комедії, звучить авторське «я». Це слуга, який протестує свідомо та всерйоз, він відкрито засуджує свого пана. Слова Фігаро стають звинувачувальним актом і проти всього суспільства. За традицією Фігаро звертається до графа «ваша світлосте», «монсеньйор», але насправді він зовсім не поважає його. В уста Фігаро Бомарше вкладає і слова-роздуми про «республіку літераторів», розвінчуючи своїх супротивників, нікчемних «комах», які заважали йому творити. Гостро звинувачувальний характер має і образ Базіля. Знаменита його тирада про наклеп наче відтворює портрет безчесного парламентського радника Гезмана. Це нахабний викрутень, який слугує лише тим, хто більше заплатить.
«Шалений день, або Одруження Фігаро» («ha folle journee, ou Le mariage de Figaro», 1784), яку без вагань можна вважати шедевром сценічного мистецтва та суспільно-політичним актом, була справжньою сповіддю Бомарше. Недарма Людовік XVI, прочитавши у 1782 р. рукопис комедії, заборонив ставити її на сцені, заявивши: «Якщо бути послідовним, то, щоб дозволити постановку цієї п'єси, потрібно зруйнувати Бастилію. Ця людина знущається з усього, що слід поважати в державі». Бомарше чудово розумів, що причини заборони його п'єси були суто політичними. Але сам Бомарше, який неофіційно займав пост міністра і вирішував важливі державні справи, був потрібний уряду, через те, попри заяву короля, перемогу все ж здобув драматург. Комедія була передвісницею 1789 року. Недарма Дантон заявив, що «Фігаро» поклав край аристократії, а Наполеон назвав п'єсу «революцією в дії».
У «Весіллі Фіґаро» герой стає довіреною особою графа Альмавіви. Він збирається одружитися з покоївкою графині Розіни — Сюзанною. Але граф, захопившись Сюзанною, хоче зробити її своєю коханкою, скориставшись старовинним феодальним правом першої ночі. Фігаро веде з графом наполегливу боротьбу за своє право закоханого та людську гідність. У конфлікті «хазяїн-слуга» програє граф. Розум, хитрість, мужність простолюдина Фіґаро виявляються сильнішими від станових привілегій графа.
«Весілля Фігаро» — неперевершена комедія інтриги. Це музична п'єса (напр., вокальні партії у сцені суду, акт 3), у якій відтворена точна і достовірна картина звичаїв Франції (те, що дія відбувається в Іспанії, не обмануло глядача). Найголовнішим у п'єсі залишається характер Фігаро, який наділений багатьма автобіографічними рисами.
Фігаро відразу ж здогадується про намір графа і відмовляється відправитися з його дорученням за межі замку: він не має наміру працювати для Альмавіви, який замислив звабити його кохану. Фігаро веде декілька інтриг одразу, вважаючи себе вродженим царедворцем; він одразу осягає смисл цього важкого ремесла, яке полягає в тому, щоб «отримати, брати і просити». Проте він у жодному випадку не дозволить, щоб його ображали. Він заявляє графові, що з розумом і талантом просунутися службовою драбиною неможливо, що всього може досягти лише запопадлива посередність. Особливе значення має монолог Фігаро у п'ятій дії. Цей монолог порушував усі існуючі тогочасні закони драматургії: протягом тривалого часу на сцені говорить слуга, і не про хід інтриги, а про суспільство, про себе, про те, що сильні світу сього не завжди «сильні» розумом, що вони не доклали жодних зусиль для того, щоб досягти свого благополуччя.
Бомарше жваво цікавився проблемою реформи опери, намагаючись знайти прийоми, за допомогою яких можна було б передати філософський зміст п'єси мовою музики. На доказ правильності своєї теорії він написав лібрето опери «Тарар» («Тагаге», 1787), музику до якої створив знаменитий А. Сальєрі. За сюжетною канвою ця опера схожа на сюжет «Весілля Фіґаро»: цар Атар хоче звабити наречену солдата Тарара. Бомарше розвінчує несправедливість, що панує у суспільстві, славить особисту, а не станову велич людини. Драматург доводить, що зловживання верховною владою призводить до краху цієї влади. У другу редакцію опери, створеної до річниці взяття Бастилії (1790), Бомарше увів нові теми — права на шлюбування, на розлучення без участі священиків, відміни работоргівлі і тему свободи для пригноблених народів.
Своєрідним завершенням «Одруження Фіґаро» стала остання частина трилогії про Фігаро — «Злочинна матір» («La mere coupable, ou L'autre Tartuffe», 1792), поява якої була пов'язана з прагненням до естетичного оновлення жанрів на французькій сцені в роки революції. Бомарше спробував створити щось схоже на мелодраму, відгукуючись, як завжди, на вимоги часу. Другий Тартюф», як він названий у передмові, підлий Бежарс вносить сум'яття та горе в сім'ю Альмавіви, але з допомогою Фігаро всі конфлікти залагоджуються. Проте справжніх суперечностей у цій п'єсі немає. Колишню дотепність замінила перебільшена чуттєвість і риторика.
«Севільський цирульник» і «Одруження Фіґаро» стали кульмінацією в еволюції французького театру XVIII століття. Ці комедії завжди актуальні, вони й сьогодні не сходять з підмостків театрів, зокрема, й українських (перша постановка «Одруження Фіґаро» —в театрі ім. І. Франка; Вінниця, 1920). На сюжети п'єс Бомарше, крім А. Сальєрі, написали опери В. А. Моцарт («Одруження Фіґаро», 1786), Дж. Россіні («Севільський цирульник», 1816). Українською мовою «Безумний день, або Весілля Фігаро» переклали Г. Юра (1920), В. Самійленко («Шалений день, або Одруження Фігаро», 1930), С. Тобілевич (1915).
За М. Разумовською

Домашнє завдання: Приготуватися  до К. р. Повторити тему "Бароко та класицизм"

Завдання з 1 - 6 оцінюється в 1 б. 

1. Укажіть, про який стиль літератури ідеться: « Вирізняється художньою яскравістю й пишністю, великою силою емоційного впливу, ідейною багатозначністю, в основі якої — драматично загострене сприйняття світу та людини».

а) Романтизм;

б) класицизм;

в) Відродження;

г) бароко.

2. Укажіть країну, у якій виник класицизм.

а) Англія;

б) Франція;

в) Італія;

г) Іспанія.

3. Укажіть назву театру, який заснував Мольєр.

а) «Сучасний театр»;

б) «Блискучий театр»;

в) Славетний театр»;

г) «Класичний театр».

4. У вірші Луїса де Гонгори-і-Арготе "Галерник" ліричний герой звертається із запитанням до:

а) бурхливого моря;

б) суворих скель;

в) чайок у небі;

г) швидкого вітру.

5. Укажіть основну пристрасть пана Журдена.

а) Пристрасть до всього нового;

б) до всього прекрасного;

в) до всього старовинного;

г) до всього дворянського.

6. Укажіть зайве правило в естетиці класицизму:

а) єдність дії;

б) єдність характерів;

в) єдність місця;

г) єдність часу.

Завдання з вибором кількох правильних відповідей (1,5 б.)

7. Укажіть риси характеру пана Журдена:

а) інтелігентність;

б) брутальність;

в) самозасліпленість;

г) довірливість;

д) чемність;

е) освіченість.

8. Драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири розвінчують негативні суспільні та побутові явища, а також зображують смішні життєві положення і характери, — це ...   (1 б.)

9. Чому сцени навчання пана Журдена викликають сміх? (1,5 б.)

10. Написати невеличке есе. Продовження історії Журдена та його родини. (2 б.)

Домашнє завдання: Повторити вивчений матеріал. Біографія А. де Сент-Екзюпері.

Опрацювати матеріал підручника с. 260-262.

https://youtu.be/K5f_jis5Tz8

Записати в зошит визначення притчі на с. 261.

Перегляньте короткий зміст казки-притчі "Маленький принц"

https://youtu.be/wBY6FegunoI

Читати твір "Маленький принц" с. 262-270.

Домашнє завдання: Ваші враження від прочитаного. Відповіді чекаю на вайбер.

https://youtu.be/RqNlV7vG64U

«Земля - планета неабияка! На ній сто одинадцять королів (не поминаючи, звісно, і муринських), сім тисяч географів, дев'ять тисяч ділків, сім з половиною мільйонів п'яничок, триста одинадцять мільйонів шанолюбців, себто десь із два мільярди дорослих».

Маленький принц шукав на Землі людей та собі друзів.

Першим, кого зустрів на Землі маленький принц була гадюка.

Відповідь записати в зошит.

Афоризми з розмови маленького принца з гадюкою («Серед людей також самотньо», «Я розв’‎язую всі загадки».) Поясніть їх смислове навантаження. 

Після зустрічі з трояндами маленький принц почувався нещасним.

Головна відмінність у внутрішній сутності образів; земні троянди, гарні й досконалі зовні, були чужими маленькому принцу, хоча він спочатку цього не зрозумів (до пояснень лиса). Спочатку він прийняв їх як обман квітки з астероїда В-612, відчув спустошення й образу й ще більшу самотність. У цей момент він не думав, чим для нього була квітка з його планети. В ньому говорив егоїзм, а серце мовчало.

Автор приводить до маленького принца лиса саме в хвилину його відчаю (Лис стає для маленького принца провідником у світ моральних цінностей, він пояснює йому сутність простих речей - дружби, відповідальності, духовності, сприйняття серцем. Саме вони утворюють духовний стрижень особистості, саме вони є основою для побудови взаємин людини з людиною, вони є основою становлення особистості.)

- Що означає «бути прирученим»? Як це пов’‎язано з однією із центральних проблем твору - проблемою дружби та пошуків друга?

Цитати цього діалогу стали всесвітньо відомими афоризмами («Ти для мене поки що лише маленький хлопчик, достоту такий, як сто тисяч інших. І ти мені не потрібний. І я тобі теж не потрібний. Я для тебе всього тільки лис, достоту, як сто тисяч інших лисів. Та як ти мене приручиш, ми станемо потрібні одне одному. Ти будеш для мене єдиний на цілім світі. І я буду для тебе єдиний на цілім світі... », «Будь ласка... приручи мене!», «Мова - це джерело непорозуміння», «А як ти при- ходитимеш коли попало, то я ніколи не знатиму, на яку годину готувати своє серце... Повинні бути обряди», «Ти зрозумієш, що твоя троянда - єдина на світі», «Ви дуже гарні, але порожні, - сказав іще маленький принц. - Задля вас не схочеться померти. Звісно, випадковий перехожий і про мою троянду подумає, що вона така сама, як і ви. Але вона одна-єдина, над усе найдорожча. Я-бо полив її. Я-бо накрив її скляним ковпаком. Я-бо затулив її ширмою. Я-бо нищив задля неї гусінь, лишив тільки двох чи трьох, щоб повиводились метелики. Я чув, як вона нарікала і як хвалилась і навіть як замовкала. Троянда ця - моя», «Ось моя таємниця. Вона дуже проста: лише серце добре бачить. Найголовнішого не побачиш очима», «Твоя троянда дорога тобі тому, що ти присвятив їй стільки часу», «Люди забули цю істину, - мовив лис, - але ти не забувай. Ти назавжди береш на себе відповідальність за тих, кого приручив. Ти відповідаєш за свою троянду».)

- Який сенс у творі має пошук колодязя в пустелі? Фрази цього фрагменту (розділ XXIV). («Добре, коли є приятель, навіть якщо треба сконати», «Вода буває потрібна й серцю... », «Зорі прегарні, бо десь там є квітка, хоч її й не видно звідси... », «Знаєш, чому гарна пустеля? - спитав маленький принц. - Десь уній ховаються джерела», «Найзворушливіше в цьому заснулому маленькому принці його вірність квітці, образ троянди, що сяє в ньому, ніби полум'я світильника, навіть коли він спить... » І я зрозумів, що він ще тендітніший і безборонніший, ніж здається. Світильники треба старанно охороняти: порив вітру може погасити їх...»)

Маленький принц захотів цієї води, хоча зазвичай не відчував спраги. У чому була унікальність цієї води? («Була то не звичайна вода. Вона народилася від довгої дороги під зорями, від рипу корби, від зусилля моїх рук, люба серцеві, як дарунок».) 

- Доведіть, що слова маленького принца про людей, які не знаходять того, чого шукають, та вислів «А те, чого вони шукають, можна знайти в одній-єдиній троянді, у ковтку води... » пов’‎язані з проблемою пошуку сенсу життя. маленький принц усвідомив:

Пілот і маленький принц почали розуміти один одного майже без слів, з одних тільки натяків.  (Так буває тільки між справжніми друзями).

- Чим казка народна відрізняється від казки літературної? (Літературна казка більш близька до реального життя, часто вона є реакцією автора на певні проблеми сучасного йому світу.)

Провідні проблеми, які порушує в «Маленькому принці» Антуан де Сент-Екзюпері:

· взаємини дорослих і дітей, причини непорозуміння між ними;

· життєвий вибір людини, від чого він залежить;

· дружба;

· як будувати взаємини між людьми;

· егоїзм і альтруїзм;

· співвідношення матеріального й духовного в житті людини;

· людські та суспільні вади;

· турбота й відповідальність про світ навколо тебе;

· сенс людського життя.

• Вмирають тільки за те, заради чого варто жити.

• Потрібно, щоб те, заради чого вмираєш, було вартим самої смерті. («Військовий льотчик»)

• Я не звертаю уваги на слова, я знаю: вони - вивіска, й прочитати її важко. («Військовий льотчик»)

• Людина - всього лиш вузол стосунків. І тільки стосунки важливі для людини. («Військовий льотчик»)

• Життя, що приносить й страждання, й радість, - це і є справжнє життя. («Нічний політ»)

• Друже мій, ти потрібен мені, як гірська вершина, де вільно дихається! («Лист до заручника»)

• Ти розумієш мене таким, який я є, й тому, якщо потрібно, примиришся з моїми міркуваннями й з вчинками. («Лист до заручника»)

• Занадто багато у світі людей, яким ніхто не допоміг пробудитися. («Планета людей»)

• Ні, ніхто не замінить загиблого товариша. Старих друзів не скоро створиш. («Планета людей»)

• Земля допомагає нам зрозуміти самих себе, як не допоможуть ніякі книги. Адже земля чинить нам спротив. («Планета людей»)

• Бути людиною - це й означає відчувати, що ти за все відповідальний. («Планета людей»)

 Домашнє завдання:

"Себе судити набагато важче, ніж інших"

         Так      Можливо      Ні

Оберіть одну відповідь та обгрунтуйте її. 

- Де опинився Маленький принц, потрапивши на Землю? 

- Що вразило його тут? 

- Як себе відчував Маленький принц на Землі? 

- Коли почуття самотності найбільше захопило Маленького принца? 

- Чим викликані гіркі сльози малюка? 

- Чому саме в цей момент з’‎явився Лис? 

- А що таке дружба? Запишіть своє розуміння у вигляді формули:

Дружба = ... + ... .

- Про яку заповітну мрію розповідає Лис? (Щоб його приручили).

- А що це означає? (Стати необхідним комусь).

- Яку важливу істину про безцінність людської дружби відкриває Лис? («Узнать можно только те вещи, которые приручишь. У людей уже не хватает времени что- либо узнавать. Они покупают вещи готовыми в магазинах. Но ведь нет таких магазинов, где торговали бы друзьями...»)

- Чого не можна шкодувати в дружбі? (Щоб мати друзів, потрібно дарувати їм свою душу, віддавати свій час).

- Що не пробачає дружба? (Зраду, байдужість, безвідповідальність).

В дружбі важливі вірність, відповідальність, відданість. Як говорить про це Лис? («Ты всегда в ответе за тех, кого приручил. Ты в ответе за свою розу»).

- Що тепер Маленький принц зрозумів про свою Троянду? (Троянда - єдина у світі квітка, тому що він її «приручив». Людині потрібно всього лиш одна квітка, та, яка наповнить душу світлом і заповнить ним серце. Тому і повертається він до своєї Троянди).

Учитель. Тут, на Землі, Маленький принц навчився дружити. Лис допоміг йому зрозуміти, що таке справжня дружба і вірна любов, він познайомив героя з бездонностю людського серця. Але ж і Маленький принц допоміг Лису. Чим? (Допоміг здійснити мрію про те, щоб його приручили.).

Лис тільки що знайшов друга, і тепер вони повинні розійтися. Буде він тепер таким же самотнім і нещасливим, яким був до зустрічі з Маленьким принцем? (Ні, тому що він буде згадувати про Маленького принца, який приручив його. Тепер у нього є друг.).

 Рефлексія.

Давайте згадаємо, що ми говорили про дружбу і складемо розгорнену формулу дружби.

V. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника с. 270-273.

https://youtu.be/XLaPZISfFnQ

Читати повість "Чайка Джонатан Лівінгстон" на с. 273-280.

Повна версія повісті "Чайка Джонатан Лівінгстон".

https://youtu.be/XLaPZISfFnQ

Домашнє завдання: Прочитати повість "Чайка Джонатан Лівінгстон" до кінця.

Людина— маленька часточка Всесвіту. Всіма  її діями і помислами керує жага пізнання світу. Але одним достатньо знати, де можна знайти більше їжі, щоб існувати. А інші   прагнуть постійного вдосконалення своїх можливостей у пізнанні  всеосяжної істини, бо, як писав український поет М.Вороний:

Душа бажає скинуть пута.

Що в їх здавен вона закута,

Бажає ширшого простору —

Схопитись і злетіти вгору,

Життя брудне, життя нікчемне

Забути і пізнать надземне.

Все неосяжне — охопити,

Незрозуміле — зрозуміти!

Тож поставим собі за мету "охопити неосяжне" та "зрозуміти незрозуміле", звернувшись до тексту Р.Баха.

Епіграф до уроку

"Нащо крилатим грунт  під ногами?.."(Л.Костенко). 

-Що ми розуміємо під поняттям "крилатості"?

-Яке значення має слово "грунт" в даному контексті?   

-Спробуємо знайти в творі відповіді на запитання, що хвилюють людство не одне століття: чи є межа людській досконалості?  Що важливіше для людини -"грунт" під ногами чи "крилатість"?

Пригадаємо особливості жанру притчі.                                                        

-Деякі критики    називають твір Р. Баха філософською казкою? 

-Доведемо, що за жанром цей твір є повістю-притчею.

- Яким є текст за обсягом?(це твір малої форми)

- Про що сюжет?(в основі сюжету - розповідь, історія чайки, сюжет прямолінійний: не забігає наперед, щоб створити драматичне напруження, не повертається назад, щоб повідомити додаткові деталі;)

- Чи дійсно це твір лише про чайок?(насправді -  про людей)

-Який головний прийом тут використовує автор?( головний художній прийом – алегорія)

- Однорідним  є  з міст тексту чи має символічний підтекст?  (два плани змісту (I - текстовий - побудований на прямому розумінні фраз, які створюють текст (спроби Чайки опанувати фігури вищого пілотажу, досягти досконалості в польоті та передати свої знання учням ), II - символічний - побудований на символічних значеннях окремих слів.);

- Розглянемо композицію твору. Яка будова твору? (3 частини і епіграф)

- Який художній  засіб використовує автор, зображуючи Зграю та Самотню чайку ? (Система образів побудована на антитезі двох образів: сірої Стаї  та Джонатана з його сімома учнями .)

Погляньте на ілюстрації В.Єрка до цього епізоду. 

-Чому художних зображує  персонажів не у вигляді птахів, а в образах людей з крилами. ( це ілюстрації  до підтексту)

Такий  художній засіб зображення персонажів у творі називається  алегорія.

- Чи однакові персонажі на цих ілюстраціях?  (Зовні так, але різні за характерами , родом занять , поглядами, діями)

- Чому зграя робить його вигнанцем? Як  закінчується І частина?( Перша частина зображує духовне пробудження незвичайної істоти, яка прагне змінити своє життя та не вдовольняється подіями буденного життя. Всі його дії не тільки не отримали підтримку Стаї, а й призвели до нерозуміння і вигнання. З відмовою від усього старого Джонатан закінчує своє земне існування.)

- Яким є час і простір в тексті? Де і коли відбуваються події? (події не визначені ні хронологічно, ні територіально: всі польоти проходять над якимось морем, тут і зараз);

-Що допомагають небеса зрозуміти Джонатанові? (Небеса допомагають Джонатану зрозуміти головне: «Я створений довершеним, мої можливості безмежні.,.» .. Досконало опанувавши техніку польоту, він підготував себе для злету  в небеса, тобто  для пізнання  доброти та любові .)

- Для чого автор вводить в другу частину історію Флетчера? -Що вона нагадує? (Історія земної чайки Флетчера Лінда,  - це історія земного життя Джонатана,Флетчер надмірно самовпевнений. Але головне він знаходить вчителя, який допомогає йому зробити крок вперед .)

Вчитель. Дослідники творчості Р.Баха вказують на те, що у  творі втілені філософські ідеї різних релігій: індуїзму, буддизму та елементи християнства.. Ознайомимось з деякими поняттями і спробуємо знайти їх втілення в  притчі. 

Число  «8» - Джонатан і 7 учнів - відображення восьми заповідей буддійського образу життя - благого восьмеричного шляху.

-Як вісім заповідей  восьмеричного шляху знаходять свої втілення в образі  Джонатана?

Для філософії будизму характерними є також  поняття карми, реінкарнації, знаходження учителя - гуру. 

-Як пов"язані ці поняття з текстом ?

-Що ми можемо сказати про індивідуалізацію образів? Детально чи схематично вони зображені?(Образи мало індивідуалізовані, намальовані дуже схематично.)

У них одна пристрасть - політ, одна доля: вигнання із Стаї - знаходження вчителя (гуру)- наполеглива праця  - просвітлення (розуміння істини) - досягнення досконалості

-Коли у чайок з'являються імена.?(Дуже важлива деталь, що чайки здобувають ім'я та прізвище тільки тоді, коли стають вигнанцями, коли Стая проганяє їх, бо саме в цей момент вони здобувають свою індивідуальність і безсмертну душу)

Вчитель. Третя частина побудована на виявленні істинного розуміння суті польоту, що призводить до опозиції: учні - вчитель. Автор звертає увагу на те, що різниця між вчителем та учнем не велика, бо в головному їх інтереси спільні - вони вирішили розірвати кайдани, які їх з'єднують з повсякденною одноманітністю.

-Як зображена краса польоту Чайок в різних видах мистецтва?

- Чому, не зважаючи на вигнання та образи, Джонатан все ж повертається до зграї? Що він зрозумів? Зачитайте.(він пізнав справжнє почуття любові)

Таким чином, композиція твору, яка складається з трьох частин, відображає

-усвідомлення істини, ідеї свободи;

-досягнення досконалості;

- прагнення поділитися знанням вищої істини з учнями, щоб вони також втілили її в життя. 

-Чи є в тексті повчання і в яких рядках воно виражене? (наявність моралі)  філософський  зміст дуже глибокий і має бути розгаданий читачем, і кожен читач може зрозуміти його по-своєму і винести для себе певні уроки: самовдосконалення,  любові,  доброти,  пізнання тощо...   

Висновок. Оповідання «Чайка Джонатан Лівінгстон» принесла своєму авторові світову популярність і  любов читачів  різних країн. Він став символом безмежних можливостей того, хто вміє мріяти, вірить у досконалість і любить життя. І хоч людина не має крил, як чайка, але почуття крилатості - постійного самовдосконалення, прагнення до високої мети – це і є справжній сенс життя. Це стверджує і відома українська поетеса Ліна Костенко у вірші  «Крила» (відеозапис. Читає Б.Ступка)

Домашнє завдання:

1.Написати твір-мініатюру: «Чи живе в моїм серці  чайка?» 

1. Чайка Джонатан Лівінгстон у Зграї почувався самотнім. 

2. Більшість чайок вдосконалювали своє вміння літати, тоді як Джонатан самотньо сидів на березі. 

3. Батьки розуміли та підтримували свого сина. 

4. Зграя пишалася своїм Джонатаном Лівінгстоном.

5. Опинившись вигнанцем, Джонатан зустрів двох сріблястих чайок.

6. На Небесах Джонатан зустрів войовничих чайок. 

7. Незабаром Джонатан Лівінгстон опанував мистецтво телепатичного спілкування. 

8. «Ти - рідкісна птаха, такі зустрічаються в кращому випадку одна на мільйон,» - так сказав про Джонатана Саллівен.

9. Джонатан так і не навчився мистецтву телепортації. 

10. Джонатан повернувся до своєї Зграї. 

11. Флетчер Лінд - учень Джонатана . 

12. Джонатан вважав, що чайок треба любити такими, якими вони є - злими та ледачими.

Інформаційне гроно «Чайка Джонатан Лівінгстон». Замалювати в зошит.

Перед нами не просто повість, а повість-притча. Отже, Джонатан - це не просто чайка, він символізує людину, яка прагне до знань, досконалості. Зграя чайок — наше повсякденне життя; політ Джонатана Лівінгстона — свобода; прагнення вдосконалювати політ - шляхи людського самовдосконалення, бажання пізнати сенс буття і осмислити свій статус у світі. Крила - це символ мрії, свободи, волі, духовності, багатства думки, емоційного піднесення, могутності, незалежності й впевненості. Образ крил уособлює усі ті чесноти, які роблять людину Людиною.

Досить багато дослідників і читачів вважають, що в повісті-притчі «Чайка Джонатан Лівінгстон» знайшли відображення християнські та будцистські мотиви. (Біблійно-євангельський сюжет виявився в обраності й вигнанні, поверненні до тих, «чий розум відкритий до знань», учнях, дивах, перебуванні в раю для чайок, смерті й воскресінні. Разом з тим підкреслено, що у притчі відсутній будь-який релігійний пафос. Як доказ, наведемо цитати із твору: «Віра тут ні до чого... Навіть у випадку звичайного вміння літати на одній вірі далеко не залетиш». Наставляючи свого учня, Чайка Джонатан говорив йому: «Не давай їм розпускати про мене безглузді плітки. Або робити з мене бога, добре, Флетч? Я чайка.

Ну, хіба що люблю літати».

Будцистські мотиви виявилися в перетворенні, основою якого стало страждання. «Ми перелітаємо з одного світу в інший... А щоб зрозуміти досконалість, на це пішла ще добра сотня життів». У притчі акцентовано увагу не на розвитку образу Джонатана Лівінгстона, а на основному постулаті буддизму - ідеї переродження і досягнення досконалості, чайки стають осяйними. «Мета життя - пошук досконалості, а завдання кожного з нас - максимально наблизити її прояв у самому собі, у власному стані і поведінці. Закон на всіх рівнях буття - той самий: свій і наступний світ ми вибираємо за допомогою знання, яке знайшли тут. І якщо тут ми віддаємо перевагу невігластву, то знання наше залишилось дотеперішнім, - наступний наш світ нічим не буде відрізнятися від теперішнього, всі його обмеження будуть збережені, і таким же не - підйомним буде гнітючий вантаж незрозумілого виклику», - говорить Джонатану чайка Салліван.

Наявність євангельських та буддистських мотивів критики пояснювали розквітом у 60-70-х роках XX століття молодіжного руху «хіпі», представники якого відмовилися від споживацького погляду на життя, стверджували культ свободи, любові, проголосили своїми кумирами Ісуса, Будду, Ганді, звернулися до східних релігійних учень.)

Домашнє завдання

Написати висловлювання «Якщо я стану Джонатаном, чому я навчу інших?»

Після прочитання пам'ятки, пишите твір-роздум.

Готові твори чекаю на вайбер.

Домашнє завдання: Читати біографію Барбари Космовської.

Популярна польська письменниця Барбара Космовська зізнається, що пише для непростої аудиторії - підлітків. Із молоддю письменниця намагається бути максимально щирою, а тому не боїться на сторінках своїх книжок говорити про складні та болючі речі - розлучення батьків, смерть близької людини, анорексію, першу закоханість, проблеми з алкоголем, бідність тощо. Авторка впевнена, що розуміння світу підлітків, пам’‎ять про власну молодість та власні помилки - це той спільний «простір», що зближує письменника та юних читачів. Головне, впевнена Барбара Космовська, щоб у підлітковій літературі не було фальші та надмірного моралізаторства. «Пам’‎ятати про свого читача, незалежно від його віку, - це, на мою думку, є обов’‎язком автора і звичайною, якщо хочете, чемністю. Якщо ми починаємо діалог, то, звичайно, хочемо, щоб нас зрозуміли. Я завжди намагаюся про це пам’‎ятати, хоча це не завжди легко. Щоб зацікавити молоду людину світом, до якого я, з огляду на мій вік, давно не належу, треба докласти зусиль і ґрунтовно ознайомитися із цією «іншою планетою». Самого факту, що всі ми колись були молодими, не досить. Змінилася мова, система цінностей, підхід до багатьох речей. Але сама молодь не змінилася. Підлітки так само вразливі, як і раніше, і так само потребують чесності. Якщо про це пам’‎ятати, то значно легше написати роман, у якому не буде фальші. Ба більше, така книжка може стати чудовою нагодою, аби розпочати діалог. Вона може призвести до того, що стіну між поколіннями вдасться бодай у якихось місцях пробити, допоможе усвідомити, що перед багатьма справами ми, які стоїмо по різні боки цієї стіни, є однаково безпорадними».

Ідейно-тематичний аналіз твору

Тема: розповідь про шістнадцятирічну дівчину з сімейним прізвиськом Буба, її стосунки з родичами та друзями, перше кохання та підліткові тривоги. Також це книжка про сучасного підлітка в родині та вплив сім ’‎ї на формування підліткового світогляду.

Ідея: уславлення гармонії та ідилії стосунків батьків та дітей.

«Проблематика романів «Буба» й «Буба: мертвий сезон» Б. Космовської»

Поміркуйте, які миті життя героїні можна назвати щасливими. Створіть квітку радості Буби. Відобразіть почуття в кольорах.

Домашнє завдання:

Приготуватися до К. р. Повторити тему "Література ХХ-ХХІ ст. У пошуках себе і високого польоту".

Початковий та середній рівні (по 1 балу за правильну відповідь)

1. Маленькому принцеві з мешканців астероїдів найбільше сподобався:

а) король;

б) ділок;

в) ліхтарник;

г) географ.

2. Лис відкрив маленькому принцеві таємницю про те, як:

а) завести друга;

б) знайти в пустелі воду;

в) допомогти льотчикові відремонтувати літак;

г) стати на Землі знаменитим.

3. Люди на Землі вразили Маленького принца тим, що:

а) вони були сильні та красиві;

б) постійно кудись поспішали й не цінували того, що є;

в) мали незліченні багатства, які використовували не за призначенням;

г) були дуже освічені, мали багато бібліотек.

4. Чайка Джонатан Лівінгстон знайшов своє покликання:

а) у навчанні інших;

б) у праці на благо Зграї;

в) у підтриміванні своїх батьків;

г) у знаходженні способів вдалого добування їжі.

5. Основна ідея повісті Б. Космовської "Буба":

а) засудження батьків, які не приділяють уваги вихованню дітей;

б) уславлення краси природи та заклик до її збереження;

в) утвердження поваги та любові до людини, до сімейних цінностей;

г) осуд молоді зі шкідливими звичками.

6. Допишіть речення. 

Образами-символами в казці-притчі "Маленький принц" є...

7. Достатній рівень(2 бали за правильну відповідь)

Схарактеризуйте  Чайку Джонатана Лівінгстона і порівняйте  його з Маленьким принцом, відшукавши "точки дотикання".

8. Високий рівень (4 бали за правильну відповідь)

Виконайте одне із завдань.

а) Розкрийте зміст висловлювання із казки-притчі "Маленький принц": "Найголовнішого очима не побачиш", навівши конкретні приклади з вивчених творів та власних спостережень.

б) Уявіть ситуацію: Чайка Джонатан Лівінгстон зустрівся на вашому життєвому шляху. Про що б ви його запитали, що розповіли про себе, про людей свого оточення? 

Відповіді чекаю на вайбер.

Відповіді чекаю на вайбер.

Виконайте тести. Відповіді чекаю на вайбер.

12.01.2021

Читати "Володар перснів".

Домашнє завдання: Дочитати або додивитися 

15.01.21

— Відродження, або Ренесанс, — культурно-філософський рух кінця Середньовіччя — початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності, її «відродження» (звідси і походження терміна). Першим термін Відродження, або французькою мовою Ренесанс, застосував у XVI столітті італійський історик мистецтва Джорджо Базарі. Він прагнув підкреслити факт повернення образотворчого мистецтва тієї доби до античних взірців. Поступово поняття Відродження поширили на всю культурно-історичну добу та її мистецтво.

Література Відродження (література Ренесансу) — період в історії світової літератури, що охоплює XIV-XVI століття в Італії та кінець XV — початок XVI століття в інших країнах Європи. Ознаки Відродження частково простежуються і в літературах Сходу. Завершенням доби можна вважати 1616 рік — дату смерті Шекспіра і Сервантеса.

Поняття гуманізм (лат. humanism — людяний, людський) у філософській літературі вживають у двох значеннях. У широкому — це система ідей і поглядів на людину як найвищу цінність, у більш вузькому — це прогресивна течія західноєвропейської культури епохи Відродження, спрямована на утвердження поваги до гідності і розуму людини, її права на земне щастя, вільний вияв природних людських почуттів і здібностей.

Античність позначилася на формуванні провідної ідейної течії доби Відродження — ренесансного гуманізму, що вирізнявся посиленим інтересом до земного життя.

Домашнє завдання: Конспект "Епоха відродження".

19.01.21

Розглянути культуру та літературу доби Відродження:

1. Здобутки в живопису.

2. Музичне мистецтво.

3. Архітектура.

4. Великі географічні відкриття.

5. Здобутки науки й техніки.

Назвіть "вічні" проблеми та "вічні" образи дійшли до нас із доби Відродження.

Домашнє завдання: Повідомлення на одну з культур доби Відродження.

Написати твір-опис картини чи скульптури епохи Ренесансу.

Домашнє завдання: Дописати твір.